Андрій Парубій уже підписав продовження на рік дії закону про «особливий статус» в порушення не тільки усіх регламентних норм, а й у порушення принципів честі і совісті. Закон пішов на підпис Президенту. Завтра зустріч Курта Волкера і Суркова. Будуть мати добру нагоду обговорити практичні кроки щодо введення миротворців, роззброєння і наших, і руских, і майбутні вибори в окремих районах. За рік якраз всі все встигнуть.
Щоб ви розуміли – у мене нема жодної істерики, тільки спокій, опанування і втома. Вони вкинули нам «окуповані території» у попередньому законі для того, щоб ми обговорювали цю декларацію, тратили час і зусилля на її покращення, на чергові запобіжники для добровольців, солдат ЗСУ, для того, щоб Президент, всупереч Конституції, не міг використовувати ЗСУ, як приватну армію без звернення до ВРУ... їм важливим був маленький закон про запуск «особливого статусу».
Ви не уявляєте емоційного градусу у Парламенті нині... Для чого все було – від першого виходу моєї дитини на Майдан у Львові у листопаді 2013 року і до останніх восьми смертей на фронті? Харківські угоди призвели за шість років від їх пролонгації до анексії Криму і війни на Сході. До чого приведе цей закон ще за мого життя? Час розсудить.