Від тяжкої пологової ночі до європейської приналежності

У 1904 р. 25-літній Альберт Ейнштейн працював над чотирма науковими статтями, які перетворять 1905-ий у так званий Annus Mirabilis – «Рік Чудес», назавжди розділивши дослідження із теоретичної фізики на «до» і «після». Спробувавши себе в кінематографі, Чарлі Чаплін у свої 25 настільки входить у смак, що за рік знімається у 35-ти фільмах, в яких формує впізнаваний образ. Вважають, що проживши чверть століття, за перо взявся і Вільям Шекспір. Його дебютом стали уривки «Генрі VІ». Марку Цукербергові, який дозволяє мені сподіватись, що цей блог досягне свого читача, як подарунок на 25-ліття «Facebook» із 300-мільйонною аудиторією починає приносити прибуток.

Конституції України також сповнюється 25. Нам досі важко охопити її сутність, а чого б вона мала до такого віку досягти – то й поготів. Майже моя однолітка, хто вона насправді? Пошарпана книжечка, надрукована на газетному папері, щоб нікому не закортіло прочитати? Не лише. Основний Закон, як її часом величають, щоб уникнути тавтології? Теж не лише. Акт установчої влади народу? Нарешті наблизились до суті, але хіба так годиться називати юну іменинницю?

А якби уявити Конституцію … живою? У теорії американського (і не лише) конституціоналізму і справді панує така концепція (Living Constitution), за якою зміст конституції динамічний, залежний від еволюційного розвитку і не достеменно такий як сотні років тому. Однак ходімо ще далі, проведімо паралель між юнаком чи юнкою і Основним Законом України. З погляду ХХІ століття органічна теорія Г.Спенсера, що ототожнює розвиток держави із біологічним організмом, виглядає дещо наївно. Однак таке співставлення має сенс. Періодизація дозволяє сприйняти карколомну історію Конституції України. «Олюднення» цього документа дає нам шанс прийняти її як щось ближче, ніж здавалось. Як сусідку, з якою кожен день перетинаєшся у ліфті, але не наважуєшся познайомитись ближче.

Юність і криза ідентичності

З само- і взаємопізнанням у парі часто йде ідентичність – термін, цікавий тим, що окреслити його важко, але інтуїтивно розуміє кожен. Ідентичність – це про «залишатись собою», «формувати наратив свого «Я» для себе і інших», про самоусвідомлення. В доктрині права не піддається сумніву, що існує також і категорія конституційної ідентичності. Її функції суттєво різняться залежно від контексту. Це і гарантія стабільності, і запобіжник від повної універсалізації конституцій, і ядро так званих «вічних положень» - найвагоміших національних конституційних цінностей. Але якби довелось пояснити як у флешмобі зміст дисертації постом у Твіттері – це комплекс універсальних та національних конституційних цінностей та особливостей конституційного ладу, що водночас об’єднують (громадян держави у спільноту чи навіть у наднаціональну конституційну «сім’ю») і відрізняють (наприклад, від інших держав). Усвідомлюючи амбівалентність поняття «ідентичності», його потенціал для маніпуляцій та зловживань, мусимо визнати і незамінність його для тяглості, спадкоємності культури та соціальних конструктів.

Ерік Еріксон

…Автор поняття «криза ідентичності», відомий психолог Ерік Еріксон не з чуток розумів його зміст. Поєднання єврейського консервативного виховання і данського походження батька змушувало почуватись ні в сих ні в тих і серед іудеїв, і серед скандинавів. Після психоаналітичного дослідження біографій Мартіна Лютера та Ганді, науковець розробляє теорію стадій психосоціального розвитку – етапів формування ідентичності.

Хронологічний поділ залишався умовним навіть для самого Еріксона (вчений постійно міняв вікові межі у власних дослідженнях). Зупинімось на фінальній версії, згідно із якою у 25 років людина мала б завершити шість стадій. Проведемо аналогії стадій формування ідентичності особистості за Еріксоном та ідентичності Конституції України.

За Еріксоном: Стадія 1. Довіра проти Недовіри (до 1 року)

Для Конституції України: між нестерпним знайомим і бажаним невідомим

…Конституція України, одна з останніх у постсоціалістичних державах, народжувалась довго, у справжнісіньких пологових муках. До чинної було 15 проєктів – 15 марних спроб народження. 28 червня 1996 р. після 24 годин роботи Верховна Рада прийняла і ввела в дію Конституцію України («за» проголосували 338 народних депутатів, «проти» – 18, «утрималось» – 5). Не дивно: розміром вдалась величенька – преамбула, 15 розділів і 161 стаття. Першим каменем спотикання для батьків стало те, як народжена вирізнятиметься із загалу – державні символи: синьо-жовтий стяг та тризуб (Цитата: «Проблема мови депутатами обговорюватиметься в кімнаті 21; проблеми символіки - в кулуарах біля кабінету Голови». Промовисто, так?) Другим – як давати раду із проявами автономії – статус Криму. Очевидно, підсвідомо розуміючи, що надалі ці питання будуть принциповими.

