Очевидно окремі дописувачі стовідсотково вірно зауважили, що «антитабачная кампанія» була «випусканням пари». Так і хотілось сказати всім мітингуючим студентам: «То ли еще будет». Перші реагування на Харківські угоди викликали згадку про відомий фільм Л. Гайдая «Іван Васильович змінює професію». На жаль, ні в прямому, ні в переносному розумінні немає С. Крамарова.
Колесо української історії починає грюкати своєю квадратурою. Однак виникає кілька резонних запитань: що відбувається і які вигоди?
Очевидним є той факт, що Росія ніколи не збиралась виводити Чорноморський флот з Севастополя. Порахували скрупульозно. Витрати на переведення флоту та такого багаточисельного обозу на іншу базу багатократно більші, ніж поступки Україні при формуванні ціни на газ. І це є важливішим, ніж всі політичні аргументи та філософські сентенції.
Чому саме зараз? Тому що такого рівня державних злиднів Україна ще не мала. Це був найзручніший для Росії час для проведення переговорів. Це навіть не вдалий крок російської дипломатії, а логічний крок на зразок скуповування за безцінь цінностей у голодного.
Турбують настрої населення, які за результатами відомих опитувань свідчать про бажання будь-яких поступок в обмін на дешевий газ. Однак дешевий газ, як дешевий наркотик. Ускладнюється хвороба економіки тим, що альтернативи жодної, та й інвестицій в енергозберігаючі технології та новітні джерела кіт наплакав. І вже прапор України свідчить не про блакитне небо і пшеничну ниву, а про ріпакове поле, яке нас не гріє і не годує, а лише виснажує ґрунти.
Отже Харківська угода це чергова фінансова латка. Чи буде свитка України від того кращою? Ні. Перш за все слід нагади, що дефіцит Державного бюджету і Пенсійного фонду сягає сотні мільярдів гривень. Тому населенню доведеться затягувати пасок на свитці ще тісніше. На черзі поява нових податків, збільшення акцизів, зміна системи відшкодування ПДВ для селян, сорокакратне зростання вартості реклами, зростання штрафів, зростання орендної плати, «новації» для пенсіонерів, посилення контролю за надходженнями усіх видів платежів, в т. ч. комунальних …
Друге півріччя буде характеризуватись шаленим пошуком грошей для державної скарбниці. Тому цікаві пропозиції очікуються щодо славнозвісної української земельки. І ще не менш цікавою буде спроба показати багатим, що не можна жити розкішніше за господаря.
Не збалансувавши бюджет уряд не отримає чергової дози від МВФ. А це якраз дуже велика фінансова латка. А віддавати борги за використані попередні дози доведеться. Ті, хто отримав попередні дози тепер вже незалежний. Хоча прокуратура може довести протилежне.
А якщо ще якісь реформи? Спроба реформувати – це ще більші витрати. Економіка України з усіх вказаних причин буде розвиватись, як в часи «продрозверстки». На цьому тлі зростатиме адміністративний тиск на усіх рівнях фінансово-господарської діяльності. Звичайно, буде приріст ВВП. Та ціна цього приросту буде високою.