Великий розпродаж 2

Влад Якушев продовжує розслідування діяльності Львівської обласної асоціації інвалідів

6 лютого 2015

4 листопада 2014 року на ZAXID.NET було опубліковано розслідування під назвою «Великий розпродаж». В публікації журналіст Влад Якушев розслідував факти продажу по занижених цінах нерухомого майна, виділеного Львівській обласній асоціації інвалідів (ЛОАІ).

Стаття сподобалась не лише читачам, але і працівникам прокуратури, які розпочали власне розслідування викладених у ній обставин. А от посадовим особам асоціації інвалідів журналістське розслідування не сподобалося. У відповідь на публікацію у редакцію надійшли обурливі листи від ЛОАІ, які і стали поштовхом для нового розслідування.

Розпочати статтю хочу з старого анекдоту: «Вчителька вимагає від Вовочки вибачитись перед класом за те, що назвав Олю дівчиною легкої поведінки. Вовочка погоджується і каже: «Оля не б... Оля не б…? Ну, вибачайте!»

Це так, щоб читач був у хорошому гуморі, бо попереду в нього важка стаття, наповнена фактами та документами.

7 листопада, тобто через три дні після опублікування матеріалу «Великий» розпродаж» відбулося засідання Президії Ради Львівської обласної асоціації інвалідів, темою якого була, власне, вищезгадана публікація. Результатом засідання стали два листа, надіслані керівництвом асоціації на адресу ZAXID.NET.
 

Суть цих листів зводиться до наступного: стаття – брехня, непрофесійного журналіста Якушева – затаврувати ганьбою. Каятись я буду у кінці тексту, наразі ж давайте проаналізуємо зміст матеріалу під назвою «Хто насправді вводить в оману інвалідів Львівщини»

Абзац третій: «Влад Якушев порушує питання продажу приміщень, які 1999-го року були надані в оренду підприємствам асоціації (наголошуємо – підприємства, що мають статус юридичної особи, є незалежними у веденні господарської діяльності та від свого імені набувають майнові та особисті права). І лише три приміщення – для потреб Львівської обласної асоціації.»

Отже, надали приміщення не самій асоціації, а її підприємствам. Уявіть собі, що ви створюєте підприємство, а записуєте його на свою доньку. Юридично підприємство не ваше, практично власник ви. Думаю не має сенсу далі пояснювати. Тим більше, що у своїй попередній статті я навів документи, з яких видно, приватизація чи відчуження приміщень підприємств асоціації можливе лише зі згоди асоціації. Якщо ваша донька захоче провернути якусь махінацію, ви ж її зупините? А можливо донька тут ні до чого, і це ваша ідея?

Логіка логікою, але додамо докази. Ось статут Виробничо-торгівельної фірми «Опір» в редакції від листопада 2012р. Фірма створена  ЛОАІ. Здається, це типовий статут для підприємств ЛОАІ?

 

Отже 5 сторінка статуту, п.4. Майно, Статутний капітал, власність та засновник підприємства.

п.4.3 …Львівська обласна асоціація інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» - володіє 100% участі у Статутному капіталі Підприємства.

п.4.9 Засновник Підприємства, який є вищим органом управління Підприємства:

- надає генеральному директору дозвіл на вчинення правочинів на суму понад 200 000 грн, а також правочинів, що пов’язані із нерухомим майном Підприємства.

ВСІ РІШЕННЯ ПОВ’ЯЗАНІ З НЕРУХОМИМ МАЙНОА ПОГОДЖУЄ ЛОАІ!

п.4.9 Засновник приймає рішення з будь яких інших питань, що стосуються діяльності підприємства, в тому числі питань, які є компетенцією Дирекції та Гендиректора підприємства, якщо вони будуть визнані Засновником важливими. Засновник при необхідності може виконувати всі функції виконавчого органу Підприємства та діяти як виконавчий орган.

В мене якось язик не повертається назвати підприємства з таким статутом «незалежними у веденні господарської діяльності». Вони незалежні рівно до того моменту, доки цього бажає Засновник.

А тепер найцікавіше:

5. Фінансово-господарська діяльність підприємства

п.5.5. Засновник Підприємства не відповідає за зобов’язання Підприємства.

Як можна все вирішувати і ні за що не відповідати? Мрія будь-якого шахрая!

