Зовсім уникнути поширення в Україні нового китайського коронавірусу навряд чи вдасться. Перші випадки захворювань уже зафіксовані не лише в Італії чи Австрії, а й у сусідній Румунії. Сьогодні стало відомо про підтверджений випадок захворювання в Італії 26-річної львів’янки. Тому поява коронавірусу у Львові – лише питання часу. Сьогодні у студії ZAXID.NET LIVE – начальник управління охорони здоров’я Львівської міськради Володимир Зуб.
Доброго вечора, пане Володимире.
Вітаю вас.
Мій висновок про те, що це лише питання часу, не надто перебільшений?
Ні, він не перебільшений, насправді таке дійсно може статися. Але я хотів би підійти до цього питання з іншого боку – що треба зробити, щоби цього не сталося. І насправді це залежить не тільки від медичних працівників, від державних органів влади – це залежить від нас усіх, від кожного мешканця, від кожної людини, яка дотична до цього процесу.
І без сумніву, що коронавірус буде попадати в Україну через кордони. Тому дуже важливо, щоби львів’яни, які повертаються на нашу територію, були свідомі і вчасно інформували вже на в’їзді в країну, чи є проблема, чи нема проблеми. Які можуть бути проблеми? Чи контактувала з людиною, у якої доказаний коронавірус? Якщо контактувала, треба обов’язково це сказати для того, щоби людина була ізольована. Чи є в мене ознаки захворювання? Їх всього-на-всього три основних: це висока температура, це утруднене дихання, задишка, це кашель. Оце основні симптоми, які супроводжують коронавірус. Якщо є поєднання наявності цих симптомів і тієї ознаки, що «я контактував з особою, яка захворіла», – то треба про це чесно сказати і бути заізольованим.
Але ж люди можуть не знати, що вони контактували.
Люди можуть не знати. Люди можуть їхати здоровими. Але ми сьогодні звертаємося – і я прошу всіх, хто повертається з Італії, з Польщі, з інших європейських країн: якщо ви повертаєтеся і у вас нема ознак захворювання – це дуже добре. Але, будь ласка, 14 днів залишайтеся в домашніх умовах, обмежте свої пересування і контакт з зовнішнім середовищем. Будьте вдома, напишіть заяву на відпустку чи поясніть своєму роботодавцю – або в якийсь інших спосіб уникайте виходу на вулицю. Тому що симптоми можуть проявитися на 5-6 день перебування. І тому 14 днів – так звана домашня обсервація (чи домашній карантин, простими словами) – треба бути дома.
І вдома теж треба застосовувати елементарні заходи безпеки. Тобто людина, яка прибула з Італії чи в якої є якісь ознаки…
Ну, це поки що з Італії…
З Італії, Польщі, з-за кордону… Або якщо ви ніде не були, але у вас з’явилися ознаки гострого респіраторного захворювання, – побудуйте свій розпорядок в такий спосіб, щоби ви менше контактували з рідними, близькими. Якщо є можливість окремої кімнати – то окрема кімната. Якщо ви подружня пара – то не треба спати в одному ліжку. Зробіть дистанцію не менше одного метра, в ідеалі – півтора-два метри. Виділіть окремий посуд: окрему чашку, тарілку, ложку, виделку; засоби гігієни, рушник і таке інше для того, щоби людина, яка має ці ознаки (або не має, але прибула з-за кордону), вона користувалася власне оцим.
Але це такі загальні поради, як для будь-якого грипу.
Без сумніву.
Ви кажете «ми сподіваємося, що всі мешканці такі свідомі»… Навряд чи будуть всі такі свідомі, щоби на два тижні просто зупинити своє життя.
Але нам треба просто включити свідомість і бути свідомим. Бо масштаби цієї історії, масштаби цього спалаху можемо подолати тільки всі гуртом.
