Скоро місцеві вибори у новостворених об’єднаних територіальних громадах (ОТГ). І тенденції, як завжди, не втішають. На додаток до звичного вже для нас інформаційного знущання через «незалежні» ЗМІ додалися потуги «кращих людей області» викроїти собі іменні ОТГ. Щоб, за заповітами Володимира Мономаха, «кожен держав вотчину свою».
Спочатку – про тенденції у пресі. Як завжди, анонси позитивні, результати – невтішні. Наприклад, забирають у «пушкіністів» приміщення на вул. Короленка у Львові. «Ура», як не крути. Виселяють ворогів з орендованого приміщення. А що з приміщенням на Пекарській, переданим Московському патріархату «безвоздмездно» за часів урядування Азірова? Нікого не бентежить будівництво на цій ділянці? Щось не було інформації про повернення награбованого. І «вартові революції» підозріло мовчать.
Інший приклад: новий логотип головного управління розвідки. Просто чудово, як сова протикає мечем зображення Росії на глобусі. Ще й харчується кажанами, які символізують ворожих розвідників. Який майстерний тролінг! А як там історія з новопризначеним керівником цієї структури? Причетний він до розгону Майдану? Чи залишався чистий сумлінням у цьому вертепі розбійників? Оце справді вищий пілотаж: дурити посполитих, аби ті думали, як добре тролять Путіна.
Про ГПУ вже й згадувати якось набридло. Дивно, що від контори, яка заточена під «розпаковування», ще хтось чекає «запаковування». Безглуздо ж. Не для того там працюють кращі слідчі, щоб садити за ґрати мільярдерів. До речі, про мільярдерів: не факт, що людина, яка задекларувала храм Божий, біситься з жиру. Храм – це не тільки очищення від гріхів, але й вільна економічна зона з пільговими тарифами на газ. Це розумно і далекоглядно. Вони ж самі приймали ці закони – значить, думали наперед.
Добре, що хоч мінімальну зарплату підвищили одразу в два рази – до 3200 грн. Так майстерно збільшити збори до бюджету (єдиний соціальний внесок піднімати якось не пасувало, а в цьому рівнянні не так багато змінних) – це рівень. Учні перевершили свого вчителя Микілу Яновича.
Особливо тішать повідомлення про викриття чергового борделю поряд із запуском нового заводу з зарплатою 200 доларів на місяць. Все-таки Львівщина – фабрика Європи, а не бордель. Шкода, що з ідеєю запізнилися років так на 150-300. Але це дурниці.
Про що говорить такий стиль поведінки наших вождів? Він притаманний двом категоріям людей: бандитам і комсомольцям (зокрема націонал-патріотичним). Де діє принцип «в кого сила, в того і правда» або «я начальник – ти дурак». Так, американські мафіозі середини минулого століття, увірувавши у свій високий інтелект на фоні собі подібних, пробували «розказати» суддям чи сенаторам під час відкритих слухань. Після цього у мафії були проблеми. Сенатори, як це не дивно, слухали бандитів, не відчуваючи пістолета біля скроні, тому мудрість мафіозів уже не звучала так переконливо. Коротко кажучи, наші королі голі (у переносному сенсі, в прямому – наглі й тупі). І якщо це розуміємо ми, посполиті (але сказати нічого не можемо), то що говорити про «європейських партнерів». Святі люди.
Повертаючись до місцевих виборів: вибір партії в Україні – як вибір холодильника. У кожному є свої вентилятор, фільтр, ергономічні полички, модне покриття тощо. Так само у кожній партії є свої комбати, антикорупціонери, бізнесмени, патріоти, неадеквати, нормальні люди. Приблизно в однаковій пропорції. Зрештою людина обирає через бренд, знижку або знайомого продавця.
Головне у цьому – треба обирати саме поміж партіями. І це законодавство наразі ніхто змінювати не збирається – навпаки, до нього от-от додасться імперативний мандат (так зване партійне рабство). Порядні люди, логічно, стороняться партій, бо «що скажуть люди». Це, до речі, чергова ілюзія про існування якоїсь суспільної опінії. Люди вже блокували «Епіцентр» і бойкотували «Родинну ковбаску». Нічого вони не скажуть, а якщо скажуть – то одразу й забудуть. І поки нормальні люди займаються своїми справами, товариші Пупса помаленьку освоюються в обласній прокуратурі.
Не треба бути генієм, щоб спрогнозувати, що в селищні громади підуть головним чином самовисуванці (у них поки що є така можливість), а в міські – мусять піти «партійці». І дарма, що це, фактично, «2 бали» партійній та виборчій системі. Ця вертикаль нікуди не подінеться, а буде укріплятися. А виборче законодавство якщо і зміниться, то хіба наступного разу й у сільську раду треба буде вибирати партії.
І, до речі, виборчі комісії ніхто «люструвати» не буде. Бо такі професіонали потрібні самим. Вони ж зберегли чесність упродовж років регіоналівських репресій. З року в рік забезпечували прозоре волевиявлення, не шаманили з нарізкою округів.
Одним словом, вожді наразі відмінно справляються із завданням відсікти від системи управління країною всіх, хто не вписується в їхні «корпоративні правила». Тому і дозволяють собі декларувати казкові багатства, називаючи «швондерами» тих, кого обікрали. Органи розберуться, їм просто треба підвищити зарплату.