Найбільші алмази, які коли-небудь були знайдені на Землі, відрізняються не тільки розміром і блиском, але й унікальною історією походження. Вони були утворені з рідкого металу, що розчинив у собі надмірну кількість вуглецю глибоко в надрах Землі. Такі результати досліджень оприлюдені в журналі Science.
Учені дослідили, що, як правило, алмази утворюються на глибині 150-200 кілометрів в найбільш товстих частинах континентальних плит. Разом з тим, деякі з них занадто великі і відрізняються від інших. Це навело науковців на думку про інший механізм їхнього формування. Під час дослідження вчені систематизували інформацію про алмази одного типу до огранювання і встановили, що найбільші з них є дивовижними аномаліями, які з'явилися не в жорсткій тектонічній плиті, а значно глибше, в мантії, тобто на глибині від 360 до 750 кілометрів.
Такими великими вони стали через ферменти заліза і нікелю, які зазнали впливу високих температур і тиску. Алмази ростуть у поєднанні з рідким металом, що добре розчиняє вуглець. Коли метал перенасичується вуглецем, частина його починає випадати в осад і кристалізуватися, з часом нарощуючи шари і перетворюючись у великий алмаз. Разом з тим, що є джерелом цього вуглецю вчені поки пояснити не можуть.
Зазначимо, що найбільшим з коли-небудь знайдених алмазів вважається Кулінан. Його маса 3106 карат (0,62 кг). Він був знайдений в Південній Африці в 1905 році й названий ім'ям президента алмазодобувної компанії.