Уряд виконує рівно стільки реформ, скільки потрібно для того, щоби отримати зовнішнє фінансування. В цьому, згідно версії уряду, і полягають “реформи”. Справді, ці “реформи” краще, ніж нічого... Але гроші зайдуть і вийдуть на оплату попередніх запозичень.
Щоби гроші запрацювали в українській економіці, уряд мав би створити привабливу для бізнесу інфрастуктуру - спрощене оподаткування, реєстацію, антикорупційні запобіжники, умови для вільної позбавленої монополій конкуренції, і звичайно, - гарантоване право приватної власності. Чи стали ці умови краще – спитайте у бізнесу. Вони таке питання сприймуть як риторичне.
Мінфін, який відповідає за отримання кредитів МВФ, не може своєю успішною роботою, підміняти роботу всього Кабміну. Яценюк скаржиться на “неймовірні втрати економіки” від війни. Це правда. В Україні вже немає колись потужної металургії, хімії, а аграрний сектор не в змозі компенсувати брак надходжень валюти...
Але є і інша правда - багато країн успішно залучали інвестиції під час військових конфліктів. Ізраїль має багаторічну війну і успішну економіку, Туреччина, попри терористів та неприємне геополітичне сусідство, регулярно залучає мільярдні інвестиції, давно відмовившись від позик МВФ.
Тому, Арсенію Петровичу, досить “скігліти”, давайте змінювати країну, а не перепозичати гроші.