Його вже давно розікрали, а зараз взялися розбирати. На Львівщині демонтовують відомий пам’ятник будьонівцям. Постамент розміром з багатоповерхівку височів над трасою Львів-Київ недалеко від Олеська. Що було цінне ― мідь та латунь ― розтягнули на брухт. Залишився лише поржавілий каркас. Аби він не впав на дорогу, пам’ятник вирішили демонтувати. Тим паче, що він підпадає під закон про декомунізацію. Однак досі стояв, бо влада розбиралася, кому він належить.
Його встановили у 1975-му році на місці, де була братська могила бійцям Першої кінної сотні Семена Будьонного. Такої монументальної пам’ятки будьонівцям у світі більше не було, тому нею пишався весь Радянський Союз.
«Цей пам’ятник виник як символ поширення радянських ідей поза межі Радянського Союзу. Тому що перша кінна армія в 20-му році йшла завойовувати Європу, Варшаву. Цей похід закінчився розгромною поразкою для Червоної армії, але сам факт – спроба поширити комуністичну ідеологію на Захід – був дуже важливим для радянської влади», ― розповів історик Іван Сварник.
За незалежності ж пам'ятник став місцем паломництва мисливців за кольоровим металом. Постамент поступово розкрадали впродовж декількох років. І сьогодні від нього залишилися лише тонни ржавого металу.
«Таку пародію, як була останнім часом, то вже була ганьба на цілий світ, а не то, що на Україну. Його різали всі, хто хотів, починаючи від низу такими шматками», ― обурюється мешканка найближчого села Хватів пані Наталя.
Ріжуть і зараз, але вже офіційно, аби аварійний каркас не наробив лиха і, чого доброго, не впав на дорогу.
«Метал вже псувався, ржавів і сипався вже. Ми будемо тут працювати десь до тижня, поки поріжемо весь метал і вивеземо», ― розповідає інженер Тарас Портухай.
Демонтувати пам'ятник постановила Кутівська сільська рада, на території якої він стоїть. Власне, знести постамент мали б ще два роки тому, коли прийняли закон про декомунізацію. Але робити цього було нікому, бо славнозвісні будьонівці виявилися нічийними.
«Ми дали оголошення в газету, що було виявлено нічийне майно. Чекали рік, поки з’явиться власник, і тоді вже були змушені брати його до себе – на баланс сільської ради, ну але вже не було що брати», ― пояснює голова Кутівської сільської ради Ігор Карпій.
Наразі у селі не вирішили, що хочуть бачити на місці пам'ятника будьонівцям. Можливо, хрест, а може й нічого. Рештки монументу здадуть на брухт, а за отримані гроші збираються відремонтувати сільську дорогу.