Звичайна пальчикова батарейка забруднює 400 літрів води або двадцять кубометрів ґрунту. Та на спеціальне маркування, що закликає не викидати батарейки у смітник, більшість із нас не зважає. Проведене серед львів’ян соціологічне дослідження засвідчило, що 27% опитаних знають про небезпеку, яку відпрацьовані енергоощадні лампи і батарейки становлять для довкілля.
Лише 13,5% зберігають їх удома або відносять до пунктів прийому. Один такий пункт нещодавно відкрився у Львівській міській раді. Це пов'язано з тим, що у нашому місті стартує перший в Україні проект, який має на меті налагодити систему збору та утилізації електронних та електричних відходів.
Один із побічних ефектів науково-технічного прогресу – прискорення темпів нагромадження високотехнологічного сміття. За даними програми Організації Об’єднаних Націй з довкілля, щороку у світі утворюється близько 50 мільйонів тонн електронних відходів: енергоощадних і люмінесцентних ламп, батарейок та акумуляторів, комп’ютерів, мобільних телефонів та побутових електроприладів.
Найнебезпечніші з-поміж електромотлоху енергоощадні лампи – їх відносять до першого класу токсичності. Одна така лампочка містить до чотирьох міліграмів ртуті. Нам, натомість, частіше доводиться чути про користь, а не шкоду енергоощадних ламп.
Чотири роки тому Кабінет Міністрів заборонив бюджетникам використовувати лампи розжарювання. Тож зараз для потреб державних установ та організацій Львова закуповують понад 20 тисяч енергоощадних ламп, а на сміттєзвалища поблизу міста потрапляє від 5 до 15 кілограмів ртуті. Один грам ртуті може забруднити понад три мільйони кубометрів повітря або понад двісті тисяч кубометрів води. Для людини ртуть отруйна – вона може викликати гострі фізичні та психічні розлади, або навіть смерть.
«Про енергоощадні лампи скрізь говорять, які вони корисні, - говорить доцент кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи Львівського національного університету імені Івана Франка Ірина Койнова. – Але ніхто не говорить, що робити з ними після використання. Викидати їх у смітники біля житлових будинків небезпечно. Лампочки зроблені з крихкого скла, яке розбивається, а ртуть випаровується в повітря біля будинків, шкіл, дитячих садочків. А коли лампи потрапляють до сміттєзвалища, вони забруднюють ґрунт і ґрунтові води».
Загрозу для людей і довкілля становлять також батарейки та акумулятори. Точних даних, скільки їх потрапляє на львівські смітники, немає, але за приблизними підрахунками щороку в Україні викидають близько 4,5 тисяч тонн елементів живлення.
Єдиної системи збору та переробки використаних батарейок та енергоощадних ламп в Україні немає. Як і спеціального законодавства, яке регулювало б поводження з електронними відходами. Таке законодавство є в Європейському Союзі: 2003 року 25 країн-членів ЄС (окрім Великої Британії) підписали Директиву щодо відпрацьованого електричного й електронного обладнання. Цей документ покладає всю відповідальність за збирання й переробку таких відходів на компанію-виробника, що зобов’язана забезпечити або екологічну утилізацію, або повторне використання. У Євросоюзі збирають та переробляють 80% електронних відходів – щонайменше 4 кілограми на кожного мешканця. Спеціальні контейнери для збирання батарейок і лампочок встановлені в багатьох європейських містах просто на вулиці.
В Україні окремі громадські організації та ініціативи проводять акції зі збирання батарейок у великих містах, а в деяких областях є приватні підприємства, що збирають ртутьвмісні прилади: «Екоцентр» у Львівській, Кіровоградській і Закарпатській областях, ТОВ «Фірма Діола» на Полтавщині, «Еко-Хелп» на Рівненщині, «Микитртуть» на Донеччині. Кілька підприємств у Львові - ТзОВ НТП «Галекоресурс», ПП «Ріал», ТзОВ «Еко-Захист-Україна» - збирають відпрацьовані люмінесцентні лампи. Завод «Аргентум» у лабораторному режимі переробляє батарейки, але приймає тільки великі партії сировини.
Проблема полягає передусім у тому, щоб зібрати лампи й батарейки та доправити їх до підприємств. До її вирішення Львів має наблизити проект міської ради «Комплексна муніципальна програма поводження з відходами побутового електронного та електричного устаткування у місті Львові», що розроблявся з 2010 року. Перше громадське слухання щодо цієї програми було проведено 1 листопада.
1,2 млн євро на впровадження системи дав Європейський Союз у рамках програми Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна на 2007-2013 роки, проте частину витрат візьмуть на себе місто та фонд охорони навколишнього природного середовища.
До 1 лютого 2015 року у районних адміністраціях, державних підприємствах, школах та вищих навчальних закладах Львова мають організувати 80 пунктів збирання батарейок. Перший з’явився наприкінці жовтня у Ратуші; ще кілька найближчим часом будуть установлені в районних адміністраціях. Також буде складений маршрут, яким курсуватимуть два мікроавтобуси (їх уже закупили) – мобільні пункти збирання енергоощадних ламп і батарейок.
На другому етапі – з початку 2014-го до кінця 2015-го року – відкриватимуть додаткові пункти приймання та відпрацьовуватимуть схему передавання відходів на утилізацію до спеціалізованих підприємств у Польщі, Німеччині та Франції. В Україні, за словами головного спеціаліста управління екології Львівської міської ради Оксани Війтик, підприємств, які б отримали всі необхідні дозволи для переробки електронних відходів, поки що немає.
Проект повинен супроводжуватись рекламною кампанією, яка пояснюватиме львів’янам, чому батарейки та енергоощадні лампочки слід віддавати у спеціальні пункти. Однак із її стартом не поспішають. «Ми не можемо почати збирати лампи і батарейки до того моменту, коли матимемо приміщення і устаткування для їх зберігання, – пояснює Оксана Війтик. – Це відходи, які потребують ліцензії. Вона видаватиметься на все відразу – зберігання, утилізацію та перевезення. Коли ми її отримаємо, почнеться рекламна кампанія». Поки що здавати можна лише батарейки – лампи почнуть приймати приблизно за два роки.
Де у Львові можна здати використані батарейки:
- магазин «Батарейка», пр. Свободи, 1/3;
- ринок «Південний», вул. Щирецька, 36;
- магазин компютерних аксесуарів, пр-т. Червоної калини, 109;
- магазини мобільного оператора МТС;
- географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, вул. Дорошенка, 41;
- спеціалізована школа-інтернат, Львів-Винники,
- магазини електротехніки «Шок», вул. Газова 30а; вул. Довженка, 4; вул. Щирецька, 36.
- антикафе КоММуна@, вул. Галицька 1, другий поверх.
- ДП «Аргентум», вул. Зелена, 115-б. (від 20 кг);