Велика економія маленької Долини

Як містечку на Прикарпатті вдалось стати найбільш енергоощадним в Україні?

13:55, 13 жовтня 2016

Райцентр Долина на Івано-Франківщині з населенням 20 тис. людей у липні цього року першим в Україні отримав міжнародний сертифікат енергоощадності. І неспроста.

Впродовж останніх кількох років у Долині утеплили і замінили вікна у більш ніж половині будівель бюджетної сфери. Три з п'яти закладів дошкільного навчання забезпечені теплом та гарячим водопостачанням від альтернативних джерел енергії, зокрема від сонця. 60% котелень у бюджетній та зокрема 95% котелень у медичній сферах відмовилися від використання газу та перейшли на твердопаливні котли. Зі 100 багатоквартирних будинків у місті лише впродовж одного року утеплили 20. Мешканці цих будинків за минулу зиму спожили на 35-40% менше тепла, ніж раніше. А ще місто першим в Україні відмовилось від централізованого опалення та на 100% перейшло на індивідуальне. Також у Долині створили муніципальний центр енергоаудиту, що контролює увесь процес термомодернізації та надає поради мешканцям приватних будинків з дотримання передових технологій утеплення.

Як їм це вдалось та скільки економлять? Про це і не тільки ZAXID.NET поспілкувався з експертом з енергозбереження Яном Ваандерсом, міським головою Долини Володимиром Гараздом та самими долинянами.

***

У пошуку фінансування

У 2009 році міський голова Долини Володимир Гаразд у Брюсселі підписав Угоду мерів, чим взяв на себе зобов’язання до 2020 року на 20% зменшити використання містом енергоносіїв та на стільки ж зменшити викиди в атмосферу вуглекислого газу.

За декілька років Долина розробила власний план проведення термічної модернізації житла та взяла участь у розіграші грантових коштів. І 31 грудня 2014 року містечко отримало 23 млн. грн. Проте, за умовами гранту, ця сума – це лише 80%, а ще 20% мало надати саме місто.

Де ж вони взяли ці 20%? Утеплення приміщень бюджетної сфери дофінансували з міського бюджету, а утеплення житлового фонду – самі мешканці.

Про успіхи Долини у запровадежнні ерегоощадних технологій розповідає керівник грантового проекту «Демонстраційні проекти – угода мерів» Ян Ваандерс (другий праворуч)

Ця програма покликана допомогти у запровадженні енергоощадних технологій невеликим (до 200 тис. населення) містам України, Грузії, Вірменії, Молдови та Білорусі.

«Програма покликана не просто утеплити будинки, а дати людям зрозуміти, що енергоощадність – це крок у майбутнє, – каже керівник Команди підтримки Програми «Демонстраційні проекти – Угода мерів» Ян Ваандерс. – І в цьому плані в Україні ситуація набагато краща, ніж у Грузії та Вірменії. Підвищення тарифів стало для українців шоковою терапією, яка має і позитивні наслідки. Люди почали задумуватись над тим, що треба правильно економити. А ще у вас кращий житловий фонд».

Дошкільний навчальний заклад «Золота рибка» у Долині за гроші NEFKO обладнали сонячними панелями, які навіть у похмуру погоду нагрівають воду

Окрім цього, у 2011 році місто взяло кредит у Північної екологічної фінансової корпорації — NEFKO. Вона надає фінансову підтримку екологічно важливим проектам у країнах Центральної та Східної Європи. За ці гроші найбільш енергозатратний дитячий садок міста перетворили в найбільш економічний: будівлю утеплили, замінили всі вікна, а на даху встановили сонячні панелі, що нагрівають воду. На опаленні тепер тут економлять 40%, а на гарячому водопостачанні — 100%, оскільки сонячні панелі здатні нагріти воду навіть у похмуру погоду.

А в 2012 році Долина отримала 115 тис. євро грантової допомоги від ЄС. Ці кошти були вкладені в енергетичну модернізацію музею та школи.

Моя хата скраю. З якими проблемами стикаються прихильники ідеї утеплення будинків?

Зараз у місті активно утеплюють багатоквартирні будинки. Зі 100 таких будинків вже утеплено 20. Та ще 30 утеплять впродовж найближчого року.

Аби вирішити, які саме будинки утеплити, міська рада оголосила спеціальний конкурс. Мешканці об'єднуються, подають колективну заяву та декларацію зі згодою на дофінансування 20% необхідних на їх будинок коштів. Ще одна умова – у будинку не повинно бути жодних боргів за житлово-комунальні послуги. Муніципальний центр енергоадиту проводить усі заміри, детальний моніторинг енерговтрат будинку та складає кошторис, враховуючи всі необхідні та технологічно виправдані матеріали. Виграють ті будинки, мешканці яких першими дофінансовують 20%. І тут не все так просто.

Один з долинських будинків до і після утеплення

«В 1965 році ми отримали квартири і велика частка моїх сусідів досі не вважає себе власниками, які відповідають за свій будинок, та самі нічого не хочуть робити, а лише чекають на манну небесну, — розповідає голова ОСББ «Наша фортеця на Облісках» Ганна Кузнєцова. — Мешканці 13 з 60 квартир нашого будинку, який утеплили рік тому, досі не здали ні копійки. Наприклад, я за свою кутову квартиру сплатила трохи більше 5 тис. грн, сусіди з некутових квартир платили по 3,5 тис. грн. Але через тих, хто відмовився надавати гроші, ми мало не програли конкурс. Довелось зняти кошти, які я за три роки свого перебування на посаді голови ОСББ назбирала з квартплати і які планувала витратити на капітальний ремонт під'їздів».

