Оскільки є запит на короткий щотижневий дайджест про виборчі тенденції у Франції, Італії, Іспанії, де вибори відбудуться у 2027 році. То, перш ніж запустити цей розділ, по кожній країні буде окремий пост як цей, у якому зафіксуємо базові речі. Почнемо з Італії, де вибори відбудуться у вересні 2027 року.
Попри те, що хоч час від часу в українському інформаційному полі можна було побачити вибухи невдоволення заявами чи політикою Мелоні щодо України. Факт в тому, що окрім неї немає жодної політичної сили, яка б мала достатню вагу, щоб втримати партнерський вектор Італії щодо України.
Мелоні зуміла забезпечити підтримку України попри наявність у власній коаліції партнерських до Кремля партій «Ліга» Сальвіні та трохи менш партнерської до путіна берлусконійської «Вперед, Італія».
Попри критику як з боку опозиції, так і власної коаліції Мелоні тиском та декретами продовжувала надавати військову та в рамках ЄС фінансову підтримку України. Іспанське видання El Pais з посиланням на італійську пресу та власні контакти описало всю важкість маневрування Мелоні, де вона, вимушено приховуючи та не афішуючи, продовжувала зберігати підтримку України попри шалений тиск і критику на неї за це. У тому числі йдеться про новий пакет допомоги, вміст якого публічно знову не оголосять, щоб не викликати критику та спекуляції.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleДавайте розглянемо основних політичних гравців в Італії, зафіксуємо їхній статус (урядова/опозиційна), орієнтацію Україна/Кремль, поточний рейтинг і цікаві деталі.
І це стане основою для майбутніх щотижневих оновлень️.
1. Брати Італії (Fratelli d’Italia, Мелоні) – рейтинг 27–30% з тенденцією до відновлення, урядова, за час урядування центрувалася і тепер радше є класичною правою партією, ніж праворадикальною, або десь «між». Завдяки позиції Мелоні залишається партнерською до України.
2. Партія «Демократів» (Partito Democratico, Еллі (Олена) Шлайн) – рейтинг 19–22%, поступово нарощують підтримку, соціал-демократи, головна опозиційна сила до уряду Мелоні. Родина батька Шлайн, який є американцем єврейського походження родом зі Львівщини (тому за паспортом Олена). Виступає за підтримку України в економічній та військовій сферах, підтримує українську євроінтеграцію тощо. Є, звісно, групи в партії, скептичні до України, але їх вплив не має значення. Тому головна опозиційна сила теж є партнерською до України.
Але в чому вся суть: чи переможуть «Брати Італії», чи «Демократи» – і тим, й іншим потрібні партнери для більшості та уряду. І тут для України найскладніше, попри те, що дві провідні партії зберігають проукраїнський курс, далі ризики зростають.
3. Партія «5 зірок» («Movimento 5 Stelle», Джузеппе Конте) – рейтинг 12–14% з тенденцією до падіння, популістична партія, антиістеблішментна (найсмішніше, що її очолює експрем’єр). Представники партії відвідували окупований Крим. Виступають за зупинку військової та фінансової допомоги Україні (залишаючи місце лише для гуманітарної). У 2018 році разом з «Лігою» вносили пропозицію про скасування санкцій проти Кремля. Чітко виражена промосковська, хоча інколи намагається приховати це.
4. Партія «Національне майбутнє» («Futuro Nazionale», Роберто Ванначчі) – рейтинг 7–9% з тенденцією до зростання, новостворена партія у лютому 2026 року, радикально права популістична партія, заснована генералом Ванначчі шляхом виходу з «Ліги». Найбільш прокремлівська партія і найбільша небезпека для України. Скоріш за все, створена з втручанням Кремля для майбутнього блокування можливості Мелоні надавати підтримку Україні у разі її перемоги (про це в кінці).
️ 5. Партія «Вперед, Італіє» («Forza Italia», партія, заснована Берлусконі, лідер партії міністр МЗС Італії Антоніо Таяні) – рейтинг 7–9% з тенденцією до падіння, урядова, права партія. Традиційно вважається партнерською до Кремля через зв’язки ще експрем’єра Берлусконі з путіним. Але зараз в партії відбувається оновлення, хоча представленість інтересів Кремля та інколи критика саме обсягів допомоги (не факту) Україні зберігається. Тому її статус радше «мімікруюча», яка буде вести політику залежно від обставин. Не можна назвати суто промосковською чи партнерською до України. Прагматистська.