«Варто зауважити, що майже всі приміщення, надані 1999-го року підприємствам ЛОАІ ВОІ СОІУ в оренду, були підвальними або півпідвальними, а також такими, що не годилися для здійснення діяльності підприємств людей з інвалідністю. Їх переобладнання було неможливим. До таких, зокрема, належали й ті, про які згадав у своєму матеріалі Влад Якушев – на вул. Залізничній, 12, на Квітневій, 12 та ін. А от великий двоповерховий будинок, що є, до слова, пам’яткою архітектури, який розташований на вулиці Чупринки, 96, був комерційно невигідним для експлуатації виробничо-торгівельній фірмі «Львів». Згодом міська рада здійснила його продаж у встановленому законом порядку.»

Якщо приміщення вам не підходять, то на холєри ви їх приймаєте? Квітнева, 12? Це той милий двоповерховий особняк з чималою присадибною ділянкою? Абсолютно ні до чого не придатний.

Чупринки 96? Ну зовсім комерційно невигідний будинок у центрі міста!

 

До речі можу продемонструвати читачам, за якою схемою був проданий будинок на Чупринки 96 – до слова, пам’ятка архітектури…

  1. 17.11.2005 – Ухвала ЛМР №2838 про винесення на приватизацію нежитлових приміщень Г.Чупринки,96 ВТФ «Львів» ЛОАІ.
    2) 29.12.2005 – Встановлення для ВТФ «Львів» ЛОАІ ціни продажу Г.Чупринки, 96 у розмірі 790622,4 грн (Ухвала Львівської міської ради № 3058)
    3) 30.01.2006р. – Створення ТзОВ «Західпет» (ЄДРПОУ 34029189, адреса: м.Львів, вул. Кульпарківська, 93, Засновник – СИДЛЯР ОКСАНА МИХАЙЛІВНА, розмір статутного внеску -1 000 000 грн. Керівник – Сизонова Лілія Леонідівна Основний КВЕД – здача в оренду власного нерухомого майна.
    4) 01.02.2006р. Укладення Договору купівлі-продажу Г.Чупринки, 96 між Львівською Міською Радою(продавець) та КП ВТФ «Львів» ЛОАІ (покупець).
    5) У період з лютого 2006 до червня 2006 р КП ВТФ «Львів» продає Г.Чупринки, 96  ТзОВ «Західпет».
    6) 29.06.2006р – Звернення від ТзОВ «Західпет» про оформлення права користування земельною ділянкою.

Звернули увагу, хто звертається до ЛМР з проханням приватизувати будинок? ВТФ «Львів» - підприємство асоціації інвалідів. Навіщо підприємству будинок, використання якого, згідно заяви ЛОАІ є фінансово невигідним? Це ж протирічить інтересам членів асоціації. Навіщо ж ЛОАІ погоджує такі дії свого підприємства?

Приміщення продала ЛМР, але на прохання підприємства інвалідів! Хто ж такому підприємству відмовить? Допомогти інвалідам – свята справа. Можливо тому і сума, за яку продали, така скромна.

До речі, про виручені КП ВТФ «Львів» кошти з продажу... На місті рядових членів асоціації, та працівників фірми, я би поцікавився, на що ці кошти були використані.

«Були й такі приміщення, в яких підприємства асоціації активно працювали упродовж 1999-2009-го років. Це, зокрема, такі: Патона 2/4 (ВТФ «Галантерея»), Русових, 3 (ВТФ «РБМ»). Це ті приміщення, які після закінчення терміну оренди на пільгових умовах 2009-го р. були повернені підприємствами Львівської обласної асоціації інвалідів Управлінню комунального майна Львівської міської ради, тому що подальша оренда була надто дорогою.»

Приміщення на Русових – це там, де зараз багатоповерховий дім. Посадові особи ЛОАІ стверджують, що повернули це приміщення міській раді у 2009 році. Значить до 2009 року вони ним користувались? А в інтернеті є документ, а саме, ухвала № 3057 ЛМР за 2005 рік, про приватизацію об’єктів нерухомості. Під номерами 48 та 49 – приміщення за адресою Русових, 3. На приватизацію подала приватна особа. Як це могло статись, якщо до 2009 року ці приміщення були у пільговій оренді ЛОАІ?

А якщо ці приміщення були приватизовані, то як ЛОАІ могла повернути їх ЛМР?

Я надіслав до ЛМР інформаційний запит, у якому просив повідомити мені, які з виділених ЛОАІ приміщень були приватизовані, ким і коли.

