В понеділок, 22 серпня, в Італійському дворику у Львові відомий американський філософ та публіцист, професор Стендфордського університету Френсіс Фукуяма провів відкриту зустріч із львів'янами на тему «Корупція і прогрес державних реформ в Україні».
Френсіс Фукуяма прилетів до Львова задля втілення в життя амбітного проекту Центру демократії, розвитку та верховенства права Стенфордського університету та Школи управління Українського католицького університету – освітньої програми «Академія лідерства для розвитку».
ZAXID.NET вибрав найцікавіші думки Френсіса Фукуями про українців, про те як українцям подолати корупцію та підняти Україну на якісно новий рівень.
***
Багато в чому корупція стає визначальною характеристикою ХХІ століття — так само, як ХХ століття характеризувалося великою ідеологічною боротьбою між демократією, фашизмом і комунізмом. Нині більшість країн світу визнають легітимність демократії і принаймні створюють видимість проведення виборів на конкурентній основі. Що реально відрізняє одну політичну систему від іншої, то це міра, наскільки правлячі еліти прагнуть скористатися своєю владою на службу загальним інтересам суспільства чи просто збагачуючи себе, своїх друзів і членів їх сімей. Від Росії та Венесуели до Афганістану та Ніґерії — всі країни проводять вибори, які з певним рівнем демократичної легітимності продукують їм лідерів. З Норвегією, Японією чи Великою Британією їх різнить не так демократія, як якість уряду, яка, своєю чергою, залежить великою мірою від рівня корупції.
«Сьогодні боротьба з корупцією нагадує ідеологічну боротьбу між демократією, фашизмом і комунізмом у XX столітті»
Корупція шкодить життю у різний спосіб. З економічного погляду вона забирає ресурси від їх найбільш продуктивного використання, діючи як регресивний податок, що підтримує спосіб життя еліт за рахунок всіх інших. Найкращих і найталановитіших корупція спонукає витрачати свій час на ігри з системою, а не на інновації чи створення нового багатства. З політичного погляду корупція підриває легітимність політичних систем, даючи елітам альтернативні до справжнього демократичного вибору способи утримання влади. Коли люди сприймають авторитарні уряди як ефективніші, ніж корумповані демократичні, то це шкодить перспективам демократії, підриває реальність демократичного вибору.
Проте явище, якому дали назву «корупція», містить в собі широкий спектр поведінки, економічні та політичні наслідки якої сильно різняться. Вражає те, що попри всі академічні зусилля у вивченні корупції досі нема загальновживаної термінології для розрізнення різних форм корупції. Перш ніж взятися за корупцію, ми потребуватимемо певної концептуальної ясності щодо того, що це таке і як це співвідноситься з більш широкою проблемою доброго уряду.
Сучасна держава, яка прагне сприяти суспільному добробуту і ставиться до своїх громадян безособово, є утворенням не тільки недавнім, а й важко доступним і внутрішньо крихким. Причиною цього є людська природа. Люди є соціальні істоти, але щодо сім’ї та друзів їхня соціальність набуває доволі специфічних форм фаворитизму.
Часто люди, що живуть в багатих розвинених країнах, дивляться зверхньо на пронизані системною корупцією країни. Але річ у тому, що донедавна, буквально кілька століть тому, практично не було сучасних некорумпованих держав.
«Вибори мають відображати те, що добре для всієї політичної спільноти, а не для окремого виборця»
Існують два окремі явища, пов’язані з корупцією, і вони не ідентичні. Перше — це створення і отримання ренти, друге — це патронат або клієнтелізм.
Формально рента в економіці визначається як різниця між витратами на забезпечення виробництва товару або послуг і його ціною. Одним з найважливіших джерел ренти є дефіцитність: рента на природні ресурси існує тому, що ціна продажу нафти набагато перевищує витрати на видобуток її з землі.
Легкість, з якою уряди можуть створювати ренту за рахунок повноважень на оподаткування чи регулювання, змусила багатьох економістів загалом засудити ренту як спотворення ефективного розподілу ресурсів на ринках і розглядати створення ренти та її розподіл практично як синонім корупції. Здатність уряду генерувати ренту означає, що багато амбітних людей як спосіб досягнення заможності виберуть радше політику, а не підприємництво чи приватний сектор.
Всі державні регуляторні функції створюють штучні дефіцити, а отже, ренти. Ми можемо сперечатися щодо відповідного рівня регулювання, але людей, що хотіли б цілком відмовитись від цих функцій, небагато. Створення і розподіл ренти урядами великою мірою переплітається з корупцією, але не є тим самим явищем.
