10 липня у Стамбулі розпочалось чергове засідання комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яке триватиме до 20 липня.
На порядку денному – Софія Київська. Над столичним архітектурним ансамблем нависла поважна загроза через незаконне будівництво на вулиці Гончара. Через нього пам’ятка може опинитись у так званому «червоному списку».
Загалом у ході своєї 40-ї сесії комітет розгляне 29 заявок на включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Крім того, комітет проведе аналіз стану збереження 108 об'єктів, уже включених до Списку всесвітньої спадщини, і 48 об'єктів, що перебувають під загрозою. Серед них – і київська пам’ятка.
ZAXID.NET з’ясував, що таке Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, за що можна з нього «вилетіти» та чи комусь це уже вдавалось.
Скандал довкола Софії Київської
Перебуванню Софії Київської у списку загрожує скандальне будівництво на вулиці Гончара, 17-23 у її буферній зоні, яке уже заборонила Держархбудінспекція. У повідомленні прес-служби відомства зазначається, що у замовника відсутні дозвільні документи на будівництво.
Будівництво на вул. Гончара, 17-23
Ще 28 січня мер Києва Віталій Кличко вимагав від забудовника житлового комплексу Fresco Sofia знизити поверховість будинку відповідно до містобудівних норм. Таки ж вимоги висувало і ЮНЕСКО у 2015 році.
1 липня прокуратура міста Києва відкрила кримінальне провадження щодо ймовірного факту підробки історико-містобудівного обґрунтування будівництва. Тепер долю пам’ятки вирішить сесія комітету всесвітньої спадщини.
Що таке «список ЮНЕСКО»
Головна мета Списку всесвітньої спадщини - зробити відомими і захистити об'єкти, які є унікальними у своєму роді.
Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини була прийнята 17 сесією генеральної конференції ЮНЕСКО 16 листопада 1972 року й набула чинності 17 грудня 1975 року. Основна мета Конвенції - залучення міжнародних інструментів для виявлення, охорони та всебічної підтримки видатних у світовому масштабі пам'яток культури та природних об'єктів.
Перші культурні та природні об'єкти були включені до Списку всесвітньої спадщини у 1978 році.
У 2015 році до Списку всесвітньої спадщини включено 1031 об'єкт (802 є культурними, 197 - природними і 32 - змішаними) у 163 країнах. Загалом Конвенцію про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини ратифікували 186 держав.
Україна у списку ЮНЕСКО
Список об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні станом на 2015 рік налічує 7 об’єктів, що становить менше 1% від загальної кількості об'єктів у світі. З-поміж 7 об'єктів 6 є об'єктами культурного й 1 - природного типу.
Дерев'яна церква Святого Духа у Рогатині
Серед них - історичний центр Львова. Також до списку входить Херсонес Таврійський у Криму. Через окупацію півострова Росією ЮНЕСКО відмовилось від моніторингу цієї пам’ятки. У Києві до списку входять собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, а також Києво-Печерська лавра. Є у списку і резиденція митрополитів Буковини та Далмації у Чернівцях, а також дерев’яні церкви Карпатського регіону. На Хмельниччині є Геодезична дуга Струве, яка нагадує про міжнародний науково-технічний проект, здійснений у 1816-1855 pp. вченими під керівництвом Вільгельма Струве.
Резиденція митрополитів Буковини та Далмації у Чернівцях
Серед природних пам’яток - букові праліси Карпат. Зараз ці ліси також можуть опинитись під загрозою через їх вирубку.
Що таке «червоний список»?
Якщо об'єкт знаходиться під загрозою руйнування або за ним погано стежать, то - лише після ретельного вивчення ситуації і переговорів з відповідною державою - можливий його перенесення в список всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою (так званий «червоний список»). Після попадання туди пам'ятки, держава, на території якого він розташований, має вжити заходів щодо його збереження.
У загальному списку всесвітньої спадщини така пам'ятка має червону позначку. Зараз список налічує 48 об'єктів.
Якщо ситуація та стан об'єктів не змінюється і їх універсальна цінність втрачається, в особливих випадках пам'ятки можуть бути виключені зі списку Всесвітньої спадщини.
Бунтівний Дрезден
Суперечливі ситуації не раз виникали в історії комісії ЮНЕСКО, однак найчастіше сторонам вдавалося досягнути компромісу. Досі були зареєстровані лише два факти виключення зі Списку всесвітньої спадщини.
Престижного статусу позбувся заповідник аравійської антилопи в Омані через зменшення площі резервату та браконьєрства на його території.
Другий випадок стався у 2009 році у Німеччині. Незважаючи на протести громадськості та попередження експертів, у Дрезденській долині Ельби побудували міст Вальдшльосхенбрюкке (Waldschlösschenbrücke), порушивши вигляд захищеного об'єкта. До слова, за його спорудження на референдумі висловилися більшість жителів: міст мав вирішити транспортні проблеми Дрездена.
Міст, через який Дрезден втратив місце у списку ЮНЕСКО
Тож по суті мешканці міста свідомо пішли на те, щоб втратити місце у списку заради розвитку інфраструктури.
Деякі об'єкти ЮНЕСКО під загрозою знищення
Через план будівництва хмарочосів, які б, на думку ЮНЕСКО, зіпсували панораму Кельна і вид на його знаменитий собор, у 2004 році Кельнський собор був занесений до «червоного списку». Тоді хмарочоси вирішили не будувати, статус змінили.
Православні середньовічні монастирі в Косові внесені до переліку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, що перебувають в небезпеці, 2006 року. Причина - конфлікт між сербами й албанцями. Від початку війни в Косово в 1999 році понад сотня церков і монастирів були пошкоджені та зруйновані.
Від початку війни у Косово багато церков були зруйновані
Історична частина ліверпульського порту потрапила до «червоного списку» Світової спадщини ЮНЕСКО у 2004 році. На думку фахівців, проект розвитку міста Liverpool Waters серйозно загрожує знищити унікальний вигляд портових споруд XVIII-XIX століть.
Венеційська лагуна опинилась під загрозою через численні круїзні лайнери. За оцінками ЮНЕСКО, до Венеції прибувають удвічі більше суден із туристами, ніж місто може прийняти. Проте наразі до «червоного списку» її не занесли.
А що у Львові?
Львів було прийнято до Світової спадщини у 1998 році. Територія ансамблю історичного центру складається зі 120 га середньовічної та ренесансної частини міста Львова та території собору св. Юра на Святоюрській горі. Буферна зона Ансамблю історичного центру визначена межами історичного ареалу і становить близько 3000 га.
Експерти ЮНЕСКО не раз висловлювали Львову зауваження. Якщо їх підсумувати, то можна виділити занепокоєння загальним станом збереження спадщини, новобудови, що руйнують цілісність ансамблю, заміна автентичних вікон та дверей тощо.
Останню резолюцію щодо Львова приймала 39 сесія Комітету всесвітньої спадщини у 2015 році.
Зараз немає реальних загроз для Львова бути виключеним зі Списку світової спадщини чи навіть потрапити до «червоного списку». Проте, на вимогу комітету Львову потрібно розробити кілька стратегічних документів. Йдеться про план управління об’єктом світової спадщини та буферною зоною, а також про детальні плани території ще двох районів. Експерти ЮНЕСКО зазначають, що без цих документів спадщина потенційно може бути під загрозою. Розробити ці документи Львів має до 1 грудня 2016 року.
Фото: ЮНЕСКО, Wikipedia, Катерина Сліпченко