Через повномасштабне вторгнення, за прогнозами МОЗ, 15,7 млн українців потребуватимуть психологічної допомоги, а 3,5 млн із них – матимуть певний розлад психічного здоров’я, ще 800,7 тисяч людей можуть мати психічний розлад помірного або тяжкого ступеня.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 20% населення, яке упродовж останніх 10 років проживає в постраждалих від військових конфліктів районах, має певну форму психічного розладу – від легкої депресії і тривожності до психозу. Із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) зіткнуться не лише військові, а й багато цивільних, які пережили окупацію, полон, бойові дії або просто є дуже чутливими до подій, спричинених війною.
Фахівці відзначають, Україна чи не першою в світі після Другої світової війни зіткнулася з такою великою кількістю людей, що потребуватимуть психологічної і психічної допомоги внаслідок війни. Крім цього, ПТСР, що вже розвинувся у людей, які пережили сильні стресові події через війну, лікувати складніше, оскільки вона триває й людина надалі перебуває в цьому середовищі.
ZAXID.NET поспілкувався з фахівцями з психічного здоров’я та пояснює, за яких ознак ПТСР варто звертатися до лікаря та чому не потрібно боятися лікування.
***
Що таке ПТСР та як його розпізнати
Національний інститут ментального здоров’я США визначає посттравматичний стресовий розлад як реакцію організму людини на травматичну подію, що може перерости в хронічне порушення психічного стану. За даними МОЗ, близько 8% чоловіків та 20% жінок, що пережили травматичні події, мають ПТСР. Найчастіше на цей синдром можуть страждати ветерани війни, цивільні у зоні бойових дій, полонені й жертви катування, жертви чи свідки різного роду насильства, люди, що пережили цькування тощо. ПТСР може розвинутись у людей будь-якого віку.
За даними інституту ментального здоров’я, симптоми ПТСР зазвичай з’являються впродовж трьох місяців після травматичної події, але можуть виникнути і пізніше. Часто цей розлад може супроводжуватись супутніми станами, як-от депресія, вживання психоактивних речовин або один чи кілька тривожних розладів.
«Щоб відповідати критеріям посттравматичного стресового розладу, людина повинна мати симптоми довше 1 місяця, і симптоми мають бути достатньо серйозними, щоб заважати аспектам повсякденного життя, таким як стосунки чи робота. Симптоми також не повинні бути пов’язані з прийомом ліків, вживанням психоактивних речовин чи іншим захворюванням», – зазначають фахівці інституту.
Як розповів ZAXID.NET лікар-психіатр Першого територіально медичного об’єднання Львова Назарій Желем, за новою класифікацією симптомів ПТСР, симптоми можуть розвинутись не лише в людей, що безпосередньо пережили травматичну подію, а й у тих, хто став її свідком. Лікар вирізняє три групи симптомів, що можуть свідчити про наявність ПТСР.
Симптоми уникнення. Йдеться про випадки, коли людина уникає будь-яких розмов чи подій, що нагадуватимуть їй про пережиту травму.
«Людина, яка має тривогу або депресію, вона прийде і розповість вам про це. Натомість людина, яка пережила якусь важку подію, вона не хоче про це говорити. Тому військові, наприклад, не дуже люблять розмовляти з цивільними чи лікарями про пережиті травматичні події», – акцентує Назарій Желем.
Причиною того, що людина не хоче відкрито говорити про травматичний досвід, зазначає лікар, може бути друга група симптомів ПТСР, – флешбеки або симптоми повторного перепроживання. Ці симптоми характеризуються тим, що якщо людина згадає про подію чи побачить щось, що про неї нагадає, то вона може буквально знову пережити ці події.
«Якщо військового отак без підготовки розпитувати про вибухи чи смерті, які він бачив, то в нього ця картинка може виникнути перед очима. В нас були військові, які чули гучний звук із вулиці і вони буквального могли бачити перед собою ворожих військових, вони були дезорієнтовані і емоційно поверталися в ту подію, що їх травмувала», – розповідає Назарій Желем.
