Створення в Україні у 2014 році Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) стало знаковою подією в процесі переведення державних інструментів розвитку регіонів на нову основу – відхід від практики фінансування виключно будівництва все нових об’єктів «традиційної» соціальної інфраструктури до фінансування стратегічних проектів, які працюють на розвиток області чи району, а не окремо взятого населеного пункту. Зокрема, по таких напрямках: транспорт та інфраструктура; економічний розвиток та інвестиції; підприємництво; ринок праці; освіта і наука; інноваційна діяльність.
У 2015 році з коштів ДФРР Львівщині було виділено 136,8 млн. грн. На цю суму було підтримано 52 проекти із 138 поданих заявок. Аналіз характеру підтриманих проектів засвідчив, що критерію «розвитковість» не відповідав жоден із проектів. Головні критерії, які брались до уваги – можливість завершення реалізації проекту у поточному році; гарантований обсяг співфінансування з місцевого бюджету; ступінь будівельної готовності проекту. Більшість проектів – так звані «довгобуди», проектна документація на які потребувала неодноразового доопрацювання. Здавалось, це – перехідний період і у 2016 році на Львівщині з’являться дійсно проекти-флагмани інновацій та розвитку.
Станом на 1 лютого 2016 року до Львівської облдержадміністрації було подано 259 проектів на загальну суму майже 1,9 млрд. грн., з яких маємо вибрати проектів на 222,5 млн. грн. 17 лютого відбулось перше засідання конкурсної комісії (відео засідання). Отже на порядку денному – відібрати найкращі проекти (12%), які отримають фінансування з ДФРР.
З чого ж вибираємо? Перший побіжний аналіз поданих заявок засвідчив, що:
- проектів загальнообласного значення – 3 (1%);
- проектів об’єднаних громад – 29 (11%);
- проектів міста Львів – 19, в тому числі обласного значення – 4 (1,5%);
Решта проекти – і далі «добрі знайомі» довгобуди, соціальна і комунальна інфраструктура. Ідеологія «латання дірок», а не створення «центрів розвитку» – на марші! Складається враження, що проекти, які подаються на щорічний обласний Конкурс ініціатив громад є більш цікавими і «розвитковими», і менш витратними...
То що ж далі?
На моє переконання – поступові зміни.
На місцевому рівні:
- Навчання і семінари, роз’яснення щодо вигоди стратегічних проектів.
- Планування, в тому числі стратегічне, об’єднаних і необ’єднаних громад – щоб проекти відповідали пріоритетам не окремо взятого населеного пункту чи амбіціям керівника, а реальним потребам громади і економічному зростанню території.
- Затвердження Стратегії розвитку Львівщини до 2020 року та Плану її реалізації на 2016-2018 роки.
На національному рівні:
- Зміна критеріїв оцінки заявок, перехід до більш комплексних, наприклад: актуальність проблеми для певної кількості громадян; вплив на якість життя мешканців певної території; збільшення надходжень та створення робочих місць; інноваційність.
- Зміна системи оцінювання. Не члени Конкурсної комісії мають оцінювати проекти (а це – керівники департаментів, голови постійних депутатських комісій, прізвища яких загальновідомі), а «закриті» експерти з багаторічним стажем оцінки проектів, в тому числі міжнародних. Саме такий підхід використовується вже впродовж шести років в обласному Конкурсі ініціатив громад.
P.S. Цього тижня завершується термін подачі ідей проектів для формування Плану реалізації Стратегії області. За результатами відбору кращі проектні ідеї увійдуть до Плану реалізації Стратегії і будуть профінансовані в 2017-2018 роках за рахунок коштів ДФРР, обласного бюджету, міжнародної технічної допомоги (МТД) та інших джерел.
Скористаємось своїм шансом!