З початку окупації Криму у лютому та бойових дій на Донбасі в травні-червні 2014 року на Львівщину приїхали кілька хвиль переселенців. Усього за даними департаменту соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації наразі на Львівщині офіційно зареєстровано 11,3 тис. внутрішньо переміщених осіб. Реальна їхня цифра, вочевидь, може відрізнятися, оскільки далеко не всі люди, які приїхали з окупованих територій, реєструються в органах соцзахисту.
Точної кількості громадських організацій та ініціатив, які створили вимушені втікачі від війни та окупації, назвати не можуть ані соціальні робітники, ані самі переселенці. Зокрема, у департаменті соцзахисту ЛОДА припустили, що таких ГО «більше десяти».
ZAXID.NET з’ясовував, чим у Львові займаються найпомітніші громадські організації та ініціативи, які заснували переселенці.
«КримSOS»
Потужна ініціатива переселенців з Криму, не зареєстрована як громадська організація. Її не можна назвати виключно львівською, оскільки представництва «КримSOS» діють також у Києві та Херсоні. Однак саме «КримSOS» є виконавчим партнером Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Білорусі, Молдові та Україні. Крім того, саме вона була першою ініціативою переселенців, оскільки утворилася 27 лютого 2014 року – у день початку окупації Криму.
Алім Алієв у проекті «Вимушено безголосі». Фото Олександра Шпигунова
Як розповів ZAXID.NET співзасновник ініціативи Алім Алієв, «КримSOS» допомагає переселенцям подавати заявки на отримання грантів та надає психологічні і юридичні консультації. Крім того, ініціатива організувала курси з англійської та української мов для переселенців, а також навчає кримськотатарської мови усіх охочих – і переселенців, і львів’ян.
Активісти «КримSOS» проводять лекції, дискусії та інші заходи для переселенців і про переселенців, а також моніторять дотримання прав внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, «КримSOS» підготувала проект «Вимушено безголосі», аби привернути увагу до порушення виборчих прав ВПО, які не мають змоги голосувати на місцевих виборах.
«Переселенці можуть звернутися до нас за адресою вул. Ковжуна, 1, офіс 1 будь-яким питання – починаючи від допомоги в працевлаштуванні і закінчуючи пошуком житла», – наголошує Алім Алієв.
«Кримська хвиля»
Громадська організація зареєстрована у Львові 5 червня 2014 року і має доволі «розмите» формулювання мети своєї діяльності – «єднання людей, які були змушені переїхати з Криму, та допомога один одному».
Одна із трьох співзасновників «Кримської хвилі» Оксана Новікова розповіла ZAXID.NET, що організація нині переживає не найкращі часи. «Ми не маємо власних проектів. Більшість наших волонтерів відійшли від активної діяльності, бо всі вони самі переселенці і мають чимало проблем», – зазначила вона.
Разом з тим, «Кримська хвиля» – єдина створена переселенцями організація, про існування якої знають у департаменті соцзахисту ЛОДА. Вочевидь, через те, що офіс ГО розташований у приміщенні самого департаменту за адресою вул.Митрополита Андрея, 10, каб № 312.
Зараз «Кримська хвиля» разом з львівськими організаціями проводить курси для переселенців, які вирішили започаткувати власний бізнес, і надає консультації переважно з правових питань.
«У нас є кілька спільних проектів з правової допомоги. Співпрацюємо з центрами зайнятості та громадськими організаціями, які допомагають у працевлаштуванні. Але більше інформаційна підтримка, яка не потребує значних фінансових ресурсів, бо в нас їх немає», – пояснила Оксана Новікова.
«Кримськотатарський культурний центр «Кримський дім у Львові»
Громадська організація, співзасновниками якої є Халіл Халілов і Алім Алієв, зареєстрована у Львові 26 листопада 2014 року.
Майстер-клас під час «Фестивалю переселенців та львів'ян». Фото «Кримського дому»
«Кримський дім» займається культурними проектами – організовує концерти, перформанси, фестивалі.
Зокрема, «Кримський дім» спільно з «КримSOS» та фондом «Відродження» провів «Фестиваль переселенців та львів’ян». Крім того, організація ініціювала проект «Музичні колоборації» – спільний виступ українських та кримськотатарських виконавців.
«Для нас важливо інтегровувати переселенців у львівську громаду і водночас зберегти кримськотатарську культуру», – пояснює засади діяльності організації Алім Алієв.
Зараз «Кримський дім» намагається отримати приміщення для свого офісу у Львові.
