Ні один український коледж чи ВНЗ не займається підготовкою сурдоперекладачів. Загалом «українське суспільство не готове до адаптації глухих».
Таку думку в інтерв'ю «Голосу Америки» висловив доцент Українського католицього університету Ігор Кобель, який зараз працює в університеті імені Томаса Ґаллодета у Вашингтоні, єдиному у світі ВНЗ для глухонімих.
«Невелику кількість спеціалістів готує лише Українське товариство глухих. Якби не їхній навчальний центр, то я собі просто не уявляю, як глухі давали би собі раду зі щоденними проблемами», – зазначив Ігор Кобель.
Доцент наголосив, що українські школи не готові технічно та кадрово до запровадження інклюзивної освіти глухих дітей, яка передбачає їх навчання у звичайних класах.
«Українським батькам буває незручно возити дітей до шкіл для глухих за 100 кілометрів. Проте варто зрозуміти, що саме спеціалізована школа сформує у глухої дитини свідомість, культуру та мову, без яких у масовій школі дитина просто зачахне», – зауважив Ігор Кобель.
В Україні, за різними даними, нараховують 120 тисяч глухих. Більшість з них отримують середню освіту у спеціалізованих школах-інтернатах. Далі в доросле життя їм асимілюватись дуже складно, адже роками людей з вадами слуху чи мови вважали майже неповносправними.
Останніми роками за допомогою західних грантів в Україні почали відновлювати навчання української жестової мови. Один з ініціаторів цього процесу – доцент Українського католицього університету Ігор Кобель.