Виробники горілки просять в уряду дозволу на безпрецедентне підвищення цін на свою продукцію. Вони аргументують це економічними чинниками. Експерти ж вважають, що це лише «підігріє» тіньовий ринок.
Про підвищення мінімальних цін на горілку сім потужних виробників цього напою попросили в листі, який вони адресували прем’єр-міністрові Миколі Азарову, віце-прем’єру Андрієві Клюєву та Міністерству економіки України. Якщо їхнє прохання задовольнять, півлітра горілки коштуватиме щонайменше 28 грн. – на 55% більше за нині чинну межу в 17,96 грн, повідомляє «Німецька хвиля».
Аргументи горілчаних заводів базуються на економічних розрахунках: з моменту останнього затвердження мінімальної ціни наприкінці 2009 року виросли акцизний збір та ціна на спирт – з 70 до 135 грн за дал, а склотара подорожчала на 20%. Виробники також сподіваються, що таким чином зможуть «приборкати» тіньовий ринок, якому експерти відводять аж 30% алкогольного ринку країни. Мовляв, тепер ціни найдешевшої горілки підберуться до більш дорогих брендів, і споживачі обиратимуть не за ціною, а за маркою.
Та говорити про зниження споживання алкоголю в Україні навіть після можливого небаченого підняття цін не доводиться, впевнений очільник Київського гештальт-інституту організаційного консультування Дмитро Чамара. Він зазначив, що ситуація на ринку сама по собі не знижує потреби людей у алкоголі, особливо тих, хто хворий на алкозалежність. А отже, подорожчання горілки лише «підігріє» «чорний ринок» цього напою, а офіційним виробникам дозволить тільки підвищити й без того чималі прибутки.
Як приклад країн, де високі ціни насправді не вирішують ситуації, він наводить країни Скандинавії. Хоча споживання алкоголю на душу населення там справді одне з найменших в Європі, за словами Чамари, це лише вбиває культуру споживання алкоголю та спричиняє пияцтво населення під час виїзду за кордон. «Подивіться на фінів, які напиваються, коли пливуть до Санкт-Петербурга», - обурюється він.
На його думку, єдиним правильним шляхом розв’язання проблеми алкоголізму в Україні може стати «заміна однієї залежності на іншу, більш екологічну». «Державі слід спрямовувати якомога більше коштів на психологічну підтримку алкозалежних та на розвиток психологічної науки як такої», - каже він і погоджується, що змінити ставлення до алкоголю зможе лише соціально-психологічна політика в національному масштабі.