Верховна Рада України в четвер, 25 квітня, ухвалила в другому читанні і в цілому закон №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 народних депутатів.
Закон ухвалили з правками, які узгодив парламентський комітет з питань культури і духовності. А оскільки загалом до документа було внесено понад 2080 правок, більшість з яких депутати відхилили, то з повним текстом закону можна буде ознайомитися після його публікації.
Перед голосуванням голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що він, а також президент України Петро Порошенко, неодмінно підпишуть цей закон.
По фракціях голосування за проект закону №5670-д має такий вигляд: «Блок Петра Порошенка» дав 106 голосів за цей закон, фракція «Народного фронту» – 66 голосів за; «Самопоміч» – 21 голос за, «Радикальна партія» – 21 голос, «Батьківщина» – 16 голосів, група «Воля народу» – сім голосів за. Серед цих парламентських об’єднань голосів проти не було.
Водночас «Опозиційний блок» майже в повному складі (31 голос) голосував проти цього закону. Серед депутатів «Відродження» четверо депутатів голосували за, двоє проти. Серед позафракційних п’ятеро голосували проти, 37 – за.
Після ухвалення законопроекту депутати виконали гімн України.
Згідно з таблицею поіменного голосування на сайті Верховної Ради, серед народних депутатів зі Львівщини – як мажоритарників, так й обраних за списками партій – більшість голосувала за цей закон, а от проти проголосував нардеп з «Опозиційного блоку» Тарас Козак.
У першому читанні цей законопроект парламент прийняв 4 жовтня. З того часу депутати встигли розглянути понад 2 тис. поправок до нього.
Закон передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство. Водночас дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів, пише «Громадське ТБ».
Українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов'язкова для депутатів усіх рівнів, суддів, адвокатів, керівників вищих навчальних закладів, медичних працівників тощо.
Відповідно до проекту закону, українською мовою мають проводитись усі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах – як центральних, так і регіональних.
Українську мають використовувати також у сфері обслуговування та охорони здоров’я, а також у підписах та маркуванні товарів і послуг. При цьому закон передбачає, що у сферах обслуговування та охорони здоров’я допускається використання іншої мови за бажанням клієнта чи пацієнта.
Комп’ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою, або англійською чи мовами країн Євросоюзу. Сайти типово спочатку повинні будуть завантажуватися українською, але можуть мати також інші версії. Пресу можна буде видавати у кількох мовних версіях, одна з яких має бути українською.
Передбачене й створення посади Уповноваженого з захисту української мови, який регулюватиме впровадження цього закону.
Документ також передбачає введення адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім того, він передбачає також кримінальну відповідальність «за публічне приниження і зневагу до державної мови». Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом та гімном. Нагадаємо, таке порушення зараз карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Як наголосив перед голосуванням голова парламентського комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький, норми про адміністративну відповідальність за порушення закону почнуть діяти через три роки.
«Ми врахували більшість правок народних депутатів. Колеги, ми на три роки перенесли введення адміністративної відповідальності за порушення закону. А за цей час безкоштовно в усіх областях України будуть створені центри, які будуть навчати української мови, будуть створені державні програми для підтримки освіти українською , для підтримки української культури », – сказав Княжицький.
Він додав, що документ передбачає ухвалення через півроку законодавства про мови національних меншин і корінних народів.
Також закон збільшує квоти використання української мови на телебаченні і радіо. Частка мовлення українською мовою має становити не менше 90% загальної тривалості передач і фільмів, а також їх частин, в кожному проміжку часу між 7:00 і 18:00 і між 18:00 і 22:00. При цьому для місцевих телерадіокомпаній мовлення іншими мовами має становити не більше 20%.
Законопроект також передбачає зобов’язання для книговидавців випускати українською мовою не менше 50% всіх виданих ними книг упродовж року.
Щоб отримати українське громадянство, необхідно буде підтвердити «відповідний рівень» володіння українською мовою. Необхідний рівень буде встановлювати Національна комісія зі стандартів державної мови. Однак ця вимога не буде поширюватися на іноземців та осіб без громадянства, які служать в Збройних силах України та мають державні нагороди, а також тих, прийом в громадянство яких представляє для України державний інтерес.
Закон також визначає класифікацію рівнів володіння українською мовою. Зокрема, передбачена трирівнева шкала і рівні сертифікатів, які підтверджують відповідний ступінь володіння мовою.
Закон, за винятком окремих його положень, набуде чинності через два місяці після публікації.