Вакцинація від Covid-19 – національний інтерес

11:23, 18 березня 2021

Щоб Україна не відставала у протикоронавірусній роботі, потрібно роз’яснювати, які наслідки будуть, якщо ми не докладемо всіх зусиль, щоб бути на одному рівні вакцинації зі світом, зокрема з нашими найближчими західними сусідами. Саме вакцинація сприяє створенню колективного імунітету. Однак на противагу недостатньому інформуванню, ми бачимо інформаційні «вкиди», що, мовляв, вакцинуватися не потрібно взагалі.

Хоча COVID-19 мутує, вакцинуватися все одно потрібно. Адже мутують всі віруси, і не лише вони. Чим більша кількість заражень, тим більша швидкість мутації. Заражень COVID-19 у світі надзвичайно багато, тож і «маневру» для мутації у COVID-19 вдосталь. Кожен контакт із людиною дає вірусу потенційну можливість змінити щось у своєму геномі, а, відтак, це веде до виникнення нових штамів. Саме вакцина обмежує «поле для маневру» вірусу. Чим меншу кількість людей може уразити вірус, тим більше скорочуються його можливості для мутації, а звідси – і наступних потенційних хвиль пандемії.

Крім подолання пандемії COVID-19, збереження життів і здоров’я людей, є інші цілі. Якщо не вирішити проблему поширення вірусу всередині країни, то це тягне за собою періодичні обмеження і локдауни, які наносять економічні збитки, збільшують навантаження на медичну систему тощо.

Лікарі мають показати приклад колегам і пацієнтам

Вже зараз доступною і доволі ефективною є вакцина AstraZeneca, якою варто вакцинуватися. Її використовують, зокрема, у Польщі та Канаді. Також у Британії її застосовують паралельно із Pfizer, і обидві показують високий рівень захисту від вірусу. Проти того штаму коронавірусу, який є у нас зараз, вакцина AstraZeneca має ефективнiсть у районі 70-80%. Саме тому я також прийняв цю вакцину, адже переконаний, що ми перш за все маємо подолати пандемію в нашій країні і світі у цілому.

Закликаю колег-лікарів також не зволікати із аналогічним кроком, адже лікар має бути прикладом для медперсоналу, який боїться вакцинуватися. За моїми спостереженнями, коли у нас кілька лікарів провакцинувалося, то після цього рішення також вакцинуватися прийняли санітарки і медсестри.

Ольга Данчівська, сімейний лікар Пнікутської амбулаторії та депутат Мостиської міської ради від «Голосу» провакцинувалася від COVID-19 і також переконала кількох інших медиків зробити те ж саме. Але за її словами, навіть серед медичного персоналу є дуже мало людей, готових вакцинуватися. Справа у тому, що персонал переважно старший і часто є під впливом сумнівних матеріалів з інтернету, а не, наприклад, західних досліджень. В результаті, медики не лише самі негативно ставляться до вакцинації, але і рекомендують пацієнтам не погоджуватися на вакцинацію. Однак, на переконання пані Ольги, якщо проводити роз’яснення серед медичних працівників, то навіть тією вакциною, що є в Україні вже зараз, будуть готовими провакцинуватися 20-25% медичних працівників. На жаль, максимум, на що варто розраховувати навіть при поступленні в Україну вакцини Pfizer, – це 45-50% бажаючих серед медичного персоналу. Натомість, приклад Ольги Данчівської позитивно вплинув на пацієнтів, які почали записуватися у чергу на вакцинацію від COVID-19.

Загрози антивакцинаторської пропаганди

Особисто я також дуже побоююся, що коли в Україну прийде Pfizer, то у людей знайдеться 10 причин, чому не вакцинуватися і нею. Бо будуть джерела інформації, зацікавлені у тому, щоб ми не провели вакцинації. Як наслідок, захворюваність у нас далі буде на високому рівні, а економічне життя не відновиться. Також є ризик, що для українців можуть бути обмеження в поїздках у країни, що значно випереджатимуть нас у плані вакцинації. Із нашими теперішніми темпами вакцинування, ми можемо завершити вакцинацію аж у 2023 році. Найбільш прикрим у такому сценарії буде те, що ми – разом із Молдовою – будемо останніми державами Європи.

Перша партія вакцини від COVID-19 надійшла на Львівщину 25 лютого. З того часу провакцинувалося трохи більше 2000 медичних працівників. Працює всього 9 із 14 доступних кваліфікованих бригад, які проводять вакцинацію. Тому, щоб уникнути незадовільної ситуації, ми з депутатами «Голосу» пропонуємо:

- обладнати центри вакцинування від COVID-19 на базі кожної лікарні та поліклініки;

- розпочати якісну інформаційну кампанію у медіа, проводити роз’яснювальні зустрічі щодо вакцинування;

- організовано здійснювати вакцинацію, щоб збирати достатню кількість людей для її проведення та даремно не відкривати флакони з вакциною.

У нас є шанс залишитись «аутсайдером» не тільки серед країн Європи, а й світу. Глобальна вакцинація не буде ефективною, якщо одні країни повністю вакцинуються, а інші – ні. Інакше вірус може мутувати у не вакцинованих країнах, і знову поширитися. Не хотілося б, щоб такою країною стала наша держава.

Глобальний контекст

Програма COVAX передбачає резерв певної кількості доз вакцини країнам з рівнем доходу низьким та нижчим середнього. Україна також має отримати 8 мільйонів доз вакцини для 4 мільйонів громадян. Оскільки в Україні немає власного виробництва вакцини, ми залежимо від ситуації у світі. У рамках COVAX Україна має отримати і Pfizer, але її буде не більше 3% доз. Ми отримаємо і інші вакцини, але основну частину нам потрібно закупити самим. А щоб вакцинація на національному рівні була вдалою, потрібно ефективно провакцинувати принаймні 60% населення.

Зараз у світі є чимало варіантів вакцин. Більшість з них підійшла б Україні. Однак для нас принципово не мати ніяких справ із Росією та її вакциною «Спутнік». Більше того, медики із Аргентини, яка закупила саме російську вакцину, зафіксували, що побічні ефекти виникають у понад 71% осіб, які прийняли дози, а у 5% осіб - взагалі складні побічні ефекти. У той же час, Pfizer знижує ризик безсимптомно захворіти коронавіросом у 4 рази, відтак у 4 рази зменшується кількість хворих, які про це не підозрюють, але заражають інших.

Ще однією вакциною із не найкращою кармою є китайська Sinovac. Адже Китай та Росію підозрюють у тому, що вони використовують свої вакцини із пропагандистською метою. Так, вони певною мірою підкуповують країни у Африці, Латинській Америці та частині Азії і схиляють їх до тіснішої співпраці. Та чи дійсно «Спутник» допоможе тим людям, чи скоріше просто зробить красиву картинку для Росії?

Тим не менше, станом на 15 березня, понад 1% усього населення планети вже отримав хоча б одну дозу вакцини. Це при тому, що у Великій Британії першу дозу отримало 37%, в Естонії – понад 10%, у Литві – понад 9%, у Польщі – майже 8%, а в Україні цей показник значно менший від 1%. Більше того, станом на 16 березня лише одна людина в цілій Україні отримала другу дозу вакцини. Тож темпи боротьби з коронавірусом в Україні залишають бажати кращого.