З розвитком технологічного прогресу, відсутністю віртуальних кордонів між державами, у злочинців з’являться дедалі більше можливостей i скоювати злочини, i приховувати їх сліди та перешкоджати пошуку злочинців. У міністерстві внутрішніх справ та СБУ існують відповідні підрозділи з боротьби із кіберзлочинністю. В Українi дiють цілком зрозумілі закони, за якими кіберзлочинців можна притягнути до від
«Ми вiдповiдально ставимось до безпеки людей i боротьби зі злочиннiстю, і тому позитивно ставимося до законодавчих актів, які зобов’язують високотехнологічні компанії допомагати правоохоронним органам у розкритті злочинів та пошуку винних», - повідомив начальник департаменту безпеки «МТС Україна» Дмитро Вiнцевич.
Д.Вінцевич зазначив у коментарі ZAXID.NET: «Згідно законів України «Про міліцію», «Про прокуратуру», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про Службу безпеки України» провайдери телекомунiкацiйних послуг зобов’язані на пiдставi рiшень суду надавати правоохоронним органам інформацію, яка потрiбна для проведення слiдчо-розшукових заходiв, наприклад про факт здiйснення дзвінкiв, вiдправлення повiдомлень, iнші. Також за рішенням суду правоохоронним органам може надаватись можливiсть власноруч здійснювати зняття iнформацiї щодо підозрюваного у скоєнні злочину».
За його словами, українські правоохоронні органи ведуть активну діяльність у боротьбі з Інтернет- та кіберзлочинністю. «У міністерстві внутрішніх справ та СБУ існують відповідні підрозділи з боротьби із кіберзлочинністю. В Українi дiють цілком зрозумілі закони, за якими кіберзлочинців можна притягнути до відповідальності, і між правоохоронцями та мобільними операторами налагоджене співробітництво в рамках законодавства. Українські правоохоронні органи через міжнародну організацію Інтерпол тісно співпрацюють з американцями, ізраїльтянами, країнами колишнього СНД», - зазначив начальник департаменту безпеки «МТС-Україна».
Д.Вінцевич повідомив, що українські оператори часто отримують запити про допомогу від правоохоронців. Проте бувають випадки, коли оператори самi ініціюють розслiдування та попереджають злочин. І це уможливлює власне українське законодавство. «Нещодавно ми допомогли правоохоронцям затримати групу злодіїв, які проводили незаконну маршрутизацію міжнародного трафіка через наші GSM-шлюзи. Цих злочинців спіймали, посадили за грати. Тепер вони несуть відповідальність згідно ст. 361 КК України за «незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж». – прокоментував Д.Вінцевич - На основі цієї статті ми, як служба безпеки мобільного оператора, можемо попереджувати та боротися із злочинцями у віртуальному просторі. У наших колег із Росії таких норм закону нема, вони вимушені відносити віртуальне злочинство до звичайного шахрайства. У цьому сенсі українське законодавство більш розвинене».
Начальник департаменту безпеки «МТС-Україна» виокремив економічні та етичні аспекти проблеми. «Проблема кiбер-злочинностi та мобiльного шахрайства має неабиякий негативний економічний аспект. Якщо, наприклад, взяти справу про GSM-шлюзи, то мобільний оператор отримує збиток вiд незаконної маршрутизацiї міжнародного трафіку. – зазначив він - Раз оператор недоотримає прибуток, його втрачає і держава, оскільки оператор не платить податок з недоотриманого прибутку. У разi мобiльного шахрайства збитки несуть i абоненти, i оператор, який iнколи буває вимушений взяти на себе частково або навiть повнiстю борги неспроможних абонентів, якi стали жертвами шахраїв».
Д.Вінцевич додав: «Етичний аспект проблеми - у разi незаконної маршрутизацiї - проявляється у якості послуг зв’язку, які надають злочинці. Абонент платить за якiсну послугу мобільного зв’язку, а отримує послугу, надану через IP-протокол, тобто через Інтернет. А це послуганизької якості і відбуваються розриви, шуми під час розмови тощо. Крім того, абонент, сам того не знаючи, стає співучасником злочину, оскільки його втягують в злочинну схему».