У вересні біля Львова відкриють ведмежий притулок «Домажир». Сюди привозитимуть ведмедів, які раніше виступали у цирку, сиділи у клітках біля ресторанів і на яких тренували мисливських собак. Тут тварини житимуть у умовах, які максимально нагадуватимуть природу. У кожного свій вольєр завбільшки з гектар з маленьким басейном та іграшками.
За даними зоозахисників з WWF, в Україні на волі залишилося близько 200 бурих ведмедів, ще стільки ж у пересувних цирках чи у приватних дворах. Основними загрозами для ведмедів досі залишаються браконьєрство та відстріл заради трофеїв.
ZAXID.NET відвідав «Домажир», аби побачити, як працюватиме притулок для врятованих ведмедів.
***
«Христина, виходь!», – м’яким спокійним голосом кличе ведмедицю наглядач у притулку в селі Домажир, Роман Ганас.
Роман тільки повернувся з армії, перед тим закінчив зоологічний факультет, досліджував кормову базу ведмедів. Зоолог працює тут місяць – рівно стільки ж, скільки тут живе перший ведмідь Потап, тиждень тому привезли Христину. Щодня він дає їм їсти, спостерігає за поведінкою і вирішує, які іграшки краще встановити, щоб їм не було нудно.
Наглядач у притулку в селі Домажир Роман Ганас відкриває вольєр біля ведмедиці Христини (фото Павла Паламарчука)
«От Потапу повісили бочку, куди поклали їжу. Він мав здогадатися, як дістати звідти обід, спочатку крутив туди-сюди, але розібрався», – задоволено каже Роман.
Наглядачі працюють за графіком, робота передбачає, що вони на ніч залишаються у притулку. Якщо тварини уночі подаватимуть підозрілі звуки, то він має перевірити, чи все гаразд. Тут є спеціальні кімнати-спальні, душові кабіни та кухня. Адміністративна будівля розташована так, що балкону біля спальні на другому поверсі можна спостерігати за вольєрами.
Роман підходить до клітки Христини і примружується. Христини не видно. Ведмедиця заховалася у невисоких соснах на території вольєра, який охоплює майже гектар. Ще кілька разів він її тихо просить вийти, але безрезультатно.
Ведмедицю привезли сюди після кількох років гастролів у мандрівному цирку. Зоолог каже, що після років у тісних клітках і вимог виконувати команди, тварини мають психологічні відхилення, можуть хитатися зі сторони на сторону, ховатися, гризти свої лапи до крові.
Христину привезли у притулок тиждень тому, попередній власник вигулював її на повідку містом, щоб рекламувати цирк
«Христя маленька, важить до 100 кг, у неї бура тянь-шанська порода, але її і годували не дуже. Активісти знайшли її у селі біля Львова, вона сиділа у тісній клітці на сонці. Відразу вирішили привезти сюди», – каже Роман Ганас.
Що побачать відвідувачі у ведмежому притулку
Офіційно притулок відкриється лише восени, наразі тут доробляють вольєри і шукають доглядачів тварин. На відкриту вакансію візьмуть людину без освіти, обіцяють всього навчити.
На території працює десяток будівельників, добудовують міні-басейни у вольєрах, огорожу, будують пожежний резервуар біля офісу притулку.
Адміністрація притулку розташована біля вольєрів, з балкону можна оглядати територію (фото Павла Паламарчука)
Коли територію закінчать облаштовувати, то розраховують, що тут житимуть до 30 ведмедів.
«Загальна площа території – 20 гектарів. Кожна тварина тут матиме свій вольєр. Можливо, якщо зоологи дозволять, можна буде поселити двох ведмедів разом. Я таке бачила у Німеччині, в притулку жили тато і син в одній клітці. Разом їм було комфортно», – розповідає менеджерка з туризму у притулку Катерина Артюхова.
Офіс ведмежого притулку
Ідея збудувати притулок біля Львова виникла у міжнародної зоозахисної організації «Чотири лапи». Подібний заклад вони вже відкрили у Житомирі, там зараз живе 5 ведмедів. Львівський притулок коштував зоозахисникам майже 600 тис. євро.
Спальня для наглядачів
«Притулок не тільки рятуватиме ведмедів, тут можна буде проводити екскурсії. Наприклад, ми плануємо, що восени відвідувачі вже зможуть побачити театралізовану екскурсію. Головним героєм буде чугайстрик», – каже Катерина Артюхова.
Екскурсію поділять на дві частини, спочатку через ліс людей вестиме чугайстрик. Він подаватиме важливу інформацію про проблеми захисту природи у казковій формі.
Катерина Артюхова, менеджерка з туризму у притулку (фото Павла Паламарчука)
«Це допоможе як дорослим так і дітям сприймати цю інформацію легко та ненав'язливо. Чугайстрик приводитиме людей на беар-хауз та зникатиме, а вже там наш доглядач за ведмедями розказуватиме інформацію про ведмедів», – пояснює Катерина.
