Інформаційні технології розвиваються стрімкими темпами і з кожним роком все більше інтегруються в наше повсякденне життя. Сьогодні інноваційний розвиток техіндустрії визначають сфери, де програмування поєднується з конструюванням. Йдеться про hardware-спеціальності.
Україні потрібні hardware-фахівці
Hardware-інженери поєднують написання коду із розробкою різноманітних пристроїв. Вони володіють навичками пайки плат, складання електричних схем, проєктування і тестування апаратного забезпечення. Hardware-спеціалісти відіграють ключову роль у створенні нових електронних пристроїв та систем, охоплюючи весь цикл розробки — від концепції до виробництва та подальшої підтримки продукту.
Сьогодні такі фахівці є одними з найбільш затребуваних і перспективних на ринку праці: компанії шукають талановитих інженерів, здатних перетворити наукову фантастику на реальність. Згідно з даними найбільшого маркетплейсу для технічних фахівців, наразі є майже півтисячі вакансій для спеціалістів з електроніки та робототехніки, машинного навчання, а також Embedded-розробників.
У сучасному світі роботів активно застосовують в основних сферах економіки: будівництві, логістиці та промисловості. Крім того, їх використовують для подолання глобальних викликів: у медицині, військовій галузі, підводних і космічних дослідженнях.
Медицина майбутнього
Українські інженери електроніки та робототехніки досягли значних успіхів у сфері медичних технологій. Сьогодні MedTech використовують не лише для порятунку життя, але й покращення його якості та продовження тривалості. Так команда інноваторів Knopka розробила автоматизовану систему для екстреного виклику лікарів у медзакладах Першого ТМО Львова. Тепер середній час очікування на медпрацівника становить лише 2 хвилини 11 секунд. При цьому кількість пацієнтів у важких та невідкладних станах — більше 200 людей за добу.
Ще один український стартап Cardiolyse створив рішення, яке допомагає запобігати перевтомі та вигорянню на робочому місці. А Esper Bionics засвітився на обкладинці журналу Time: троє винахідників створили біонічний протез — роборуку зі штучним інтелектом для наших ветеранів.
Військові технології
Military tech — цілком логічний запит країни в умовах війни. Завдяки hardware-інженерам Україна виробляє безпілотники, антидронові рушниці, тактичні навушники, роботизовані турелі для гармат та кулеметів, системи Штучного інтелекту для виявлення мін тощо. Українські військові стартапи матимуть попит серед закордонних покупців навіть після війни, адже ефективність наших винаходів уже доведена на полі бою.
Якісна освіта — запорука техпрогресу
Багато інженерів і розробників апаратного забезпечення починали свій шлях з простих домашніх експериментів і саморобних проєктів. Однак, аби опанувати професії майбутнього, потрібна якісна освіта. І це один із напрямів, над яким впродовж останніх 8 років працює Львівський ІТ Кластер. Спільнота підтримує 19 бакалаврських програм у чотирьох університетах Львова. Серед них є і hardware-спеціальності: робототехніка та інтернет речей у Львівській політехніці, електроніка та сенсорні системи в університеті Франка. На цих програмах навчається майже 800 студентів. Наша спільнота прагне зламати стереотип, що паяти — не дівчача робота, тому на hardware-спеціальності є попит і серед дівчат.
Освітні програми насамперед спрямовані на розвиток підприємницьких навичок студентів, що особливо актуально для майбутніх hardware-спеціалістів. Навчити їх паяти плати та складати схеми через екран монітору — не достатньо. Визначальним є прямий контакт з менторами та власниками бізнесу, тому вже з першого курсу студенти об’єднуються в команди та працюють над розробкою власних стартапів.
Кластер і компанії нашої спільноти доклалися до створення сучасних університетських лабораторій, щоб студенти втілювали в життя свої найсміливіші ідеї. У цих просторах юні дослідники можуть творити й експериментувати: лабораторії оснащені лазерними граверами, 3D принтерами, робомашинами. Є також системи Embedded Starter Kit, які призначені для навчання студентів проєктуванню роботів та інших розумних пристроїв. У лабораторіях можна пройти весь процес розробки — від написання коду до виготовлення пристрою.
Цього року другокурсники освітньої програми «Інтернет речей» Львівської політехніки, презентували розумну систему моніторингу стану зерна — GrainMole. Винахід може зберегти час та кошти аграріїв, оскільки дозволяє стежити за станом зерна дистанційно: датчики щогодини зчитують дані, які транслюються у вигляді графіків та прогнозують його псування.
Крім цього, у 2023 році тодішні першокурсники цієї ж спеціальності створили унікальну розумну тростину FreeWalk для частково зрячих людей, аналогів якої немає в Україні. Найближчі конкуренти — у Туреччині. Щоправда, їхня тростина потребує мобільного застосунку для використання, а розробка наших студентів працює автономно.
Можливості для hardware-спеціалістів
Сьогодні на hardware-спеціалістів є значний запит від техкомпаній, тому вже на 3-4 курсі багато студентів поєднують навчання з роботою. Також найперспективніші стартапи цікавлять інвесторів та залучають перше фінансування. Ми у Кластері переконані, винаходи наших студентів точно сколихнуть українську техіндустрію і стануть невід’ємною частиною нашого повсякденного життя.
Ознайомитися з бакалаврськими програмами Львівського ІТ Кластера та подати заявку на вступ можна за посиланням.