Загальноосвітня школа України не забезпечує своїм вихованцям рівня знань, визначеного Державним стандартом освіти.
Про це в своїй статті для газети «Дзеркало тижня. Україна» написав директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Ігор Лікарчук.
Підбиваючи підсумки зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) 2014 року, Лікарчук зазначив, що всього 47 абітурієнтів, написавши тест з математики, набрали максимальні 56 балів. А це – 0,03% від кількості тих, які складали тест (135 770). Натомість, кількість випускників лише фізико-математичних ліцеїв, спеціалізованих загальноосвітніх шкіл, закладів освіти з поглибленим вивченням математики в сотні разів перевищує кількість найуспішніших за результатами ЗНО.
Аналогічна ситуація з фізикою. Максимально можливу кількість тестових балів з цього предмету набрали всього 0,02% абітурієнтів.
«Очікувалося, що набагато кращі результати учасники зовнішнього оцінювання покажуть з гуманітарних предметів. Між іншим, кількість спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладів, де ці предмети вивчають поглиблено, у кілька разів більша, ніж природничо-математичних. Однак лише 7 учасників зовнішнього оцінювання з української мови та літератури отримали 107 максимально можливих балів за цей тест. А виконували його майже 300 тисяч учасників. Кожен тринадцятий абітурієнт замість короткої письмової роботи здав чистий бланк», – пише Лікарчук.
Ще гірша ситуація з іноземними мовами. У відкритій частині тесту з англійської мови, виконуючи завдання «Напиши листа другові», 25% учасників не змогли або не захотіли написати жодного слова.
Вкрай низький рівень знань показали абітурієнти, котрі здавали тести з природничих дисциплін. Результати свідчать: третина випускників шкіл не вміють працювати з географічними картами, 17% – не можуть визначити азимут, 7% – відносну висоту по горизонталях. Тобто йдеться про відсутність сформованих у них базових предметних компетенцій. Чверть учасників зовнішнього оцінювання з біології не знають, що гриби – це організми, третина абітурієнтів, які писали тест з хімії, не мають уявлення про дію оцтової кислоти крейди або соди, констатує Лікарчук.
«Перелік подібних навчальних «досягнень» можна продовжувати довго. Але його можна було б сприйняти спокійніше, якби ми не брали до уваги додаткових обставин. Одна з них та, що зовнішнє оцінювання складали НЕ ВСІ випускники загальноосвітніх навчальних закладів, а лише ті, які були переконані в наявності у них певних знань. А якби ЗНО складали ВСІ випускники шкіл?.. Також, очевидно, не слід забувати й того, що кожен шостий, а в містах кожен другий абітурієнт, готуючись до зовнішнього оцінювання, працював з репетиторами, відвідував підготовчі курси тощо. А якби не було репетиторів і підготовчих курсів? Який би рівень знань показали випускники?» – запитав автор.