️ 6. Партія «Альянс зелених і лівих» (AVS, співкерівництво) – рейтинг 5–7%, опозиційна, ліва, лівоцентристська. Проблема для українських інтересів у цій партії в тому, що хоч вона засуджує Кремль за вторгнення, але її пацифістська ідеологія сприяє реалізації інтересів Кремля. Для прикладу, Альянс не виступає проти підтримки України як такої, але виступає проти постачання зброї, а саме цей аспект є ключовим для Кремля. Тому можна віднести до «нейтральних», але з тенденцією до несвідомого сприяння інтересам Кремля через ідеологічну заангажованість.
7. Партія «Ліга» («Lega», Маттео Сальвіні) – рейтинг 4–6% із тенденцією до падіння, особливо після входу Ванначчі. Урядова, крайня права. Під тиском Мелоні вимушені приймати факт допомоги Україні, але за будь-яких інших обставин будуть блокувати. Чітко виражена промосковська, із договорами партнерства з «Єдиною росією», поїздками на окуповані території, зі спробами знімати санкції з Кремля тощо.
1. Брати Італії (Fratelli d’Italia, Мелоні)
2. Партія «Демократів» (Partito Democratico, Еллі (Олена)
3. Партія «5 зірок» («Movimento 5 Stelle», Джузеппе Конте)
4. Партія «Національне майбутнє» («Futuro Nazionale», Роберто Ванначчі)
5. Партія «Вперед, Італіє» («Forza Italia», партія, заснована Берлусконі, лідер партії міністр МЗС Італії Антоніо Таяні)
6. Партія «Альянс зелених і лівих» (AVS, співкерівництво)
7. Партія «Ліга» («Lega», Маттео Сальвіні)
Є ще близько 3–4 партій, які можуть потрапити до парламенту невеликими представництвами, але з ними будемо знайомитись в міру потреби.
Загалом ми маємо дві провідні сили «Брати Італії» Мелоні і «Демократи» Шлайн. І та, і та сили будуть виступати за підтримку України, але ключовим для них питанням буде «як забезпечити більшість» і «яка і з ким ця більшість буде» (важливо для України).
«Демократи» станом на зараз не мають достатньо рейтингу і союзників, щоб створити більшість (хоча вище, не описаних 3–4 партій є ще «центристський блок»). Але це ще на додачу до того, що ще значно потрібно нарощувати рейтинг «Демократам» до перемоги.
А союзників в потенційну коаліцію:
• а) явно недостатньо;
• б) мають своїх «тарганів» щодо підтримки України.
️ Найближче до успіху Мелоні, і тільки вона має дієвий досвід примушування україноскептиків («Вперед, Італіє»), а в деяких випадках прямих прихильників путіна («Ліга») – приймати факт допомоги України від Італії. Але результат її потенційної правої коаліції («Брати Італії» + «Вперед, Італіє» + «Ліга») – на межі необхідного. Більшість, яка стала ще важчою через падіння рейтингу «Ліги» після виходу Ванначчі.
Про Ванначчі обіцяв розповісти, в чому там особливість.
Вихід Ванначчі, скоріш за все, відбувся за сприяння Кремля, оскільки у разі його гарного результату, Мелоні постане перед фактом необхідності його залучення (якщо спільного результату поточної коаліції не вистачить) через ідеологічну близькість порівняно з іншими. І очевидно, Ванначчі висуне умови блокування допомоги Україні. Оскільки «Ліга» Сальвіні хоч постійно критикує Мелоні за підтримку України, але на практиці не перешкоджає цьому критично. Тож Кремлю «дуже вчасно» підвернувся Ванначчі.
При цьому це дуже схожа історія з виходом Сари Вагенкнехт з «Лівих» у Німеччині – виведенням найбільш радикального, промосковського крила в самостійний проєкт. Це відбулося в момент, коли у «Лівих» відбулося омолодження партії, за яким слідувала позитивна зміна позиції щодо України.
Тоді, за сподіваннями Кремля, Сара мала стати «золотою акцією» і поховати «омолоджених Лівих», не давши тим пройти в Бундестаг, а саму конфігурацію в Бундестазі підставити в залежність від волі її проєкту (ідеальний варіант). І так було десь 3/4 шляху, але за останні тижні «Ліві» значно наростили підтримку й отримали 8,5%, а Сара провалилась, набравши 4,7% та не пройшовши до Бундестагу. Хоча був момент, коли її підтримка була до 10%, а Ліві не проходили.
Але про що мова: за характером, задумом, контактами, пов’язаністю з Кремлем ситуація із Ванначчі в Італії ідентична ситуації Сари Вагенкнехт в Німеччині. Мета якої – отримати такий результат, щоб стати «золотою акцією», без якої Мелоні не зможе. При цьому зростання Ванначчі зрізає спільний рейтинг потенційної коаліції Мелоні, ускладнюючи їй формування вже більшості, що була під управлінням Мелоні.
Ну а далі будемо щотижня дивитись та оновлювати ситуацію.