Виховники «Карітасу» називають своїх підопічних «дітьми» та й ставляться до них, як до малечі, попри те, що вихованцям від тридцяти до сорока років. Все тому, що їхні діагнози ― синдром Дауна, аутизм, глибока затримка розвитку ― повпливали на світосприйняття.
Та це їм не заважає творити. Зараз, до прикладу, вітражні різдвяні оздоби під наставництвом львівської мисткині Наталії Гайдаш. А тільки минулого тижня виховники «Карітасу» експонували свої ікони на склі в «Львівській політехніці».
«Люблю малювати ікону. Зробила одну. Малювала Ісусика», ― розповіла 35-річна вихованка «Карітасу» Тома Панченко.
Розпродаж ікон допоміг зібрати понад 2 тис. грн. За них до вихованців «Карітасу» ― а їх понад два десятки ― прийде Миколай.
«Я не знаю, чи Миколай є. Він один раз мені нічого не приніс. Може тому, що я був нечемний», – поділився своїми емоціями 34-річний Андрій Косандяк.
«А я дуже хочу радіо. Буду слухати українську музику», ― додала 31-річна Анастасія Олексюк.
Арт-терапією вихованців заохочують до активності впродовж п’яти років, поступово ускладнюючи процес.
«Починали з того, з чого в мене починають в школі п’яті класи ― це лялька-мотанка. Взяли ручки, моторику розпрацювали. На наступне заняття зробили зачіску ляльці, зав’язали стрічечки, вділи одяг, вивчили трішки орнаментику. Далі спробували ускладнити ― відшили іграшку. Пробували запхати наповнювач в неї, рівномірно запхати носик чи хвостик слоника», ― уточнила арт-терапевт Олена Башкіна.
«Наші вихованці чують себе художниками. Перед тим ми робили театр, то вони чулись акторами. Хоча є особливими, наш центр і арт-терапія дає їм відчути житя сповна, ні в чому себе не обмежувати», ― розповіла соціальний педагог центру дозвілля «Карітас-Львів» Марія Чучман.
До кінця грудня влаштують виставку-продаж ангеликів, збираючи кошти на літній табір. А охочих ще придбати «особливу ікону», чекатимуть у себе, на Святоюрській горі – за адресою вулиця Озаркевича, 4.