Верховна Рада схвалила судову реформу

Парламент ухвалив запровадження електронного судочинства

13:42, 3 жовтня 2017

Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект №6232 про внесення змін до низки кодексів, який запускає судову реформу. За відповідне рішення проголосували 234 нардепи.

Розгляд законопроекту тривав 7 пленарних днів, оскільки до нього було подано 4383 поправки. Текст законопроекту зайняв понад 800 сторінок і був поділений на 5 окремих документів.

«Таким чином ми завершили тритижневе обговорення цього законопроекту. Це найдовший законопроект в історії українського парламенту», – сказав спікер Андрій Парубій.

Своїм рішенням Верховна Рада запровадила електронне судочинство, дозволила залучати до судового процесу експертів у галузі права, а суддям - оминати норми законів, якщо ті суперечать Конституції.

Закон запроваджує більшу кількість механізмів запобігання зловживанню процесуальними правами з боку сторін, зокрема передбачає можливість автоматизованого арешту коштів із метою підвищення ефективності виконання судових рішень.

Документ передбачає створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Зазначена система функціонує у судах, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Державній судовій адміністрації України, їх органах та підрозділах, вона здійснює визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, у порядку, передбаченому кодексами (автоматизований розподіл справ).

Суд зможе відправляти судові рішення, повістки, інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до судів і можуть бути предметом судового розгляду, підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній системі в день надходження.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою цієї системи, з використання власного електронного цифрового підпису.

Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Системою у порядку, визначеному Кодексами (автоматизований розподіл справ). Вона також забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Системи.

Згідно з законом, трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі інтернет в обов`язковому порядку. Водночас, у разі якщо суд дійде висновку, що фото-, кіно-, теле- чи відеозйомка, а також транслювання перебігу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі інтернет заважають ходу судового процесу, суд може заборонити або обмежити їх проведення, про що постановляє вмотивовану ухвалу.

Одним із нововведень законопроекту є запровадження інституту наказового провадження в господарському та цивільному видах судочинства для стягнення заборгованості з громадян. За заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоскарженої грошової заборгованості, за письмовими договорами, що не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (160 тис. грн), суд видає судовий наказ про стягнення заборгованості з боржника.

Боржник має право подати заяву про скасування судового наказу. Якщо боржник скористається своїм правом - суд скасовує судовий наказ, якщо ні - наказ набуває чинності. Використання такої процедури не є обов'язковим, і заявник має право вимагати вирішити його справу через позовне провадження.

Наказове провадження в цивільному судочинстві можуть застосувати для розгляду вимог про стягнення аліментів, про борги за житлово-комунальні послуги, про повернення вартості товару неналежної якості, про стягнення фізичною особою неоскарженої заборгованості з юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

Зауважимо, що під час голосування низка народних депутатів заявили про кнопкодавство.