Чому я так вважаю?
Обміняно громадян України, котрі вчинили злочини в Україні проти українців. Вони повинні відбувати покарання тут. Вони не мають жодного стосунку до Росії і до створених Росією сепаратистських «республік».
По-друге, для уможливлення обміну цих осіб відповідно до тіньових домовленостей Путіна і Зеленського було зґвалтовано судову гілку влади. Яка за визначенням повинна бути незалежною від законодавчої та виконавчої. Таке насильство над судом уможливили всі попередні президенти України, включно з Порошенком, які вважали себе еталоном справедливості, а тому в ручному режимі впливали на суди всіх рівнів. Зеленський лише скористався підготованими можливостями для вчинення державної зради.
По-третє, обміняно терористів, провина яких була повністю доведена в суді, які отримали довічні терміни ув’язнення. У всьому світі тероризм є злочином який не пробачають і для протидії тероризмові країни об’єднують свої зусилля. Україна віддала терористів на вимогу країни-терориста, а суд обходив увагою питання російського сліду в організації цього теракту.
По-четверте, обміняно співробітників МВС (“беркутівців”), які вбивали мирних громадян (“Небесну Сотню”). Їх звільнено раніше, ніж суд офіційно довів їхню провину і виніс вирок на підставі наявних незаперечних доказів. Тим самим Зеленський позбувся останніх свідків, за допомогою яких можна було визначити хто віддавав злочинні накази вбивати мирних учасників Євромайдану. Оскільки їх включено у список для обміну на вимогу Росії, то це може свідчити, що власне Росія боїться відповідальності за організацію цього злочину. Всі інші підозрювані “беркутівці” втекли в Росію ще при Порошенкові.
І основне. Попередній обмін відбувся за допомогою авіатранспорту. Полонених і арештованих росіян та бойовиків відправили літаком з України, а Сенцов та інші бранці прибули в Київ літаком з Росії. Натомість зараз обмін відбувся на території України, на межі самопроголошених терористичних республік. Таким чином українська влада виводить Росію з-під відповідальності за війну, бо Росія, яка диктувала варварські умови цього обміну формально не брала в ньому участі. Цей обмін показує, що в Україні не війна, не інтервенція Росії – а громадянський конфлікт. Адже ми обмінюємо українських громадян з обох боків конфлікту на території України без участі Росії.
Ми тим самим визнали суб’єктність ДНР і ЛНР, бо з ними українська влада провела обмін полоненими і в’язнями.
Це державна зрада, бо дає підстави зняти міжнародні санкції з Росії.
Це державна зрада, бо ми повністю прийняли російські вимоги. Якщо обмін харківських терористів та «беркутівців» був вимогою Росії, то їх потрібно було демонстративно відправити в Росію літаком.
Задекларований під час Нормандської зустрічі обмін “всіх на всіх” не відбувся. Україна віддала важливих свідків російських злочинів, віддала терористів, віддала вбивць мирних людей. Зрештою ми навіть не знаємо повного списку – там можуть бути дуже важливі для протистояння з Росією свідки. Натомість ми не отримали навіть половини тих, хто мучиться в бандитському ув’язненні. В першу чергу – ми не отримали більшості наших воїнів, що потрапили в полон.
Зеленський капітулював перед Росією.
Основні світові інформаційні агенції вважають, що Україна однозначно програла.
Вони подають ДНР і ЛНР як сторони домовленостей з Україною, як сторони внутрішнього конфлікту. Такого рівня міжнародної суб’єктності керовані Росією “республіки” ще ніколи не отримували.
Нова українська влада взяла чіткий курс на публічне виправдовування Росії.
У команді президента Зеленського діє чітка заборона на критику Путіна і Росії. Зеленський не згадував про тиск і вимоги Росії, ніби ці вимоги висували самі сепаратисти.
Володимир Василенко (РОК): «По суті українська влада стала співучасником спецоперації РФ, спрямованої на руйнацію українського правопорядку та дестабілізацію в країні».
Цей ганебний акт державної зради відбувся під прикриттям горя і сліз дітей, дружин і матерів захисників України, яких утримують в полоні та тюрмах.
Обмін організували напередодні новорічних та різдвяних свят не лише щоби вони святкували в Україні. А в першу чергу тому, що в цей час українське суспільство не здатне на масові протести і опір.
Це вершині цинізму і підлості української влади.
Про відмову судитися з Росією за десяток газових мільярдів доларів вже й не варто згадувати.
Але я думаю, що українці пробачать президентові Зеленському і українській владі цю державну зраду.
Адже влада все це робить в інтересах українців, для їхнього блага, для миру і добра - тому готова іти на всілякі компроміси.
Бо тільки злісний противник президента може вдавати, що не зауважує як за цей короткий час зросла наша економіка. Скільки нових іноземних інвестицій прийшло в Україну, як розправив плечі наш малий і середній бізнес, як зросли зарплати вчителів та медиків, як збільшуються пенсії. Може нам і варто стати на коліна перед Росією, щоби нарешті зажити заможним і безпечним життям?
Але все-таки є цікаве питання. Міжнародні санкції завдають Росії мільярдних збитків. Якщо політика Зеленського призведе до їхнього скасування, то чи отримає він хоч кілька мільярдів подяки? Чи таки його господар-олігарх все забере собі?