Днями європейські ЗМІ оприлюднили інформацію про згоду Папи Римського Франциска встановити спільну дату святкування Великодня з християнськими церквами східного обряду. Однак офіційних повідомлень і, тим паче, документів на сайті Ватикану з цього приводу немає. ZAXID.NET з’ясовував, чи дійсно найближчим часом християни різних церков будуть святкувати Великдень в один день і яким чином це вплине на українські християнські конфесії.
Наразі християни західного обряду святкують Великдень за новим, Григоріанським календарем, натомість православні здебільшого досі дотримуються Юліанського календаря. Разом з тим, обговорення потреби визначити спільну для всіх християн дату святкування Великодня триває роками.
У 1997 році у сирійському місті Алеппо представники католицької, православної та протестантської церков прийняли документ, у якому наголосили, що найбільш прийнятним способом обчислення дати святкування Пасхи було святкування Великодня у першу неділю після повного місяця після весняного рівнодення.
Однак, як розповів ZAXID.NET експерт з питань релігії Анатолій Бабинський, алеппський документ так і залишився декларацією про наміри і не отримав практичного застосування. «Ніхто нічого в цьому напрямку не робив. Але час від часу ці розмови починаються, адже Воскресіння Христове – це велике свято, яке треба відзначати в один день», – наголошує він.
Запропонував святкувати Великдень в один день коптський патріарх Олександрійський Феодор II. На цю пропозицію, за інформацією ЗМІ, вже погодилися Папа Римський Франциск, патріарх Антіохії і всього Сходу Ігнатій Єфрем II і Архієпископ Константинополя і Вселенський патріарх Варфоломій I.
Бабинський зазначає, що влітку 2015 року Папа Франциск заявив, що християни повинні прийти до однієї дати святкування Пасхи і він відкритий для того, щоб цю дату знайти. Проте це поки що лише наміри шукати порозуміння. «Немає згоди щодо конкретної дати. Є добра воля, щоб знайти таку дату між західною церквою і східними церквами», – пояснює експерт.
При цьому наразі невідомо й те, за яким принципом визначатимуть день святкування Великодня. Найімовірнішими є два варіанти: фіксований день, наприклад, друга неділя квітня, або ж спільна для всіх християнських церков формула, за якою вираховуватимуть щороку нову дату святкування Пасхи.
Нині ж розбіжності між «західним» і «східним» Великоднем можуть досягати п’яти тижнів. Хоча були й випадки, коли дата святкування збігалася. Зокрема, у 2014 році і католики, і православні святкували Пасху 20 квітня.
Папа Римський Франциск і Вселенський патріарх Варфоломій I
Директор РІСУ, релігієзнавець Тарас Антошевський також наголошує, що просто домовитися про спільну дату святкування лідери церков не можуть. «Це питання не одного дня. Має бути підписаний відповідний документ, до цього документу має йти підготовча робота. Наразі такого документу немає», – сказав він у коментарі ZAXID.NET.
Анатолій Бабинській також переконаний, що процес пошуку спільної дати святкування Великодня може зайняти кілька років.
Утім, навіть якщо лідери світових християнських церков дійдуть консенсусу, це не означатиме, що українські церкви одразу ж приймуть спільну нову дату святкування Великодня.
Бабинський пояснює, що Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) та Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) не підпорядковуються Вселенському патріарху Варфоломію I, оскільки «вони є так званими неканонічними, тому що не входять до списку визнаних православних церков світу».
Відтак, вони самі вирішуватимуть, чи приймати спільну дату святкування Великодня. «Київський патріархат, якщо би це підтримав Константинополь, міг би зробити такий жест і приєднатися до більш цивілізованого православ’я», – вважає експерт.
Проте секретар Священного Синоду УПЦ КП архієпископ Євстратій (Зоря) не вбачає потреби в спільному святкуванні Великодня. На своїй сторінці у Facebook він наголошує, що «досвід попередніх змін у календарі доводить, що ця реформа обов’язково приведе до нового календарного розколу – на старо- і ново-пасхальників». «Тому, як це не прикро, всі християни не будуть святкувати в один день», – переконаний архієпископ.
Досягнення згоди між західною і близькосхідними церквами автоматично не зобов’язує і Українську Греко-Католицьку Церкву (УГКЦ) змінювати дату святкування Великодня. «УГКЦ теж могла би це підтримати. Але якщо в Україні православні не перейдуть, то УГКЦ теж навряд перейде. Бо в Україні чимало багатоконфесійних сіл, часто в одній сім’ї сповідують різні конфесії. Тому посилювати розділення вони не наважаться», – пояснює Бабинський.
Крім того, УПЦ Московського патріархату, яка підпорядкована Російській православній церкві і по суті є її київською митрополією, найімовірніше не прийме нововведення. «Навіть якщо буде знайдено спільну дату між Західною Церквою і церквами Близького Сходу, імовірно, що РПЦ не приєднається до цього. Тоді УПЦ МП не пристане на нову дату», – зауважує він.
Бабинський також зазначає що зміни в датах святкування Пасхи жодним чином не вплинуть на святкування Різдва, яке є нерухомим святом. «Різдво завжди святкується 25 грудня, навіть у нас в Україні. У нас Різдво виходить у січні, але в церковному календарі це 25 грудня, бо це старий стиль», – каже він і додає, що дата святкування Великодня вираховується за складними формулами, жодним чином з Різдвом не пов’язаними.