Невдовзі отримав відповідь…

Управління комунальної власності чітко вказує, що у 2008 році будівлю по вул. Русових,3 приватизував шляхом викупу суборендар ТзОВ «Інжкомбуд».

Є у переліку і адреса Патона 2/4. З документу видно, що у 2008 році ВТФ «Галантерея» по цій адресі вже не було. Був суборендар ТзОВ «Авто Плюс», який і викупив приміщення.

Отже цей об’єкт ЛОАІ теж не могла повернути ЛМР. То хто кого вводить в оману?

«Разом із цим, деякі підприємства вирішили й далі орендувати приміщення, але вже на загальних комерційних умовах – це, до прикладу, на Хвильового, 12 (ВТФ «РБМ»), на Некрасова, 10 («ТЕКС-1»), які й досі там працюють».

Підприємство «ТЕКС-1» дійсно працює. До 2009 року, коли в розпорядженні фірми «ТЕКС-1» були приміщення на Пісковій, 11, фонд заробітної плати цього підприємства складав 231 тис. грн. на рік. На підприємстві працювало майже 20 працівників. Тепер цех на Пісковій, 11 продається. Приміщення на Некрасова, 10 здається в оренду. Вся діяльність підприємства – виготовлення ксерокопій у малесенькій кімнатці. Сама директор «ТЕКС-1» повідомляла мені, що зараз на підприємстві працює один інвалід – прибиральниця.

ЛОАІ пояснила, чому замість 20 людей працює директор і прибиральниця:

«на Пісковій, 11 «ТЕКС-1» планувало подальшу діяльність, тож близько п’яти років тому викупило це напівпідвальне приміщення. Зараз потреба в ньому відпала, тож колективне підприємство «ТЕКС-1» вирішило його продати, але ж до чого тут асоціація інвалідів? Вона не має жодного стосунку до власності своїх підприємств, якими керують їхні директори».

І дійсно, виробляти продукцію, платити зарплату…Навіщо все це? Простіше частину приміщень продати, а частину здати у оренду. Підприємству з цього пряма вигода, але не варто забувати, що першочерговим завданням фірм, створених ЛОАІ є працевлаштування інвалідів. В результаті ж діяльності «ТЕКС-1» більше 10 інвалідів опинилися без роботи, бо потреба в них відпала. А до чого тут ЛОАІ? Згадайте, підприємства асоціації не можуть робити жодних операцій з нерухомістю, доки не отримають дозвіл асоціації.

«Окрема історія з підприємством ЛОАІ «Опір», що на вул. Голубовича, 34. Річ у тім, що в період з 2009-2012 рр. колишній директор підприємства «Опір» Сергій Франчук грубо порушував положення Статуту, ігнорував розпорядження Засновника…»

Це дійсно окрема історія. І крапку в цій історії поставив суд.

Суд визнав, що ЛОАІ не мало підстав звільняти директора Франчука, і звільнила його незаконно!

Сергія Франчука вже немає серед живих, і він не може відповісти на  звинувачення, то ж буде справедливо надати слово його сину - Олексію Франчуку:  «Керівництво ЛОАІ просто доводило батька до інсульту, тому що розуміло, поки він на посаді директора, продати приміщення на Голубовича не вдасться. Вони злісно не виконували рішення суду, відмовляючись поновити батька на посаді. Батько сильно нервував через це. Величезна кількість людей може це підтвердити. Практично всі працівники ВТФ «Опір». Поки батько був на посаді підприємство працювало, мало прибуток і не мало заборгованостей. На сьогоднішній день на підприємстві відімкнуте за неоплату світло, немає тепла, води. З 2012 року не виплачується заробітна плата. Щодо заборгованості, до сьогодні «Опір» жодної гривні не заплатив фірмі, якій заборгував, а сам факт заборгованості не міг привести ВТФ «Опір» до банкрутства.»

«А розміщене у матеріалі фахового журналіста «розпорядження» не має ні дати, ні підпису, ні печатки, тож його можна було надрукувати навіть на коліні, маючи комп’ютер. Хіба ж такий документ може бути доказом злочинних дій?»

В цьому абзаці ідеться про розпорядження ЛОАІ продати приміщення ВТФ «Опір» по заниженій ціні. Панове президія, хіба ви не бачили на другому листі розпорядження два оригінальних підписи: Заступника голови ЛОАІ з вир. питань Дашкевича В.В., та ректора ТзОВ «Української академії дизайну» - Марчака В.Ф.?