Я свідомий того, що не всі дисципліновані – дехто не знає, дехто нехтує, а дехто недооцінює ситуацію. І тому ризик виникнення і поширення коронавірусу, без сумніву, є. Але хотів би зазначити, навести таку інформацію, що коронавірус – це не кір. Контагіозність кору – майже 100%...
Це заразність?
Так, заразність кору – майже стовідсоткова. Якщо людина з кором прийшла в авдиторію, то, будьте певні, що якщо ви не вакциновані, то обов’язково захворієте. Контагіозність цього коронавірусу становить 20% – з десяти захворіє дві особи. Тобто всі не захворіють.
Але контагіозність коронавірусу теж в аудиторії – чи лише серед тих, що ближче двох метрів контактували?
Одна людина, яка вже захворіла на коронавірус, може заразити 1-2, не більше, з тих людей, які є навколо неї.
Тому застосування оцих елементарних правил теж дозволяють зменшити масштаби поширення цього коронавірусу. Мийте руки. Дотримуйтеся правил кашльового етикету. Якщо ви захворіли – сидіть вдома. Вживайте здорову їду, ведіть здоровий спосіб життя для того, щоби підтримувати імунітет. Це все має значення – це прості речі, які рятують життя.
Хочу також наголосити, що немає специфічної профілактики коронавірусу. Немає вакцини, і коли вона буде – нікому не відомо. Тому великого значення набувають неспецифічні методи профілактики. І в першу чергу – це миття рук, це кашльовий етикет, це соціальне дистанціювання. Це елементарні правила.
Обмежте себе сьогодні: не ходіть на масові заходи, будьте обережні в громадському транспорті, частіше мийте руки – і це теж посприяє тому, що кількість інфікованих, кількість захворілих стане менша.
Я також хочу наголосити (це дуже важливо – хочу, щоби всі це почули), що у 80% випадків перебіг цього захворювання легкий або середньої важкості. Це вже доказаний факт і це статистика по цьому спалаху в Китаї. Для 20% перебіг може бути важкий, з них 2–3% може мати критичний перебіг.
Критичний – це смертельний чи з ускладненнями?
З можливістю летального завершення.
Хто ризикує важко переносити? В першу чергу, це люди старшого віку, похилого, старечого віку, а також особи, які незалежно від віку мають хронічну соматичну патологію – в першу чергу, такі захворювання легень хронічні, як хронічний бронхіт, бронхіальна астма, емфізема легень, пневмосклероз. Ті, що мають хронічні серцево-судинні захворювання. Ті, хто мають хронічну ниркову недостатність, цукровий діабет, а також набуті і вроджені імунодефіцити.
Це в сукупності з тим, що це старші люди?
Це вже не залежить. Люди старшого віку, як правило, мають супутню патологію, вони більше схильні до інфікування. Можуть бути і молоді особи, в яких спровоковані легені, спровоковане серце, в яких є цукровий діабет – вони всі в групі ризику на першочергове захворювання і на важкий перебіг. Тому цим людям, які мають такі проблеми, треба бути особливо обережними і обов’язково застосовувати правила неспецифічної профілактики. І люди, які навколо них, теж мають це застосовувати.
Зрозуміло. Якщо вберегтися від коронавірусу можна так само, як від грипу, – то (якщо можете, поясніть простими словами) це щось таке, як грип, просто поки що немає вакцини від цього конкретного типу вірусу?
Повертаюся до першого пункту, з чого треба було почати. Коронавірус – це відомий вірус, який спричинював в попередні періоди гостре респіраторне захворювання, неважке, з легким перебігом при відсутності інтоксикації. Тобто коронавірус завжди спричинював гостре респіраторне захворювання – то, що ми називаємо ГРЗ. І воно легко переносилося, лікувалося парацетамолом, аспірином. Але в грудні 2019 року в Китаї, як відомо, внаслідок мутації виділений новий штам коронавірусу, який більш патогенний, ніж звичайний, що функціонує в природі будь-де – в Україні, в будь-якій частині світу. Оцей китайський модифікований – він більш загрозливий, у нього вища патогенність – тобто він важче уражує людей, і в нього вища контагіозність, тобто заразність. Тому він і став небезпечним.