«Схід і Захід разом»
Громадська організація, співзасновниками якої є аж 9 людей, зареєстрована у Львові 12 грудня 2014 року.
Переселенці мітингують проти песвдовиборів на Донбасі. Фото ZAXID.NET
Спочатку організація гучно заявила про себе низкою вуличних акцій, зокрема протестом проти минулорічних псевдовиборів на Донбасі та мітингом за єдність України, організованим на День соборності у січні 2015 року. Згодом ініціатор створення ГО Надія Нещаденко від діяльності «Схід і Захід разом» відійшла і створила іншу організацію, а «Схід і Захід разом» припинила проводити вуличні акції.
Наразі «Схід і Захід разом» очолює Тетяна Шелепова, яка розповіла ZAXID.NET, що організація надає психологічні та юридичні консультації і сприяє працевлаштуванню переселенців.
«Громадський рух переселенців Донбасу»
Громадська організація заснована Надією Нещаденко і Наталією Марійчук і зареєстрована у Львові 15 травня 2015 року.
Надія Нещаденко у селі Вороців. Фото «Радіо Свобода»
Попри доволі нетривалий час свого існування «Громадський рух…» встиг отримати шість земельних ділянок у селі Вороців Яворівського району під побудову житла. Наразі переселенці облаштовують дорогу у селі, яке погодилось надати їм землю. Після цього їм мають виділити решту ділянок. Усього члени ГО претендують на 24 земельні ділянки неполадік Львова.
Жодних інших напрямків діяльності, крім вирішення житлового питання, організація не має. «Єдине завдання, яке перед нами стоїть, – це житло. Ми займаємося землею. Робимо все можливе, щоб нам надали землю на постійній основі і щоб ми могли побудувати будинки», – розповіла ZAXID.NET Надія Нещаденко, зазначивши, що «Громадський рух…» будує житло лише для членів організації.
«Спільнота біженців з Донецька та сходу України»
Громадська організація, співзасновниками якої є Роман Кисляк та отець Тихон (Сергій) Кульбака, зареєстрована у Львові 4 грудня 2014 року.
Вертеп «Спільноти біженців». Фото Дмитра Мирошниченка
У коментарі ZAXID.NET Тихон Кульбака окреслив доволі широкий спектр діяльності – від боротьби за права переселенців до психологічної допомоги і навіть надання деяких медичних послуг.
Зокрема, за словами о.Тихона, ГО працює над тим, аби «змусити урядові структури виконувати стандарти ООН щодо ВПО». «Зараз ми намагаємось організувати всеукраїнську кампанію щодо інформування ВПО про їхні права у відповідності до стандартів ООН, а також інформування наших можновладців про те, що такі стандарти існують і Україна мусить їх дотримуватися», – наголосив він.
«Спільнота біженців…» має офіс на вул. Хуторівка, 24, де збирають і видають переселенцям продукти харчування та одяг, а також надають психологічну допомогу.
ГО також проводить культурні заходи. Зокрема, у січні 2015 року члени організації влаштували вертеп, а зараз планують запустити проект «Співаємо українське караоке разом». «Після завершення ремонту проспекту Свободи будемо там разом з львів’янами та гостями міста співати українських пісень», – зазначив Тихон Кульбака.
Крім того, майже готова до запуску створена «Спільнотою біженців…» «Мобільна фізіотерапія». «Ми отримали від доброчинців дуже багато апаратури для проведення фізіотерапевтичних процедур ВПО, пораненим бійцям АТО та потребуючим львів’янам – самотнім людям, інвалідам І групи, дітям з багатодітних сімей. Ми можемо надавати на дому близько 10 безкоштовних фізіотерапевтичних послуг – лазер, дарсонваль, магніт, гальванотерапія тощо», – пояснив засновник ГО.
«Україна – Шлях єдності»
Громадська організація зареєстрована трьома переселенцями з Донбасу у Львові 5 лютого 2015 року.
Як розповіла ZAXID.NET заступник голови ГО Карина Адам’янць, «Шлях єдності» надає гуманітарну допомогу переселенцям, переважно дітям та людям похилого віку. Зокрема, за адресою вул.Вітовського, 18, офіс 405 переселенцям видають продуктові набори.
Крім того, у червні ГО провела дитячий футбольний турнір.
***
Цілком імовірно, що існують і інші громадські організації, створені переселенцями. Однак їхня діяльність або не надто активна, або не публічна. Принаймні ні опитані переселенці, ні представники органів соцзахисту інших організацій не назвали.