В умовах стабільної економіки середня пенсія в Україні могла би бути 6 тис. грн

Причиною низьких пенсій є провал пенсійної реформи в країні

19:48, 10 червня 2021

Українські пенсіонери опинилися у скруті внаслідок грабунку радянською номенклатурою вкладників Ощадбанку СРСР, короткозорі рішення всіх керівників України через незапровадження накопичувальної пенсійної системи, деградацію економіки та вкрай несприятливу демографічну ситуацію у країні. Про йдеться в дослідженні «Чому бідують українські пенсіонери?», яке оприлюднили аналітики «Центр соціально-економічних досліджень «CASE Україна».

Згідно з їхніми підрахунками, запровадження обов’язкових накопичувальних пенсій, економічні реформи та збереження демографії на рівні 1990 року гарантувало б середню пенсію на рівні 5971 грн на місяць замість чинних 3500 грн.

Автори дослідження вважають, що головною причиною низьких пенсій українців є провал пенсійної реформи (перехід від солідарної до накопичувальної системи), яка розпочалася ще за президентства Леоніда Кучми.

«Реформа не запрацювала, бо положення ухвалених законів не були доповнені необхідними змінами в податковому, фінансовому законодавстві, функціонуванні фондового ринку тощо. Причини – неприйняття фіскальних ризиків, конфлікт інтересів з роботодавцями (зокрема, олігархами), брак кадрового ресурсу, необхідного для реалізації декларацій у дієвих механізмах», – йдеться в дослідженні. Діяльність наступних урядів повела пенсійну систему у напрямку соціального популізму – підвищення пенсій без прив’язки до зростання реальних заплат, зазначили аналітики.

Пенсійний фонд України (ПФУ) 2000 року був бездефіцитним, проте вже 2009-го структурний дефіцит ПФУ досяг 7% від ВВП. Відтоді кожен уряд робив кроки для зменшення дисбалансу солідарних пенсій, але жоден не мав достатньої політичної волі, щоб завершити пенсійну реформу.

Згідно з даними дослідження, проблеми пенсійної системи збільшуються внаслідок тенденцій, що перебувають поза її межами. Зокрема, через деградацію демографічної структури за 30 років, коли чисельність українців віком до 20 років зменшилася на 44%.

Іншою негативною тенденцією є висока частка тіньової економіки на рівні 40%. Система солідарних пенсій не отримує тих відрахувань, які могла б мати, якби в тіні працювала значно менша частка бізнесу.

На кризу солідарної пенсійної системи України впливає й низький рівень зайнятості та міграція. Також проблемою є якість робочих місць – у структурі зайнятості населення домінують традиційні галузі (сільське господарство та торгівля),котрі ніде у світі не забезпечують високих зарплат, тому країна має низькі відрахування до ПФУ.

Натисніть для збільшення

Фахівці «CASE Україна» зазначили, що на такі негативні чинники, як демографія та втрата вкладів Ощадбанку СРСР, вплинути неможливо, проте є такі аспекти, які можна змінити. На їхню думку, коли економіка розвиватиметься, то й рівень життя пенсіонерів обов’язково поліпшиться. Аналітики наголосили, що єдине доступне системне рішення для виходу з пенсійної кризи – запровадження накопичувальної пенсійної системи.

«За своїм дизайном вона нечутлива до левової частки причин неспроможності солідарних пенсій. Тому незалежно від того, що було та що буде, будуть подолані окреслені структурні проблеми чи ні, її запровадження поступово виводитиме українських пенсіонерів із бідності», – йдеться в дослідженні.

Нагадаємо, за солідарної системи усі кошти, які підприємства та застраховані особи перераховують до Пенсійного фонду України, одразу ж виплачуються нинішнім пенсіонерам.

За накопичувальної системи щомісячні обов’язкові відрахування із заробітної плати працівника потрапляють до обраного ним сертифікованого недержавного пенсійного фонду або накопичувального фонду. Кошти потрапляють на персональні рахунки, де вони обліковуються, інвестуються, генерують дохід та збільшують розмір майбутніх пенсійних виплат.

CASE Україна – незалежна неприбуткова громадська організація, яка проводить економічні дослідження, аналіз та прогнозування макроекономічної політики. Основними замовниками досліджень є Європейська комісія, UNDP, USAID, Міністерство закордонних справ Польщі, Світовий банк, а також приватний сектор.