Таке питання не виникало б, якщо б ми – Галичани – аж так не відрізнялися від всіх інших українців. Однак, ті відмінності, що є між нами і, наприклад, українцями з Наддніпрянщини, Слобожанщини, Сіверщини чи навіть Поділля, є настільки разючими, що їх не можна списати тільки на рахунок приналежності до різних імперій, релігійних і культурних традицій. Тут мусить бути якась різниця «первородна».
Таку позицію підтверджує не тільки невміння Галичан знайти спільну «мову» з українцями з-за Збруча, але й майже повне несприйняття ними нас – і з нашою мовою, і з нашим віросповіданням, і з нашим баченням світу. Тож, у чому загадка?
Розгадати її, на жаль, не поспішає, або просто не може сучасна українська історична наука. Більшість сучасних істориків в Україні презентуються швидше РУСьо-манами, козако-філами чи Бандеро-знавцями, але зовсім не науковцями.
Коли не знаходимо пояснень у досяжному нам знанні чи досвіді, то шукаємо у чомусь недослідженому, незвіданому. Таким загадковим незвіданим є період історії Галичини до появи тут руських князів.
Судячи з усього руські князі прийшли на територію нинішньої Галичини зі своїми дружинами, але ж не з народом. Яким був цей народ, які в нього були еліти і як склалася всіх їх доля? Хто були ті загадкові, знані з літописів «ворохобні галицькі бояри», що постійно заважали правити руським князям? Чи були це хорватські племена і їхні лідери? То чому в майбутньому до цих людей прищепилася «руська ідентичність»? Адже Русь на цих землях протрималась не довше, ніж імовірна Біла Хорватія до неї, а також цілком реальна Річ Посполита, після неї. Який вплив на формування нинішнього галицького народу мали Велика Моравія і Угорське королівство, обидві Польські держави і Австро-Угорська імперія? І чому попри всі ці нашарування ми залишилися не тільки сильно відмінними від усіх цих «чужих», але й нині залишаємося зовсім іншими від «своїх»?
На черговому засіданні Галицького дискусійного клубу «Митуса», що відбудеться 19 березня, ми теж не знайдемо відповідей на ці запитання. Але ж пошукати можна?
Володимир Павлів, модератор