Другим явищем, яке часто ототожнюється з корупцією, є патронаж або клієнтелізм. Патронаж передбачає відносини, що охоплюють взаємний обмін послугами між двома людьми різного статусу і влади, коли, зазвичай, клієнтові надається протекція в обмін на його лояльність і політичну підтримку. Протекція, надана клієнтові, має бути благом, яке можна індивідуально привласнити, — як-от влаштування на роботу в поштовому відділенні, різдвяна індичка чи пропуск з в’язниці для родича, — а не чимось корисним для суспільства.
Клієнтелізм вважається злом і відхиленням від доброї демократичної практики з кількох поглядів. Вважається, що в сучасній демократії громадяни мають голосувати на підставі обіцянок політиків щодо широкої публічної політики. Тобто такі вибори мають відображати думки широкого загалу про те, що добре для всієї політичної спільноти, а не тільки те, що добре для одного окремого виборця.
В розвинутих спільнотах «боротьба з корупцією і належне врядування» стали часто повторюваними гаслами, і деякі люди сприймають добре управління і відсутність корупції як еквіваленти. Насправді вони дуже різні: бюрократія з бездоганною репутацією разом з тим може бути некомпетентною чи неефективною у виконуваній роботі, тимчасом як корумпована може надавати добрі послуги. Крім низького рівня корупції, добре управління вимагає спроможності держави, тобто людських, матеріальних і організаційних ресурсів, необхідних урядам, щоб ефективно і розумно використовувати свої мандати. Це пов’язано з умінням і знанням держслужбовців й достатністю наданих їм автономії та повноважень для виконання їхніх завдань.
Корупція, звичайно, підриває спроможність держави, наприклад, замінюючи кваліфікованих чиновників на політпатронажно призначених. З корупцією дуже важко боротись, бо вона вкорінюється дуже глибоко і всі корумповані структури, які мали б контролювати одна одну, при цьому самі між собою зв'язуються цією корупційною ниточкою. В такому випадку корупція у її різних модифікаціях поглинає фактично все населення країни. Але часто корупція є зручною для населення. Люди з одного боку розуміють, що глобально це погано, але, зіштовхуючись зі щоденними труднощами, їм простіше дати хабар поліцейському, ніж заплатити штраф, або заплатити за якусь довідку і отримати її одразу, а не чекати. І в такому випадку слід говорити про особистий вибір кожного.
«Ви маєте розуміти – відповідальність на кожному з вас»
Ви, українці, маєте задуматись, який шлях обирати. Ви маєте розуміти – відповідальність на кожному з вас. Адже якщо ви дали хабар, аби не понести покарання за, наприклад, порушення правил дорожнього руху, або ж взяли, надавши за це якісь блага іншій людині, то, в принципі, ви не маєте права нарікати на корумповану владу, адже ви самі стали частинкою цієї корумпованої системи.
Також ви повинні розуміти, що корупцію не подолати, якщо, наприклад, у поліції зарплата нижча за середню. Але, окрім достойного законного заробітку, працівники поліції мають ще й нести серйозну відповідальність за хабар. Лише так можна подолати корупцію в правоохоронних органах.
Для подолання корупції потрібні також сильні лідери знизу і громадянське суспільство. Ви повинні не просто критикувати владу, а самі йти у владу та змінювати систему зсередини. Потрібно руйнувати стереотип про те, що «всі політики погані».
Під час Євромайдану Україна продемонструвала, що в неї є сильне громадянське суспільство. Вам вдалося здивувати увесь світ. І, думаю, ви зможете знову мобілізувати свою енергію на захист своїх інтересів, як ви це зробили, виступивши проти режиму Януковича. Звісно, утримувати такий рівень мобілізації постійно не можливо, бо в людей на це не вистачить енергії та ентузіазму. Але українці показали, що в змозі протистояти авторитарному режиму і тим самим здивували увесь світ.
З лідерами, які можуть запропонувати альтернативу, у вас, думаю, також все добре. Проте ви на разі боїтесь комусь новому довіряти. Але з часом це зміниться і активні та новаторські лідери, що здатні повести а собою та змінити країну, все частіше будуть з’являтись на вершині українського політикуму.
Люди у всіх курточках світу спостерігають за Україною. Відносини Росії та України великою мірою формують і зовнішню політику США. І якщо ви зможете подолати ці проблеми і реформувати країну,то ви станете натхненням для інших подібних держав у світі. А це згодом може змінити геополітику всього світу. У вас все є для цього і я вірю, що ви зможете.