Доїхати до притулку можна за півгодини від Львова. А от обійти територію можна щонайменше за кілька годин.
Чому вирішили рятувати саме ведмедів?
Роман Ганас розповідає, що ведмеді входять до трійки тварин з найвищим інтелектом після мавп та дельфінів. В Україні бурі ведмеді занесені у Червону книгу і вважаються зникаючим видом.
«Коли я писав дипломну, ще у 2009 році були дані, що раціон ведмедів складається з ягід і зелені. Тепер все зовсім інакше, лісів стає менше, ведмеді змушені шукати їжу біля сіл, йдуть на смітники, навіть ловлять курей. Вони б цього ніколи не робили, якби були інші варіанти», – каже Роман.
Зоолог також пригадує, що у Канаді, ручки сміттєвих баків змінюють хоча б раз на рік, бо ведмеді швидко привчаються їх відкривати.
Потап дев’ять років прожив у тісній клітці біля ресторану (фото Павла Паламарчука)
За словами Романа, ведмеді – тварини-одинаки. Вони не можуть жити і шукати їжу зграями, навпаки – шукають місце, де їм ніхто не заважатиме. Тому ведмедям потрібні великі території, а через вирубки та забудови, вони опиняються біля населених пунктів.
Оскільки в Україні досі багато браконьєрів полюють за ведмежими трофеями, то зоологи прогнозують, що ведмедів стане іще менше.
Притулок необхідний іще й тому, що ще 10-15 років тому в Україні було престижно тримати ведмедя у клітках біля ресторанів чи готелів. Після кількох скандальних історій така «мода» вщухла, але ведмеді, які жили у неволі вже не могли піти у ліс, вони просто розівчилися шукати їжу.
«Ведмедів, які живуть при цирках чи ресторанах вже не можна просто відпустити назад у природу, вони там загинуть. Притулок – це єдиний вихід», – пояснює Катерина Артюхова.
Тут розпочинатиметься екскурсія притулком (Павла Паламарчука)
За кілька тижнів з львівського ресторану «Гуцульський двір» привезуть ведмедицю Машу, яка з 2003 року живе там у клітці. Власник ресторану відразу погодився на прохання екоактивістів віддати тварину, зараз для Маші доробляють вольєр.
У «Домажирі» ведмеді мають окрему кухню
У «Домажирі» є окрема кухня для приготування їжі ведмедям. Тут є шафа з хлібом, яйцями, фруктами, медом, кавунами, велика морозильна камера для курячого м’яса та риби і електрична плитка. У відрі з водою розморожують скумбрію. Раціон розробляють для кожного ведмедя окремо.
«Щодня даємо їм по 5 кілограмів їжі, перед зимовою сплячкою порцію збільшимо у кілька разів. Сьогодні дамо кавуни. Потапу можна дати цілий, а Христині розрізаю навпіл, їй і такої порції вистачає», – пояснює Роман.
На день ведмедям також дають по 4 варених яйця з шкарлупою, а хліб додатково поливають олією для ситості.
Ведмеді люблять малину, їдять ягоди разом з кущами, видираючи з землі. Раціон ведмедів змінюється в залежності від сезону. Вони можуть їсти траву, ягоди і яблука влітку, горіхи і сливи восени. Крім того протягом року вони також харчуються корінням, комахами, ссавцями і рептиліями, і, звичайно ж, медом.
«Про мед – це все правда. Але багато ми їм його не даємо, аби не псувалися зуби. Щодня даємо скибочку хліба намазану медом, особливо це любить Потап», – розповідає Роман.
Що робити, якщо ви побачили ведмедя у неналежних умовах?
За словами представниці Міжнародного проекту «Four Paws» в Україні Марини Шквирі, якщо люди помічають, що над ведмедями знущаються, то необхідно відразу звернутися у поліцію і держекоінспекцію.
«Якщо ви побачили ведмедя у неприродному середовищі, то відразу проаналізуйте кілька речей: клітка повинна бути не меншою, аніж 30 м, на території вольєра має бути водойма, грунт та рослинність, вона не повинна страждати від надмірних шумів і недопустимо, щоб її били», – пояснює Марина Шквиря.
Наступний крок, пояснює зоозахисниця, це прослідкувати, щоб поліція та екоінспекція детально заповнили протокол з усіма порушеннями.
«Якщо ви помітили, що тварину карали на очах у неповнолітніх, що буває у пересувних цирках, то це теж треба зафіксувати, бо це передбачатиме серйознішу відповідальність перед законодавством», – каже Марина Шквиря.
***
Контакти:
Гаряча лінія поліції 0 800 50 02 02
Держекоінспекція у Львіській області (032) 238 73 70