Народження Конституції змінило для українського Народу все. Нехай ці зміни назрівали давно і в тексті вони були просто об’єктивовані. Батьками теж стають не воднораз – зрілість, зокрема й суспільна, формується еволюційно, а не революційно. Знаходили порозуміння щодо одного – виникало інше. Приватна власність, політичний плюралізм, демократичне місцеве самоврядування, форма державного правління – все нове і незвідане… Конституція України мала всі «шанси» бути білінгвом, однак в усіх сферах суспільного життя, на всій території переважила українська. Інші мови національних меншин зобов’язали захищати.

Конституція таки з’явилась, хоч у перший рік життя взаємної довіри бракувало: Указ Президента про проведення всеукраїнського референдуму для її прийняття був скасований.

За Еріксоном, якщо особистість успішно проходить першу стадію ідентифікації, вона отримує взамін Надію. Чи була надія для українського конституціоналізму?

За Еріксоном: Стадія 2. Автономність проти Сорому й Сумніву (1-3 роки)

Для Конституції України: без перших промахів ніяк

Щоб надалі бути вільним, малюк мусить набити ґулі, обпектись, впасти і піднятись. Для Конституції України це перші роки зовнішньої комунікації. Вона, на думку Венеціанської Комісії, ще не зовсім досконала, компромісна, але: «Конституція повинна пройти перевірку на практиці, а складна економічна ситуація в Україні може затримати повне здійснення нових принципів і поставити під загрозу реалізацію позитивних досягнень тексту». Венеціанська Комісія застерігає: перехідні положення Конституції не повинні призвести до використання елементів старої системи тривалий час. Перші травми теж були: Конституція 1996 року призвела до протистояння між Президентом, Урядом та Парламентом. Конституційний Суд України також лише спинався на ноги, але таки приймав перші рішення.

Вдало подолавши цю стадію, особистість отримує Волю. Чи була готова Конституція до самостійного виживання?

За Еріксоном: Стадія 3. Ініціатива проти Почуття провини (3-6 років)

Для Конституції України: сліпе наслідування інших у пошуках себе

У такому віці дитина починає спілкуватись з ровесниками, ставити багато запитань і ініціювати власні ігри. Довкола Конституції України теж виникають політичні ігри та ідеї. Найзначніша - проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою 16 квітня 2000 року. Вже згадані Венеціанська Комісія та Конституційний Суд України мають чимало зауважень, як до самого референдуму, так і до питань, винесених на нього. Ба більше, сумніваються у його прийнятності.

Референдум був яскравим прикладом озирання на інші європейські країни, інколи навіть сліпого їх мавпування. Україна проголосила курс на євроінтеграцію, тож виправданням референдуму було прагнення узгодити організацію державної влади з традиціями європейського конституціоналізму.

Всеукраїнський референдум схвалив усі питання, зокрема: про скорочення кількості депутатів у парламенті до 300 осіб; про право Президента достроково припиняти повноваження Верховної Ради, якщо вона протягом місяця не може сформувати постійно діючу парламентську більшість та протягом трьох місяців не затвердить державний бюджет; про створення у Верховній Раді другої (верхньої) палати.

Венеціанська Комісія особливо била на сполох щодо скасування депутатської недоторканості: хоч у законодавстві багатьох країн «старої демократії» таких положень немає, ситуація в Україні як країні «нової демократії» потребує спеціальних заходів захисту від необґрунтованого затримання та арешту, особливо для опозиційних депутатів. Така ж пропозиція у 2019 році сприймалась вже зовсім по-іншому.

Якщо дитина проявляє ініціативу, вона вчиться прямувати до Мети. Можливо, саме невдале починання відгукнулося турбуленціями і спротивом 2004-ого року.

За Еріксоном: Стадія 4. Зусилля проти Меншовартості (6-12 років)

Для Конституції України: Як не прокричати, то бодай подати голос. Лиш би заявити про себе

До 12 років дитина намагається усвідомити власну спроможність, порівнюючи себе з іншими. Пріоритетним є оточення друзів і важливість для них. Якщо здібності старші і досвідчені належно не оцінять, розвивається комплекс меншовартості.

У 2003 р. Президент України (1994-2004 рр.) Л. Кучма запропонував перший варіант проєкту змін до Конституції України. Як наслідок, Україна ставала парламентсько-президентською республікою. Проєкт пропонував також двопалатний парламент та новий порядок призначення прем’єр-міністра і формування складу уряду. Цей проєкт був не єдиним, але усі три затвердив Конституційний Суд України. Схвалення від дорослих отримано. Якби ж цього було достатньо! Жоден із запропонований законопроєктів не набрав достатньої підтримки у не менше 300 народних депутатів. Шлях до підліткового віку (пубертату) непростий: конституційна реформа набуває ознак політичного процесу.

