Ольга Бачинська – відома громадська діячка зі Стрия, яка зібрала велику колекцію народної вишивки. Століття тому у час війни вона відмальовувала взори вишиванок біженців з Галичини, які втекли від війни до Відня, а потім організувала з них виставку, щоб презентувати українську культуру в столиці Австро-Угорщини. За життя жінка відмалювала майже тисячу орнаментів. До Всесвітнього дня вишиванки видали книжку з взорами, які зібрала Ольга Бачинська.
Ольга Бачинська (з дому Тишинська) розвивала кооперативний рух, займалася громадським життям міста, була першою українкою Галичини, яка очолила важливу економічну установу: у 1924 році її обрали до дирекції «Маслосоюзу», де вона працювала до 1939 року. Ольга була співзасновницею жіночого кооперативу «Труд», який об’єднував швей, – одного із найбільших в Галичині.
Водночас вона цікавилася вишивкою, збирала різноманітні зразки, відшивала та відмальовувала взори. Наукова працівниця стрийського краєзнавчого музею «Верховина» Романа Савчин розповіла, що нагода поповнити свою колекцію орнаментів Бачинській випала під час Першої світової війни, коли її сім’я виїхала до Австрії. Її чоловік Іларій Бачинський отримав урядову посаду в управі табору для українських біженців у Гмюнді біля Відня. Ольга Бачинська почала опікуватися ними, насамперед – дітьми та жінками. Водночас вона відмальовувала орнаменти з вишитих сорочок українців з різних регіонів та просила їх відтворити з пам’яті характерні взори їхнього краю.
«Праця в Гмюнді стала доброю нагодою досконало вивчити українське народне мистецтво. Ольга Бачинська по крупинці визбирувала серед виселенців скарби української вишивки. А знаходила їх на сорочках, запасках, уставках, перемітках обездолених галичан. У поселенському таборі Ольга Бачинська переконувала жінок у важливості відшиття з пам’яті візерунків, якими славилися їхня рідна сторона. Заохочені жінки жваво взялися до справи. Ольга проявила і тут талант кооператора – діставала полотно, нитки, платила жінкам за роботу», – розповідає Романа Савчин.
Таким чином Ольга Бачинська зібрала добірку, яка нараховувала до 400 нових зразків. З неї в кінці 1915 року організували виставку у Відні, чим заявили світові про багату культуру українців – народу, який прагне до самовизначення. Глядачам представили 400 зразків вишивок з 20 галицьких повітів – Городенки, Бучача, Тлумача, Жидачева, Сокаля, Калуша, Надвірної, Долини, Турки, Стрия, Станіслава та ще одного з Буковини – Заставної.
Орнаменти вишивки різних районів Галичини з каталогу Stick- und Knüpfmuster ruthenischer Flüchtlinge im Ersten Weltkrieg
У тодішніх газетах писали, що «багаті урожайні райони Поділля дали чудові, багаті та складні вишивки. Бідніші – околиці Яворова, Скільщини (Бойківщина). Околиці більш промислові (Стрий, Долина) вже мали чужі міські впливи».
«Буковинські вишивки вирізнялися насиченням чорного кольору. Були тут і дівочі хустки, цікаві завдяки своєму двосторонньому шиттю й оригінальні бойківські сорочки з Лавочного. На дрібних зморщечках – складочках тканини, так званих брижах, стібками вишито узори. А ще – рушники, запаски, очіпки, крайки, торбинки. Більше ста взірців герданів або, як їх тоді називали, – силянок, вісьорок, драбинок… Доповнювали всю експозицію чотири одягнені в національні костюми ляльки, що демонстрували національний одяг Полтавщини, Покуття, Перемишля, Буковини», – продовжує розповідь завідувачка музею Ольги Бачинської.
Виставка мала успіх серед столичних жителів: 1915 року в німецьких модних журналах з’явився жіночий одяг, прикрашений українською вишивкою. Там показали чорні ажурні орнаменти Сокальщини, ніжно-сині з Товмаччини, яскраво-червоні квіти з Надвірнянщини та Богородчанщини.
Орнаменти вишивки різних районів Галичини з каталогу Stick- und Knüpfmuster ruthenischer Flüchtlinge im Ersten Weltkrieg
Згодом зібрану колекцію взорів Ольги Бачинської почали використовувати в художній промисловості. Вона ще за життя впорядкувала свою збірку, продовжувала шукати і купувати цінні оригінальні експонати по селах для музею.
Свою збірку вишивок Ольга Бачинська в 1927 році передала на зберігання у Національний музей у Львові – єдиний на той час музей українського мистецтва. Колекція стриянки налічувала майже тисячу зразків узорів, 39 готових сорочок, рушників, серветок, пошивок.
Частина зразків вишивок зібрана у музеї Ольги Бачинської у Стрию на вулиці Валовій, 6. Його облаштували у будинку, де жінка проживала зі сім’єю, в колекції представлені її особисті речі, документи, фото та зібрані за життя вишиванки. Частина колекції є також у Національному музеї у Львові та в краєзнавчому музеї Стрия. А зразки вишивок, представлені на виставці 1915 року, зберігаються у Музеї народного мистецтва у Відні.
Справу Ольги Бачинської вирішили відродити засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк, організаторка проекту «Вишивка в одязі видатних українців» Тетяна Зез, мистецтвознавиці, дизайнерки, вишивальниці. На основі зібраної у стрийському музеї інформації видали книгу «Українські взори. Збірка Ольги Бачинської». Презентація книжки відбудеться у Стрию та Львові.