Серпень. Олімпіада у Лондоні. Виступає жіноча збірна України з художньої гімнастики. Серед шести дівчат на килимі і львів'янка Вікторія Ленишин. У цей день одна із найзаповітніших мрій цієї спортсменки таки здійснилася.
Вона хотіла і таки зуміла досягти свого. Наперекір усім, хто з самого початку не вірив у її успіх.
Адже займатись гімнастикою радять з 5 років, Віка прийшла у 10.
А ще через 6 років поїхала навчатись до Києва в школу Дерюгіних.
З того часу приїзд до рідного дому - це завжди свято.
Про успіх Вікторії Ленишин свідчать фотографії у журналах, нагороди із чемпіонатів області, країни та світу. Це все тепер тішить очі її мами, яка свого часу довго вагалась: відпускати доньку до столиці чи ні.
А батько в шафі зберігає і перший обруч дівчини. Для неї це пам'ять про розпочатий шлях до успіху.
Тут вдома, навіть коли можна розслабитись, Віка також тренується. Бо художня гімнастика - це вже не обов'язок, а улюблений стиль життя.
Після Олімпіади у Лондоні Вікторія Ленишин повернулась до Львова. Вона майже щодня приходить у рідний спортзал.
Тепер опісля повернення зі столиці Вікторія знову відчуває себе щасливою і реалізованою. Рада, що може передати комусь свій такий необхідний у подальшій гімнастичній карєрі досвід.