Пропозиції конституційних змін, що давно назрівали, були доречними. Конституція України знову озирається на собі подібних (однодумців – держави Центральної Європи та Балтії). Проте тепер достатньо критично, намацуючи власний шлях. Але бажання політичних дивідендів поміж рядків вивели правдивого, безпосереднього конституцієдавця на вулиці. Саме там, на Майдані Незалежності у листопаді-грудні 2004 року у найбільш прямий спосіб народ висловлював згоду на нову редакцію Конституції України. Не буде перебільшенням стверджувати: народ України змусив делеговану владу 8 грудня 2004 р. прийняти Закон «Про внесення змін до Конституції України». Глава держави як суворий батько, який фактично одноосібно визначав долю Конституції, втрачає свою безумовну владу. Народ частково відмовився від радянських конституційних рудиментів, але досконалості меж немає і наступний президент теж пробує змінити Конституцію. Цей раз – безуспішно, народ не легітимізував розширення влади Глави держави.

Внаслідок зусиль підліток отримує Компетентність. Конституція України росте над собою, втім, чи не зламають її?

За Еріксоном: Стадія 5. Ідентифікація проти Плутанини Ролей (12-19 років)

Для Конституції України: тільки втративши все, можна віднайти себе

Саме у цьому віці і формується правдива ідентичність. Хто я, з ким я, куди прямую? Як вписатись у такий різношерстий світ? Конформізм проти бунту. І саме пристосуванство, на думку Еріка Еріксона, неминуче веде до плутанини ролей.

Політичні чвари кинули тінь на репутацію Конституції. У 2010 році, після обрання Президентом Віктора Януковича Конституційний Суд у справі про додержання процедури внесення змін до Конституції України законом №2222 своїм одіозним рішенням змінив Конституцію. Через «порушення процедури його ухвалення», нас відкинуло назад до самісінького початку – до президентсько-парламентської республіки і авторитарного батька, який краще знає, як жити Конституції. У 2008 році натомість Конституційний Суд відмовлявся розглядати закон, що став «тілом Конституції».

Основний Закон остаточно заплутався у своїх іпостасях: то «стара нова Конституція», то «нова стара». Конституційна асамблея напрацьовувала нові проєкти, однак не встигла до того, як трапилась криза ідентичності.

Революція Гідності. Переломний момент, точка неповернення і, безсумнівно, ключова у теорії Еріка Еріксона криза ідентичності. У 17 років для Конституції України, після метання між орієнтаціями та приналежностями, відбулась остаточна сепарація. Відмова від нав’язаних цінностей, від залізної руки Президента, яку народ раніше сприймав нормально. Однак зрілість і усвідомлення відповідальності кожного за утвердження верховенства права більше не дозволяє такого. Либонь, коли революції замість «кольорових» чи «квіткових» імен, за основу своєї назви беруть таку фундаментальну конституційну цінність як гідність, - починається справжнє, а не декларативне формування конституціоналізму.

22 лютого 2014 р. було багато «вперше»: вперше усунуто з посади Президента України, вперше ухвалено постанову парламенту про відновлення Конституції України редакції 2004 р. Згодом депутатські фракції Верховної Ради уклали конституційну угоду про проведення конституційної реформи «здорової людини», підґрунтям для якої стала угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Якщо не згубити себе у плутанині ролей, можна навчитись Відданості. Передусім, собі і тим цінностям, без яких особистість чи Конституція – лише бліда копія.

За Еріксоном: Стадія 6. Близькість проти Ізоляції (20-25 років)

Для Конституції України: будучи з іншими, залишатись собою

Здатність до душевної близькості розвивається не зразу і часто через біль. Неодноразово розбите серце і зранені почуття вчать бережно ставитись до інших, попри різні погляди. А ще – брати взаємні зобов’язання.

Конституція України після Революції Гідності чітко визначилась, ким є і куди прямує. Більше того, у 2019-ому, на 23-му році існування в стані невизначеності, вона наважується зізнатись у своїх симпатіях. 7 лютого 2019 р. внесено зміни до Конституції, що закріпили незворотність стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Освідчення вийшло трохи неоковирним – вперше ж бо!, але сміливим і без жодної нотки сумнівів. Нехай європейська ідентичність і опинилась у преамбулі, яка фіксує історичний момент прийняття і внесення змін до якої ледь запізніле. Однак Конституція України обрала свій цивілізаційний курс.

… Потрохи народжується взаємність і між Конституцією та її народом. Демократичні реформи, як-от децентралізація влади чи судова неквапом плекають довіру. І хоч це мистецтво маленьких кроків, «держава відповідає перед людиною за свою діяльність».(стаття 3)