Принцип «моя хата скраю» ставав на заваді мешканцям чи не всіх утеплених будинків Долини. Завжди знаходились люди, які категорично відмовлялися дофінансовувати утеплення, бо це, на їх думку, має зробити хтось – ЖЕК, держава, місто, багаті сусіди – але не вони.

«Найважче – це змінити ментальність, – розповідає міський голова Долини Володимир Гаразд. – Подекуди за таких людей доплачували сусіди чи активні підприємці. Хтось гроші повернув, коли відчув економію, а хтось – вже і не поверне. Радянський спосіб мислення – ось що гальмує розвиток України».

Муніципальний центр енергоаудиту. І порадять, і порахують, і проконтролюють…

Окрім обов'язкового дофінансування програма «Демонстраційні проекти – Угода мерів» має ще одну умову: переможці грантів мають надавати безкоштовні консультації з енергоефективності усім охочим.

Саме тому в Долині створили муніципальний центр енергоадиту. По-перше, ця структура повністю контролює утеплення всіх будівель. Вони проводять тендери, розробляють проекти, обирають будматеріали та слідкують за роботою підрядників. По-друге, консультують усіх громадян, які цікавляться темою енергоощадності. До них, наприклад, приходять мешканці приватних будинків і запитують, які матеріали обирати та на що звернути увагу, перевіряючи роботу будівельників.

У муніципальному ценрі енергоаудиту усім охочим демонструють, як правильно обирати якісні та енергоощадні будматеріали

Тут є зразки усіх будівельних та утеплювальних матеріалів, апарати для заміру енерговитрат, обладнання для перевірки рівня гідроізоляції всіх видів штукатурки та тематична література.

Індивідуальне опалення: незаконне відокремлення від тепломереж чи розумна економія?

Утеплення ефективніше, коли кожен може сам контролювати, наскільки йому треба опалювати житло. Долина першою в Україні відмовилась від централізованого опалення. 100% житлового фонду обладнано індивідуальними котлами.

Але найскладнішим є шлях переходу. Якщо одні мешканці багатоквартирних будинків від’єднюються від централізованої тепломережі, то всі транспортні втрати тепла лягають на плечі тих мешканців, що продовжують користуватись централізованим опаленням. Саме тому зараз у більшості міст людям не надають дозволу на встановлення індивідуальних котлів. Проте Долині вдалось зробити перехід ще до заборони.

«Все почалось стихійно ще 8-10 років тому. Люди почали масово переходити на індивідуальне опалення. Заборони не було, тому дозволи надавали, - розповідає Володимир Гаразд, - Але з часом це привело до шалених втрат у централізованих тепломережах, які просто лягли на плечі мешканців. На той час ця проблема вже доволі гостро стояла по всій Україні. Пригадую, мені не раз діставалось від міністра енергетики. Але що далі, то все більше людей переходили на індивідуальні котли, щоб скоріше почати платити за реальні витрати тепла. Так і вийшло, що місто на 100% відмовилось від централізованого опалення».

Ні – утеплювальному сепаратизму. Що не радять робити фахівці?

Поширеним в Україні є індивідуальне або ж клаптикове утеплення квартир. Його прихильники переконані, що комунальні послуги та енергію споживає індивідуальне житло. Це твердження правильне лише для приватних будинків, однак для багатоквартирних — ні. Закони фізики обдурити неможливо: будинок споживає тепло як цілісний об'єкт.

Більше того, таке «сепаратистське» утеплення, за словами фахівців, прискорює руйнування самого будинку.

«Якщо людина утеплила лише свою квартиру, то в місці над утепювальним оздобленням волога просочується в перекриття будинку, що прискорює його зношування та тріскання, — пояснює Ярослав Свідрак, директор з розвитку енергосервісної компанії «Адамсон», — А ще утеплювати одну квартиру — суттєво дорожче. Коли ж утеплюється весь будинок, ціноутворення на матеріали та роботу будівельників працює за законами гуртової закупівлі».

За один рік у Долині утеплили 20% багатоквартирних будинків, і на цьому не зупиняються

А ще швидше будинок руйнується, якщо індивідуальне утеплення роблять за допомогою відносно дешевого матеріалу — пінопласту. Адже дуже часто його використовують неправильно.

«Цей матеріал можна використувавати, але дуже часто це роблять неправильно, — додає Ярослав Свідрак. — Якщо викорастити пінопласт з порушенням технології, то це може призвести до запрівання, виникнення грибка та ще швидшого руйнування помешкання».

З огляду на це муніципальний центр енергоаудиту вирішив, що утеплювати будинки будуть на 100% і не залишатимуть неутепленими квартири тих людей, що відмовились здавати гроші.

Тут до справи підходять комплексно – утеплюють цілими стінами згори донизу, замінюють стічні системи та окремо утеплюють цоколь. І так само комплексно до питання утеплення радять підходити мешканцям міст, які не мають подібних грантів. Кожен має зрозуміти – тепер лише ми господарі наших домівок і лише від нас залежить, економити чи ні.

Фото Андрій Кирчів/Програма «Демонстраційні проекти - угода мерів» та з архіву Долинської міської ради