В умовах «зрада» і браку ресурсів на місцевий розвиток Львівська обласна рада задекларувала намір допомогти небайдужим. Здатним змінювати життя у власній громаді. Вперше на конкурс малих грантів (серед «львівського народу» - мікропроекти до 300 тис грн ) було виділено 51 млн грн з обласного бюджету. За прикладом проектів міжнародної технічної допомоги оцінювати заяви на конкурс доручили незалежним експертам від представників громадськості.
Як це починалося
Насправді конкурс вже відбувався у два попередні роки. Проте, відійти від фактично субвенційного принципу (фінансувати усіх, хто подалися і спроможні) на реальний конкурс - більш ніж два претенденти на місце вдалося здійснити лише у 2016. Суть запропонованої моделі наступна: є пріоритетні напрямки, вирішення проблем яких обласна рада готова підтримати за схемою 50% на 50% . У якій заявники (бюджетники, ініціативні групи, агенції місцевого розвитку, просто активісти з мікрорайону) повинні були заручитися підтримкою власної місцевої ради чи відповідної бюджетної галузі на рівні 50% коштів внеску від проекту. Але базовим і обов'язковим критерієм був і додатковий, а головне підтверджений фінансово вклад заявника у вигляді 5% власних коштів.
Виходили з ситуації: коли обійти вулицю і зібрати 10 тис. грн на, приміром, встановлення вуличного освітлення, то контроль за ходом робіт, не кажучи про причетність до важливої справи, буде на зовсім іншому рівні. Скептики казали - це не спрацює. Оптимісти: будемо мати 400-600 заявок. Більше, мовляв, не стягнуть місцеві, міські, сільські селищні бюджети.
Було сформовано 7 пріоритетів, за якими, власне, і подавали заявки. Серед подань: енергозбереження в освіті, підтримка дитсадків, народних домів та ФАПів, вуличне освітлення, документація на будівництво в об'єднаних громадах та інші проекти (чого активна громада бажає). Зусиллями апарату і представників громадськості провели кущові семінари для охочих взяти участь у конкурсі. Відверто скажу - зали в районах і містах тріщали від охочих. Та все ж на 1419 заявок не чекав ніхто.
Різні території/ можливості/ потреби/ бажання працювати
Львівщина - велика область, у якій мешкає багато людей, які бажають змінювати життя на краще запропонованим інструментом у вигляді мікропроектів. Та все ж віра у конкурс, власні фінансові можливості і найголовніше - мобілізація тих, хто хоче змінювати таки різні :-). І таки є той факт, що байдужість ще доведеться долати. Сподіваюся, що ті громади, які не взяли участі у конкурсі, таки подадуться на нього у 2017-у. Ну як мінімум спитають свого сільського, селищного голову - чому в сусідньому селі поміняли вікна в школі, а в нашому....
Клікніть на зображення, щоб збільшити його
Фінансування
Жодна інша обласна програма не дає можливості залучити на конкурсних засадах обсяг у понад 19 млн. внеску самої громади, районних бюджетів на рівні 70 млн і сільських, селищних, міських бюджетів на рівні 63 млн.
Клікніть на зображення, щоб збільшити його
Пафосно, - скажете, але саме такою була зведена сума усіх 1419 заявок, поданих на конкурс. Звісно, обласний бюджет на всі 110 млн задовільнити усіх не міг. Але рішення про обласний бюджет, де на програму мікропроектів на початку року заклали 35 млн., а наприкінці квітня доповнили ще 16 млн. Тож конкурсантам і зацікавленим дали сигнал - має шанс пройти кожен другий належно оформлений мікропроект.
Оцінка і процедури
Прийом і подальше адміністрування 1419 заявок виявилося дууууже непростою справою. Кілька спеціалістів з профільного відділу облради звісно були готові до всього. Але якщо взяти до уваги, що слід при прийомі вичитати саму заявку, перевірити наявність усіх підтверджуючих документів. (якщо-то. Але тут немає продовження. То-що?) Конкурсна рада (про сам орган пізніше) навіть подовжила термін прийому майже на тиждень.
