Від бароко до Телеграм-бота

В Органному залі глядачі самі керуватимуть оркестром

25 вересня

У жовтні скрипаль Олександр Пільчен подарує львів’янам два грандіозні концерти. Один – бароковий, другий – ультрасучасний. На першому музикант гратиме на старовинній скрипці, на другому – разом із ним оркестром керуватимуть самі слухачі за допомогою Телеграм-бота!

Докладніше про те, що відбуватиметься у Львівському органному залі 19 та 21 жовтня та про свою любов до бароко й сучасності Олександр Пільчен розповів нам в інтерв’ю.

Розкажіть про різницю між бароковою та сучасною скрипкою?

Сам устрій музичних інструментів XIX та XVII століть різний. У сучасних скрипках, віолончелях, альтах товстіша пружина, іншої форми шийка, інший гриф і т.д. Це можна зрозуміти, лише коли візьмеш інструмент до рук чи почуєш його звучання.

Сучасні інструменти створені для великих залів, для численної публіки. Барокова скрипка звучить тихіше, якщо вимірювати у децибелах, але її звук вільніший, він летить.

Коли я починав це все вивчати, мене роздирали протиріччя. Читав трактати тих часів, грав на жилах, слухав клавесин або хаммерклавір (молоточкове фортепіано – ред.). А потім на концерті якогось піаніста або відомого представника сучасної скрипкової школи, я думав: «Яку маячню нам кажуть в консерваторії! Як можна це грати це так, а це так, повністю ігнорувати ті естетичнi погляди, які були актуальні в ті часи? Наприклад артикуляційні особливості, питання прикрас, аффекти в музицi тощо».

А через якийсь час починаєш розуміти, що істини насправді не існує. Барокове виконавство – це чергова думка, яка спирається на певні особливості музики того часу i дає мені, як інтерпретатору, можливість побачити цю музику в іншому ракурсі. Якщо людина отримує задоволення від чогось такого, що бароковий музикант не зможе побачити, то це теж класно. Тому для мене зараз у протиріччях між інтерпретаціями «барокових» та «сучасних» музикантів немає трагедії.

Ви доклали багато зусиль для популяризації історично інформованого виконавства в Україні.

Я вже не був в Україні два роки. Але близько чотирьох років тому співпрацював із Львівською консерваторію, де тоді створювався Оркестр барокової капели. Мушу сказати, що ті процеси, які в Європі вже пройшли по другому та третьому колу, в Україні тільки зароджуються. Наприклад цi самi протирiччя мiж iнтерпретацiями i дiалог мiж бароковими та «нормальними» музикантами. У нас цього досвіду поки замало.

На концерті 19 жовтня ви гратимете на бароковій скрипці із жильними струнами, а оркестр – на сучасних інструментах. Як вважаєте, яким буде поєднання?

Точно незвичним! Це особливість нашого століття. Ми можемо грати барокову музику на сучасних інструментах з металевими струнами, але по правилам тих часів – матимемо одне звучання. Є оркестри, які грають на барокових інструментах – це зовсім інше звучання. Є ті, хто ставить на сучасні інструменти жильні струни. Через саму будову корпусу інструментів звук на них буде і не бароковим, і не сучасним. А у нас буде такий мікс – барокова скрипка соліста і сучасний оркестр.

Також зазначу, що на концерті 19 жовтня не буде дириґента. У часи бароко оркестром керував концертмейстер.

Розкажіть про музику, яка звучатиме цього вечора.

Моя ідея була в тому, щоб скласти програму із суміші англійського та італійського бароко. Ми виконаємо Кончерто Ґроссо типового італійця Антоніо Вівальді, Тріо-сонату типового англійця Генрі Персела. Також гратимемо Концерт для п’яти голосів Ґеорга Філіпа Генделя, який хоч і був з Німеччини, мешкав в Англії, але представляє суто італійський стиль.

Ще один цікавий «герой» вечора – Франческо Джемініані. Цьому скрипалю не знайшлося місця в рідній Італії, і він приїхав в Англію, де створив геніальну скрипкову школу. На концерті прозвучить «Фолія», яку він переробив зі сонат Арканджело Кореллі. А ще лунатиме Кончерто Ґроссо учня Джемініані, Чарльза Авісона, з обробок сонат Доменіко Скарлатті.

Перед концертом я планую розповісти відвідувачам Органного трохи про ці твори та про епоху бароко. З нетерпінням чекаю на питання глядачів, дуже радію, коли є незгодні!

Чудово. Буде можливість подискутувати. А на другому вашому концерті, 21 жовтня, відвідувачі взагалі творитимуть музику разом із вами. Розкажіть про це!

Ця подія має назву «Концерт для ансамблю, публіки і Телеграм-бота або Будь ласка, не вимикайте Ваші мобільні телефони». Так називається твір, який я підготував для цього вечора.

Композицією я займаюся все життя, офіційно цьому ніде не вчився, але брав уроки з 9 років. Відчуваю в собі таку графоманську потребу. Радію, що не є композитором-професіоналом, тому не обмежений якимись рамками.

Є багато речей, які мене не влаштовують у сучаснiй концертнiй ситуацiї. Всі ці ритуальчики, оплески, поклони мене завжди трохи напружували. У традиційному концерті ви не можете в реальному часі вплинути на твір та навіть висловити своє ставлення до нього, хіба вийти з зали або після виступу написати рецензію.

Мені було цікаво, як зробити так, щоб музика виконувалася в публічному просторі, але формат самого «концерту» був би трохи іншим. Так з’явилася ідея цього перформансу. Твір, який я написав для нього, грає з роллю композитора, виконавця, публіки. Сучасна музика дає можливість комунікації. Зараз цим словом називають все, що завгодно, але тут відвідувачі й справді будуть комунікувати із музикантами.

Ми з програмістом сіли та придумали систему взаємодії музикантів із залом, обрали для цього Телеграм-бот. Це як мікшерський пульт, за кожною кнопкою якого закріплений певний біт. Але замість біту буде фрагмент із твору у виконанні одного інструменту. Глядач візьме на себе роль композитора і буде вирiшувати, який фрагмент музикант гратиме. Нова музика стане ще ближчою, її можна сприйняти на геть іншому рівні.

Заінтригували! Як же слід підготуватися до такого концерту?

Як мінімум, має бути встановлений Телеграм на смартфоні. А ще телефон має бути зарядженим. Загалом же ніякої підготовки не потрібно. Просто бажання творити щось нове. Це буде великий експеримент як для відвідувачів, так і для музикантів, і для мене!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
У Львові затримали чотирьох осіб, що вчинили провокацію на Цвинтарі орлят
Пекло Під Голоском
На Яворівському полігоні резервіст вистрелив у ногу військовому
ПРОПОЗИЦІЇ ПАРТНЕРІВ