Василь Противсіх: колгоспник Лукашенко став президентом, чим я гірший?

11:24, 6 листопада 2009

- Мені дорікали, що я був комуністом і на Різдво приймав секретаря ЦК. Так, був, і цього не цураюся. Я один раз був в одній партії і більше нікуди не вступив. Не так, як інші – скачуть з партії в партію, немов зайці по капусті.

Враховуючи стійку соціологічну тенденцію зростання рейтингу віртуального кандидата «проти всіх», варто було сподіватися, що хтось забажає матеріалізувати цю віртуальність, здобуваючи з неї реальні дивіденди популярності. І цей матеріалізований і навіть олюднений alter ego не змусив довго чекати зі своєю появою. Ще кілька днів тому він називався Василем Гуменюком – президентом Івано-Франківської Торгово-промислової палати. Нині він вже Василь Противсіх – кандидат у президенти України. Ця таємнича людина погодилася дати ZAXID.NET ексклюзивне інтерв’ю.

 

- Як давно Ви прийняли рішення змінити прізвище? І що стало цьому причиною?

- Я задумав це зробити півроку тому. Вісімнадцять років (увесь період незалежності) спостерігаю, як Україну затягують у прірву. І розумію, хто це робить: різні політики, Верховна Рада, Президент, - ті, хто проти народу. І це розумію не я один: багато людей налаштовані проти всіх. Та ми, українці, ніяк не наважимося стати на сміливий шлях. А мені просто ввірвався терпець. Я проти всіх – і проти Я, і проти Ю.

 

- Коли Ви подали документи на зміну прізвища?

- Давно, три місяці тому.

 

- Чи зміна прізвища якось пов’язана із Вашим рішенням взяти участь у президентських виборах?

- Тільки з цим і пов’язана. Я не цураюся свого прізвища. Я родом з Івано-Франківської області, зі села Олешків, з роду Гуменюків. Я ніяк не міг пробитися у цю президентську гонку серед розкручених Яценюків, Тимошенків, Симоненків та Януковичів. Соціологи кажуть, що сьогодні проти всіх понад 35% виборців, і ще понад 15% не визначилися. Тож я зробив те, на що не наважився ніхто: став на такий сміливий шлях.

 

- Ви вірите у свою перемогу на президентських виборах?

- Я вірю передусім у здоровий ґлузд наших українців. А так кожен, хто пише заяву на кандидата в президенти, вірить у свою перемогу.

 

- Однак якось незвично жити в країні, прізвище президента якої – Противсіх…

- Не хвилюйтеся! Після перемоги у першому турі я знову зміню прізвище, знову стану Гуменюком.

 

- І все-таки, все це дуже схоже на піар-акцію…

- Це не піар. Мені що, окрім піару, нічим займатися? Піар – це коли чиновники влаштовують на Майдані ток-шоу, виступи різних артистів. Ви подивіться: в країні епідемія, а прем’єр збирає на Майдані 200 тисяч людей. Ось це – піар. Я ж просто привертаю до себе увагу однодумців. А їх – ще раз кажу – не так вже й мало. 

 

- А чому Ви вирішили, що виборці віддадуть свої голоси за Вас?

- Я знаю, що люди хочуть змін, а я наголошую на тому, що я прихильник радикальних змін. При владі одні і ті ж політики. А треба зробити насамперед сильну економіку, а потім уже політику. Я виступаю за диктатуру Закону. Пригадуєте, 15 років тому на виборах в Білорусі переміг директор колгоспу Лукашенко. Я пройшов шлях від сільського голови до Кабінету Міністрів і зовсім не гірший від Лукашенка. Треба реально дивитися на речі та життя.

 

- До речі, про реалії життя. З 1984 по 1991 рік Ви були головою міста в Яремчі. Перше демократичне скликання міської Ради звільнило Вас з цієї посади…

- Мені дорікали, що я був комуністом і на Різдво приймав секретаря ЦК. Так, був, і цього не цураюся. Я один раз був в одній партії, і більше нікуди не вступив, не так, як інші – скачуть з партії в партію, немов зайці по капусті. Ще казали, що моя дружина – «москалька». А її батьки – родом з Хоружівки, Ющенківської малої Батьківщини. Що ж до куті з секретарем ЦК, то це ж богоугодне діло – навернути комуністичного лідера у християнство. А за роки свого головування в Яремчі я зробив багато і тим періодом свого життя навіть пишаюся.

 

- Тепер у виборчому бюлетені буде спеціальна позиція «проти всіх», і окремо  «Василь Противсіх». Можливо, Ви це затіяли, щоб збити з пантелику виборців?

- Я нічого не «затіював», нікого заплутати не хотів і не збираюся. Я не схожий на такого, я – відповідальна людина. Я проти всіх, хто реєструється кандидатами. Тому я не реєструвався на початку: хотів переконатися, що ті, хто реєструється постійно, будуть у списку. Але вони не в змозі навести лад. Не хочу говорити гучних слів, але ось як демократію розуміє Василь Гуменюк: це найвищий ступінь організованості життя в державі, де кожен знає своє право, місце і несе відповідальність.

 

- У Вас є команда?

- Мене часто про це запитують. Так, є. Прем’єр-міністром я б призначив, і став би на коліна, і благав би, свого вчителя і наставника Вітольда Фокіна, а головним консультантом із економічних питань - Віталія Масола. Міністром фінансів хотів би бачити Віктора Пинзеника (В.П.Пинзеник у розмові з кореспондентом ZAXID.NET дуже здивувався такому «призначенню». Виявляється, Вікторові Михайловичу невідоме ні прізвище Противсіх, ні Гуменюк, - автор). Наше завдання -  повернути ВВП на рівень 1989 року.

 

- В одному з інтерв’ю Ви заявили, що 2,5 млн застави Вам допомогли зібрати родичі. Чи можна зробити висновок, що Ви - з родини мільйонерів?

- Телевізійники неправильно передали інформацію. Я простий вихідець із села. А допомогли мені друзі, яких я маю від Праги до Німеччини. Односельці теж допомагали, і в Україні в мене теж багато друзів!

 

Довідка ZAXID.NET

Василь Гуменюк народився 1946 року у селі Олежків Снятинського району Прикарпаття. Після служби в армії вступив до Львівського університету на юридичний факультет. Згодом працював інструктором Івано-Франківського облвиконкому, відтак головою Яремчанського міськвиконкому. Працював головою Івано-Франківської митниці. 2007 року був зареєстрований кандидатом у народні депутати України від виборчого блоку "КУЧМА" під номером №23.