Процедуру вирішили організувати таким чином, щоб візуалізація проектів була максимальною, відтак на карту в Google було нанесено всі шари по кожному пріоритету окремо. Але і це не було головним. При попередніх конкурсах експерти-оцінювачі тягали додому /на роботу мішки з папками, але ж заявок стало утричі більше, то ж гори мішків у XXI столітті якось не корелювалися б з поняттям самого просунутого конкурсу. Тому на старті всі заяви не просто перевірялися на відповідність, але й сканувалися.
Далі був відбір експертів, які добровільно, повністю безкоштовно, погодилися в парах оцінити по 160 заявок кожен в тритижневий термін. При цьому, діючи неупереджено, кожен з них виставляв низку балів за методикою, з якої потім виводили середній і складали суму за всіма критеріями Все це теж у гуглтаблиці, за результатами якої у був виведений рейтинг кожної заявки в межах викладених вище 7 пріоритетів конкурсу.
Всі 18 експертів із завданням впоралися, за що їм велика подяка. І це не просто слова - обсяг роботи на громадських засадах і відповідальність величезна, але все ж таки вони це зробили.
Конкурсна рада
Орган, який згідно з рішенням про проведення конкурсу визначав стратегію за пріоритетами, сформований з депутатів, представників ОДА і виконавчого апарату ради. Який розподілив 35 млн по 7 пріоритетах на етапі збору заявок. Коли рейтинг було складено експертами, і кожен мікропроект отримав власне місце в межах кожного пріоритету, конкурсна рада мала визначитися з найголовнішим - затвердити розподіл додаткових 16 млн. грн за пріоритетами вище і підвести риску в межах кожного пріоритету.
Фактично провести "риска" між тими, хто переміг і хто опинився за межею. Засідання конкурсної ради 5 травня було непростим. І якщо стосовно пропозицій по розподілу додаткових 16 млн. грн не виникло, то... бажання дати кожній "дитинці по половинці" таки з'явилося. Проте, до честі всіх, втручання в результати рейтингу проставленого експертами не відбулося, або "ручняк" вдалося загасити. Хоча стосовно 73 заявок по яких середні бали проставлені експертами в парі різнилися більші ніж на 10 позицій і котрі опинилися поза рискою. проходження було прийнято рішення скерувати їх на повторне вивчення іншою парою експертів з виведенням нових середніх балів. Проте, наголошую, цей механізм апеляції передбачений в рішенні про конкурс, відтак був запропонований на цілком законних підставах.
Як би там не було, в результаті майже тригодинних дискусій маємо результат - одноголосне голосування за підведенням "риски" за всіма 7 пріоритетами і 647 мікропроектів отримали схвалення.
Аналіз (територій) - на слайдах нижче.
Клікніть на зображення, щоб збільшити його
А от на тій самій сторінці кожен користувач Інтернету може відшукати свій/чужий мікропроект, чи згенерувати собі загальні результати.
А далі?
А далі розпочинається найголовніше. І найважче. В області мають одночасно розпочатися понад 640 невеликих будов. На кожній з яких спочатку мають бути використані кошти місцевого бюджету, тоді внесок громади і тоді надійдуть кошти з обласного бюджету. Все на західний зразок і, зрозуміло, максимальна транспарентність і візуалізація усього процесу.
Свідомий того, шо не всі місцеві бюджети "потягнуть" задекларовані суми. У такому випадку/випадках місце мікропроектів, які зуміли виграти, та не зуміли дотримати правил фінансування, займе наступний за рейтингом в межах пріоритету. І такі рішення, сподіваюся, конкурсна рада прийматиме дуже оперативно. Так що ті, котрі опинилися поза "рискою", не особливо розчаровуйтеся- курчат по осені рахують. За моїми підрахунками, цей шанс може отримати ще добрі кілька десятків заявок. Із 73 мікропроектів, котрі повторно оцінюватимуться чверть/третина також може отримати перемогу, закріпити яку нам слід буде ще змінами до обласного бюджету. Та з цим клопотом, гадаю, справимося вже 24 травня.
Висловлюю слова подяки всім, хто допомагав організувати перший етап конкурсу: секретаріату з виконавчого апарату ради, співголовам і членам конкурсної ради. А головне - експертам, які зуміли оцінити вал заявок. Разом ще багато роботи, друзі!