До третьої групи належать симптоми підвищеної збудливості або активності нервової системи. Часто ці симптоми у травмованих людей можуть помічати їхні рідні та близькі. За словами лікаря, на ці симптоми часто скаржаться партнери військових, які помічають, що чоловік або дружина стали більш агресивними, дратівливими, яким вони не могли бути раніше.
Перший етап розвитку ПТСР може супроводжуватись нічними кошмарами, розмовою уві сні, тахікардією, адже часто цю саму травматичну подію людина може переживати під час сну.
Як лікують ПТСР
Лікарі зазначають, що навіть на перший погляд не сильно травматична подія може спричинити ПТСР. Наприклад у переселенців, які пережили обстріл, за кілька місяців може розвинутись посттравматичний стресовий розлад. Насамперед на зміни у поведінці людини можуть звертати увагу близькі та рідні й пропонувати допомогу і саме вони мають переконати таку людину, що вона не божевільна й порадити звернутись до фахівця. Сама людина дуже часто може не відчувати в собі очевидних змін або не розуміти, що з нею відбувається.
За словами Назарія Желема, в Україні турбота про власне психічне здоров’я у більшості людей викликає страх і є радше винятками, ніж нормою. Однак львівський психіатр Ростислав Гривул все ж відзначає, що кількість людей, які звертаються до фахівців зі скаргами на тривожні розлади за півтора року повномасштабної війни значно зросла. Йдеться не лише про військових, а й про цивільних, однак стверджує, що популяризація психічного здоров’я на рівні держави не достатня, а фахівців, які вміють працювати з травмами, бракує.
Основним методом лікування посттравматичного стресового розладу є психотерапія. До медикаментозного лікування фахівці вдаються як до другорядного методу.
«До психіатра може звернутися будь-яка людина без скерування, однак стаціонарне лікування не завжди покращує перебіг захворювання. Якщо людина може бути вдома з рідними, у близькому оточенні, то краще бути вдома, приходити, наприклад, на сеанси психотерапії, приймати ліки, консультуватися у психіатра, але бути вдома», – розповідає Назарій Желем.
Він відзначає, що зараз в Україні важко говорити про ефективність лікування ПТСР, оскільки йдеться про пост, тобто після травматичний розлад, однак важко говорити з пацієнтом про після травму, якщо війна триває. Зараз лікарі класифікують ПТСР, що виникає в українців на фоні тривалої війни, як комплексний. Цей різновид ще недостатньо описаний фахівцями.
Куди звертатися по допомогу
У 2022 році МОЗ провело перше велике з початку повномасштабної війни дослідження психологічного стану населення. За даними дослідження, 40% опитаних стали жертвами або свідками травматичних подій унаслідок перебування в зоні бойових дій, а понад 90% учасників дослідження мали прояви хоча б одного з симптомів посттравматичного стресового розладу, а 57% громадян перебувають в зоні ризику розвитку посттравматичного стресового розладу.
Результати цього дослідження стали базою для реалізації Національної програми психічного здоров’я, яку ініціювала дружина президента Олена Зеленська. Ця програма передбачає відкриття центрів ментального здоров’я при поліклініках. Зокрема у Львові працює вже сім таких центрів, де військові, їхні родичі та переселенці можуть отримати безкоштовну психологічну консультацію.
Фахівці центру пропонують індивідуальні та партнерські консультації, допомогу людям, які втратили близьких, одиноким матерям та людям у складних життєвих ситуаціях. З пацієнтами проводять заняття з арт-терапії, ізотерапії, кольоротерапії та інших, фахівці допомагають долати кризові травми, страхи, образи, депресії, тривожні стани, панічні атаки та порушення сну.
Крім цього, за наявності відповідних симптомів необхідно звернутися до сімейного лікаря, який скерує до правильного фахівця. При цьому, не варто займатися самолікуванням та особливо без призначення лікаря вживати будь-які медикаменти.