Сьогодні, 2 грудня, у Львівському історичному музеї відбулося відкриття виставки "Хресна дорога. Голодомор 1932-33 років - геноцид українського народу". В експозиції використано матеріали виставки Українського інституту національної пам’яті "Ми звинувачуємо!", документальні джерела державних архівів Хмельницької та Львівської областей, львівських музеїв, а також приватні речі та свідчення родин і свідків того часу. Подібну виставку проводили торік.
Виставка починається екскурсом у 30-ті роки ХХ ст. та розкриває радянську політику насильницької колективізації, її особливості на території України. "Тут присутні сільськогосподарські знаряддя праці, документально ілюстрований матеріалами, книгами, журналами, листівками того часу. На виставці представлено ряд постанов та законів радянської влади, що призвела до масових репресивних заходів, зокрема так званий "закон про п’ять колосків". Представлено чимало світлин, документи про факти смерті та людоїдства", - зазначила журналістам автор виставки, старший науковий співробітник Львівського історичного музею Світлана Кочергіна.
На відкриття виставки запросили очевидця подій - Тетяну Мокру, вона розповіла те, що запам’яталось їй, адже їй було лише 3 роки. "Ми з бабусею спали на печі, коли мама сказала, щоб я розбудила бабусю і щоб ми йшли їсти "закришку" (рідина з накришеною кропивою), то, пам’ятаю, я все не могла розбудити бабусю, тягла її за коси. Мама побігла кудись і прийшла з сусідами. Вони стягнули бабцю з печі. І на такому маленькому возику кудись повезли. Ще пам’ятаю, як приходили люди і шукали щось їстівне. Мама сказала їм: "Ви ж минулого тижня були, все забрали", вони на неї гримнули. Заглянули в піч, а там виїмка була для солі, куди мама поклала трошки борошна. Вони то побачили, і почали виймати у мамину хустку класти. Пам’ятаю, як мама кричала, що то для дитини, і щоб вони не забирали борошно, однак вони забрали все. Я досі пам’ятаю той страшний крик мами", - розповіла Тетяна Мокра.