Десь за 37 км від Львова, поблизу Миколаєва, між Дроговижем та Демнею є маленький населений пункт під назвою Заклад. У цьому селі мешкає близько 300 осіб.
Заклад має одну вулицю, яка впирається у величезний палац (сиротинець) графа Скарбека, збудований в англійському неоренесансному стилі. Палац має форму літери «П»: тільки широкої і на коротеньких «ніжках».
Загалом територія замку дуже велика, однак занедбана і навіть трохи моторошна. По цій території навколо замку можна спокійно пройти і оглядати будівлю, працівники лікарні практично не зважають на нечастих приїжджих гостей.
Сфотографувати весь палац просто нереально, настільки він великий. Навіть центральний вхід у будинок (дашок літери «П»), що має три поверхи, неможливо охопити. Перед входом алеї з пишними ялинами, клумбами. Над входом - римське літочислення: М означає 1000, D - 500, C - 100, L - 50, X -10, V - 5. Скоріше за все, це рік коли почали зводити будинок.
В історичних джерелах, згадується, що 1843 року граф Станіслав Скарбек заснував великий заклад-притулок для сиріт і літніх людей та крайову ремісничу школу. Львову Станіслав Скарбек відомий тим, що на його кошти зведено перший у Львові театр (зараз - театр ім. М. Заньковецької). Тоді, 1842 року, це був один з найбільших театрів у Європі, який міг вмістити 1460 глядачів.
Граф Станіслав Скарбек добре знався на тонкощах архітектури, поезії, музики і театру. Він багато подорожував Європою - їздив Францією та Італією, на гірські курорти Австрії та водолікування Чехії. Особливо любив проводити літо у Тренчині. У Нуссдорфі під Віднем він вибудував собі прекрасний палац. А другий такий палац-замок почали зводити дем'янські каменотеси між Дроговижем та Демнею, власне у місцині, яку пізніше назвуть Закладом. Там також розбили ландшафтний парк та облаштували озеро.
Права і ліва «ніжки» (пам'ятаємо про літеру «П») палацу мають чотири поверхи, а кут - п'ять. Палац вражає величиною, чіткими лініями, симетрією.
За словами медбрата (у палаці - діюча лікарня), до війни палац виглядав інакше. «Очевидці кажуть, що цей палац бомбили дуже сильно», - запевнив він. У лікарні є кімната-музей. Потрапити туди не вдалося, оскільки він не працює у вихідні. За радянських часів тут створили профілакторій для примусового лікування алкоголізму.
Вражаючий гігантський палац графа Скарбека місцями виглядає досить похмуро. Відразу видно, навіть неозброєним оком, що основна проблема в замку - це водовідведення та стічні труби. Вони настільки занедбані, що частина палацу замокає і ззовні, і з внутрішнього боку будівлі. Всередині будинку все змінено, немає декору, немає великих залів.
Загалом, як пишуть історичні джерела, графу Станіславу Скарбеку в житті щастило. Ризикуючи, він не раз був на межі банкрутства і щоразу щасливо виплутувався, стаючи щораз багатшим. Та не щастило йому у сердечних справах. Він одружився з молодшою від себе на 18 років князівною Юзефою Яблоновською. Оскільки Скарбек був поціновувачем театру, у нього на гостинах бував "польський Мольєр" (як його називали сучасники) граф Олександр Фредро. Цим драматургом захопилася дружина Скарбека. Після кількох років сварок і процесів Станіслав 1828 р. розлучився з Юзефою, яка вийшла за Олександра Фредра. Але Скарбек не був злопам'ятним: театр у Львові ставив усі прем'єри п'єс і водевілів Фредра, який залишився улюбленим автором Скарбека.
Всі свої маєтки Скарбек заповів новоствореному притулку для сиріт у Закладі та «Фундації пенсійній для акторів, режисерів, співаків театру графа Скарбека у Львові».
Сьогодні Закладівський замок - не зовсім привабливе місце для туристів і туризму. У Закладі діє Миколаївська виправна колонія №50, а в самому палаці - обласна психіатрична лікарня, що аж ніяк не приваблює, скоріше відлякує потенційних туристів. Однак, якщо вірити офіційному сайту Миколаївського району, півстоліття тому замок був однією з перлин Галичини: навколо нього були ряди котеджів, оранжерея, сад, озеро з альтанами та причалами для човників, а трохи далі - ландшафтний парк із впорядкованим цвинтарем та каплицею у неоготичному стилі, до якої зараз треба продиратися крізь густі чагарники.
Чи наважиться хтось на екскурсію до замку Скарбека, який захоплює своєю монументальністю? Навряд чи. Хіба когось зацікавить сама будівля, де проживали сироти та літні люди...