Ці підписи підроблені?

Є і інші документи, які підтверджують існування опублікованого:

Тут і дати, і підписи, і печатки!

Окрім матеріалу, надісланого у редакцію є ще лист, який теж заслуговує на увагу.

У листі сказано, що на засіданні ради президії ЛОАІ була розглянута моя стаття і одноголосно визнано що «...викладені матеріали не відповідають дійсності і наносять шкоду…» репутації асоціації, її підприємствам,  «…а також порушують права її членів».

От тут прошу шановних панів та панянок, що засідають у президії не розганятись і не розписуватись за всіх членів. Як можна порушити права членів асоціації інвалідів, відстоюючи їх права у своїй публікації?

Якщо серед членів президії є шахраї чи махінатори, то їх репутації, я, звісно, міг нанести шкоду. Коли ловлять злодія, його репутація, як чесного громадянина, непоправимо страждає.

І взагалі, як рішення про свою чесність, чи винуватість, можна приймати у такому вузькому колі?

У президії засідають: голова ЛОАІ Тарасенко Л.А., без відома якого все це не могло відбуватись; колишній головний бухгалтер Мисаковець Г.Г.;начальник Фонду соц. страхування Климкович О.В; голови пустомитівського, моршинського, буського осередків, (до речі, варто поцікавитись як розпоряджались нерухомим майном у цих районах ); голова Франківського районного осередку м. Львова, де знаходилась велика кількість відчужених приміщень, а також директори згаданих у статті фірм «Текс-1», та ВТФ «Львів».

Як писав Грібоєдов: «А судді хто?»

Якщо вам немає чого приховувати, скличте загальні збори організації, покажіть членам всі документи, поясніть куди поділись гроші, скільки інвалідів працевлаштовано за останні роки, скільки отримали допомогу. Хай загальні збори вирішують, хто ж насправді вводить в оману інвалідів Львівщини.

А тепер повернемося до першого абзацу надісланого до редакції матеріалу…

«Уже в підзаголовку автор виявив свою юридичну некомпетентність або умисне перекручення фактів: «Як громадська організація для допомоги інвалідам торгує комунальною нерухомістю». Адже відповідно до законодавства України та нормативно-правових актів до повноважень громадських організацій та їх підприємств не входять питання продажу комунальної власності»

От тут шановна президія права! Асоціація не торгує комунальною власністю, вона спочатку робить комунальні приміщення власними, а вже потім продає. Мені все ж таки вдалося довідатись, що приміщення ВТФ «Опір» вже були відібрані і перепродані новоствореному підприємству ТзОВ «Преміум-буд» в жовтні 2014 року. Про це я писав у своєму блозі. (https://zaxid.net/news/showNews.do?velikiy_rozprodazh__prodovzhuyetsya&objectId=1330653)

Можна сперечатись над юридичними формулюванням, але суть від цього не зміниться: приміщення, якими користувалась асоціація розпродані по занижених цінах і жоден з рядових членів асоціації, а їх 60 000 тисяч, не відчув від цього зиску.

А були ж ще об’єкти, приміщення, бази відпочинку, які належали безпосередньо асоціації, а це – приблизно 5тис. кв.м. приміщень, та більше гектара землі, які були успішно нею розпродані. Про них я писав у попередній статті. ЛОАІ чомусь не згадує про ці об’єкти у своєму листі.

Отже Львівська обласна асоціація інвалідів Львівщини не торгує комунальним майном. Асоціація не торгує комунальним майном? Вибачайте!

І ще, вибачте, якщо мої вибачення Вас образили.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Найкращі фото 25 Book Forum Lviv. Фото дня
Український співак Іван Попович потрапив у важку ДТП
ФК «Львів» та «Карпати» зіграли у бойову нічию
Мати Кузьми «Скрябіна» заявила про неправомірне використання похоронними бюро портрета її сина
Дубневича і Синютку зловили за руку
Українські військовослужбовці взяли під контроль хутір Вільний у Луганській області
В гостях у богомола
У Перемишлянському районі стався витік нафти через незаконну врізку у нафтопровід «Дружба»
Чи допоможе Америка врятувати українську газотранспортну систему?
Головні новини Львова за 21 вересня