Цього місяця Верховна Рада України ухвалила закон про внесення змін до ст.. 13 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Депутати дозволили ЖЕКам надавати послуги з утримання багатоквартирних будинків, які до 1 липня не визначились з формою управління, до призначення їх управителів.
ZAXID.NET дізнавався як відбувається реформа ринку житлових послуг у Львові, чого варто очікувати власникам квартир з липня та чому органи місцевого самоврядування не можуть повністю реалізовувати цей закон зараз.
Конкурс визначить
Змінами до ст.. 13 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» депутати зафіксували, що ЖЕКи продовжують функціонувати до моменту проведення конкурсу на визначення компаній-управителів.
«Він буде проведений тоді, коли Кабінет Міністрів України прийме нормативно-правову базу щодо порядку проведення конкурсу. Відповідно зараз складно сказати на скільки часу це продовжено. Однак навіть якщо цю поправку приймуть 1 липня, то на проведення конкурсу піде не менше двох місяців. Тому питання ліквідації ЖЕКів відсунулося мінімум до вересня», - розповідає начальник відділу супроводу ОСББ Львівської міськради Сергій Солтис.
На конкурсі будуть представлені як муніципальні, так і приватні компанії-управителі. До слова, зараз у місті триває процес підготовки до створення 6 муніципальних компаній – по одній у кожному районі міста. Також, за словами Солтиса, у місті працює близько 10 таких приватних компаній.
«Кожен будинок буде окремим лотом, за який зможуть змагатись компанії. Наразі ми не знаємо кого можна допускати до конкурсу, якими мають бути вимоги до таких компаній. Має бути перелік обов’язків, прав, повноважень, функцій та послуг, які би управителі мали надавати мешканцям будинків. Однак його зараз немає», - додає чиновник.
З компаніями-управителями підписуватимуться договори строком на 1 рік. Згідно з законодавством, якщо за місяць до зазначеного строку жодна з сторін письмово не повідомить другу сторону про відмову від договору чи про зміну форми управління, договір вважатиметься продовженим на наступний рік.
Друге життя ЖЕКів
За словами Сергія Солтиса, очікувати на повну ліквідацію ЖЕКів не варто. Вони будуть об’єднані у муніципальні компанії-управителі, де кращі працівники знайдуть для себе роботу.
«Якщо є працівники, на яких надходило багато скарг і які погано виконували свою роботу, то ймовірно, що у новостворену компанію вони не перейдуть. Потраплять туди лиш ті люди, які сумлінно виконували свої обов’язки».
За словами члена житлової комісії Львівської міськради Івана Рудницького, це є правильною тактикою, однак варто збільшити кількість таких компаній, до прикладу, з 6 до 60. Тоді між компаніями-управителями була б значно більша конкуренція і, відповідно, могла б зрости якісь надання послуг.
«Частину управительських компаній, на мою думку, треба створювати на рівні ЛКП. За останні кілька років вони суттєво покращили якість обслуговування мешканців, а також там є резерв відповідних кадрів», - додає депутат.
15% будинків визначилися з формою управління
Наразі у Львові є 701 ОСББ, з яких 105 було створено цього року. Цей показник є найбільшим за останні роки. До прикладу, торік у місті зареєстрували 57 нових ОСББ. Однак наразі лише 15% мешканців будинків у Львові визначились з формою управління.
Якщо раніше ОСББ створювали мешканці кожного окремого будинку, то новий закон дозволяє створювати об’єднання співвласників у кількох будинках, які мають спільну прибудинкову територію. Кількість таких будинків є необмеженою.
Начальник відділу супроводу ОСББ Львівської міськради Сергій Солтис вважає, що об’єднувати співвласників кількох великих багатоквартирних будинків не варто, бо буде важко зібрати необхідну кількість мешканців (51%) для проведення зборів, а також ухвалювати рішення.
«Можуть блокуватися рішення. Якщо ОСББ створене в одному будинку, то мешканці вирішують, що потрібно відремонтувати, до прикладу, покрівлю і відкладають на це гроші. Якщо будинків є 3 або 4, а покрівлю потрібно відремонтувати лише в одному домі, то виникає питання чи погодяться інші мешканці витрачати на це кошти», - розмірковує Солтис.
Іван Рудницький живе у будинку, де ОСББ працює вже понад 20 років. Воно обслуговує близько 500 квартир, які розташовані у 5 будинках. Каже, що, задля представлення інтересів кожного будинку, мешканці делегували по 2-3 людини до правління ОСББ, яке засідає щомісяця. Загальні збори ж, згідно з законодавством, потрібно проводити лише раз на рік.
«Деколи може так трапитися, що у будинку немає людини, яка б хотіла взяти на себе ініціативу та відповідальність по створенню та роботі ОСББ. Але така людина може бути у сусідньому будинку і, об’єднавшись, можливості вашого ОСББ можуть бути більшими, а квартплата меншою», - додає Рудницький.
За словами голови правління ОСББ «Ювілейний-750» Ірини Дух, квартплата, яку сплачують мешканці ОСББ, як і раніше залежить кількості квадратних метрів. Однак яким буде тариф за 1 м² мешканці вирішують разом на загальних зборах.
Заохочення для ОСББ
У Центрі надання адміністративних послуг представникам ініціативних груп безкоштовно можуть надати інформацію з держреєстру про всі квартири будинку, де створюється ОСББ.
На рівні міської ради є прийняті ухвали щодо сприяння розвитку ОСББ та сприяння термомодернізації багатоквартирних будинків «Теплий дім». У рамках цієї програми передбачено погашення 30% тіла кредиту на енергозберігаючі заходи.
«Якщо говорити про «Теплий дім», то мешканці, за бажання вдосконалити, до прикладу, свою систему опалення, можуть звернутися до нас, щоб встановити собі індивідуальний тепловий пункт, погодні регулювання чи зробити інші заходи. Мешканці обирають собі підрядну організацію, яка оцінює кошторис робіт, коли люди знають суму, то йдуть у банк та заповнюють документацію. Коли уся процедура пройдена, то до нас у міськраду приходять документи і ми сплачуємо 30% кредиту. До прикладу, якщо кредит на 100 тисяч, то 30 тисяч ми повертаємо людям», - розповідає Сергій Солтис.
Альтернативне рішення
ОСББ (юридичну особу) доцільно створювати у багатоквартирних будинках, де проживає велика кількість людей. Там є певний фінансовий запас і внески, які сплачуватиме кожна квартира на утримання будинку, не будуть значними. Тому такі ОСББ матимуть можливість наймати персонал.
Для малоквартирних будинків, де є до прикладу 5-7 квартир, підходить варіант самостійного управління житлом, шляхом проведення загальних зборів.
«Якщо в ОСББ мешканці об’єднуються усі разом і можуть укладати договори від імені усього будинку, то при такому самоуправлінні кожен сам за себе. Тобто кожна квартира окремо відповідає за добробут спільної території, вивіз сміття чи прибирання», - коментує Сергій Солтис.
За його словами, зараз у міській раді зафіксовано протоколи 5 будинків, які вирішили самостійно управляти житлом, відмовившись від управителя та від створення ОСББ.
«До нас звертались мешканці будинків, де є і 16-18 квартир, однак наразі не видно результатів їхньої діяльності і оцінити наскільки це ефективно ми зможемо не менш як за рік», - додає чиновник.