У вівторок, 20 серпня, у Центрі міської історії відбудеться презентація мистецького проекту SOUND iD. Він має на меті дослідити та переосмислити унікальний архів українського фольклору, зібраного в 70-90-их роках минулого століття на територіях України, Польщі, Росії (Жовтий Клин), що складається з аудіо- та відеозаписів, які раніше ніхто не бачив і не чув. Це спадщина Володимира Пержила (1938-2018), співака, композитора, диригента, етнографа і фольклориста, священика. Його життя тісно пов'язано зі Львовом.
Архів складається складається з аудіо- та відеозаписів, які раніше ніхто не бачив і не чув
Володимир Пержило присвятив життя музиці, дослідженню та збереженню українського фольклору. Валізу із касетами та бобінами після смерті збирача віддали до музичної школи Бібрки.
Звідти валіза потрапила до київських кураторок – Вікторії Данелян та Тетяни Цвілодуб. Вони отримали грант Українського культурного фонду та займаються збереженням цього унікального архіву.
Вікторія Данелян та Тетяна Цвілодуб
Частиною великого проекту є резиденція нових медіа, яка об’єднала кураторів, митців і дослідників з чотирьох країн: України, Білорусі, Словаччини та Польщі. Резиденція розпочалася 9 серпня в Карпатах. Митці спробують у своїх проектах перетворити музику на артефакт, зафіксувати час та зробити спогади видимими.
19 серпня проекти підсумки роботи під час резиденції уже презентували в Бібрці, де тривалий час жив Володимир Пержило. Тепер проект презентують у Львові (окрім 20 серпня презентація також відбудеться 21 серпня у рамках фестивалю Параджанова на Левандівці), а потім – у Києві. Куратори та резиденти говоритимуть про сучасні підходи у роботі з архівними матеріалами і записами. Зокрема йтиметься про те, яким чином сучасні технології можуть використовуватись у культурі, що допоможе зберегти важливі історичні артефакти, робити історію живою, цікавою та зрозумілою.
ZAXID.NET поставив декілька запитань кураторкам проекту Вікторії Данелян та Тетяні Цвілодуб. Ось що вони нас розповіли.
Як виглядає ця спадщина, архів? Де і як її знайшли?
В основі проекту SOUND iD – творчий доробок етнографа і фольклориста Володимира Пержила – аудіо- та відеозаписи, яких раніше ніхто не чув і не бачив! Потрапила в наші руки ця спадщина випадково – завдяки музиканту та директору бібрської музичної школи пану Івану Герчаківському. Якось він розповів мені, що сусід приніс йому чемодан з касетами і бобінами, на яких унікальні записи. Іван розумів, що потрібно якось рятувати цей скарб, але що саме робити – не знав. Тому віддав ініціативу в наші руки.
Учасники резиденції
Ми збагнули, що цей матеріал буде мати право на життя і поширення, тільки якщо організувати проект, який дозволить дослідити всі ці носії, оцифрувати їх і запропонувати цікаві способи взаємодії, наприклад, на перетині сучасних технологій і мистецтва. Так і народився проект SOUND iD, який ми подали на конкурс Українського культурного фонду, та отримали фінансування на його втілення. Проект складається зі створення відкритого онлайн-медіа-архіву та проведення міжнародної резиденції, в межах якої зі спадщиною Пержила працюють митці та дослідники.
Що відомо про самого дослідника? Чому його спадщина опинилась поза музичним контекстом?
Володимир Пержило – досить відома особистість серед музикантів, але те, що він збирав фольклор – дійсно, залишилося поза контекстом. Однак, серед колекціонерів і не прийнято афішувати свої надбання, до того ж, дослідник мріяв, що колись його донька напише дисертацію по зібраному матеріалу.
Важлива не лише інформація, що залишилася нам від дослідника у спадок, але й життєва позиція, яку демонструє автор кількістю залишених оригіналів – більше сотні аудіокасет і бобін, більше десятка відеокасет! Це майже 200 годин для прослуховування нон-стоп! Уявіть, скільки праці він вклав, і очевидно, бачив у цьому потребу.
У валізі – майже 200 годин для прослуховування нон-стоп
Володимир Пержило збирав колекцію на власні кошти – організовував експедиції та гастролі, купував касети, бобіни та інше обладнання. Ця людина присвятила етнографічній діяльності близько 30-ти років свого життя!
Він був самовіддано закоханий в українське слово, а також не байдужий до долі україномовних людей за межами України. Пержило вважав, що їх потрібно підтримувати, бодай, привозячи їм рідні книжки, співаючи пісень або розмовляючи українською.
В який спосіб митці на резиденції працюють зі спадщиною?
На резиденцію ми запросили вісім учасників – з Білорусі, Польщі, Словаччини і України. Серед них – сім медіа-митців та одна дослідниця-фольклористка. Ми сфокусувалися на нових медіа (цифрові технології і мистецтво), поекспериментуємо в жанрах net art, sound art, video art. Але також запропонували можливість опрацювання матеріалу в теоретичному форматі, наприклад, есе. Резиденти отримають новий досвід в роботі з інструментами нових медіа, фольклором, мовою, історією, звуком.
Роботи резидентів та відкритий онлайн-медіа-архів з колекцією оцифрованих записів будуть доступні на сайті проекту.
Фото: SOUND iD