Чому ще такий ажіотаж? Багато інформації і перші невдалі результати лікування – бо це було ще невідомо, ніхто не знав, що це таке. І ставилися, що «ми не знаємо», «всі повмирають» і тому «біда настала». Насправді не треба драматизувати ситуацію – це звичайне гостре респіраторне захворювання, яке має легкий або середній перебіг і лише для 20% може мати важкий перебіг.
Цього епідсезону, за даними МОЗ, в Україні вже померли 48 людей від ускладнень грипу. Але ця інформація якось не викликає жодної паніки.
Так, тому що ми звикли. Тому що грип – от, воно поруч, ми це знаємо.
Знайома хвороба.
Так, це знайома хвороба. Помирають, як правило, зазвичай люди старшого віку, які мали вже супутню патологію, і перебіг грипу нашарувався на хронічну патологію, призвів до пневмонії, або людина невчасно звернулася, чи лікування було неефективне, бо нелегке ускладнення. До цього люди звикли.
Тому зараз дуже важливо правильно інформувати людей, позбутися паніки, мобілізуватися, бути дисциплінованими – і все ж таки дотримуватися тих рекомендацій, які дає Всесвітня організація охорони здоров’я, Міністерство охорони здоров’я, начальник управління, сімейний лікар, спеціалісти, які працюють у цій сфері. Те, про що ми говоримо, я як чиновник, чи сімейний лікар на прийомі, чи епідеміологи лабораторного центру, – ми все це говоримо, використовуючи надійні джерела інформації, зокрема ВООЗ, Міністерство охорони здоров’я, Центр громадського здоров’я. Ми не користуємося інформацією, яка гуляє в соцмережах і є непідтвердженою.
До речі, про інформацію в соцмережах: я також звертаю увагу, що сьогодні немає вакцин. І якщо хтось в соцмережі пропонує вакцини від коронавірусу – не вірте, це обман. Якщо хтось каже «у нас є таблетка чи укол, який лікує від коронавірусу» – не вірте, це неправда. Нема етіотропного лікування – є лікування симптоматичне. Тому що нема вакцини і нема препарату, який діє безпосередньо на цей вірус.
Коли ви кажете про те, щоби вірити медикам, і що медики поінформовані, медики не черпають інформацію з соцмереж…
Медики якраз звідти беруть – але з…
З достовірних джерел, ви маєте на увазі?
Так, з достовірних джерел.
Я хотів запитати в цьому контексті: поведінка лікарів винниківського госпіталю, які кричали, що якщо, не дай Боже, туди привезуть на обсервацію здорових людей, але, можливо, інфікованих, то вони не вийдуть на роботу просто. Тобто якщо медики так ставляться, то як мають реагувати пересічні люди?
Давайте ми цю історію роздивимося ширше. Взагалі соромно за деяких наших колег що у Львові, що в Нових Санжарах, що в Києві, коли планувалася евакуація наших громадян України. Але, з іншого боку, я теж представник влади – але я маю претензії до тих представників влади, які це організовували. Відсутність інформації породжує отакі всякі речі. Якби людям правильно пояснили, вчасно, завчасно розказали, провели дійсно навчання і прийняли цих людей – я думаю, розмов було би менше.
Також хочу вам сказати (і ви це чудово як журналіст знаєте), що деякі політики почали цю історію використовувати, спекулювати на цій історії і підігрівати її, критикуючи.
Ну, це політики – це така професія.
Але це неправильно. Тепер до медичних працівників: сьогодні медичні працівники кожен на своєму робочому місці працює. В мене немає інформації, що хтось втік, хтось звільнився, хтось не вийшов на роботу – люди всі працюють, всі на місцях. З людьми ще з кінця січня проводяться навчання, людям розказують нову інформацію, проводяться тренінги, як діяти, якщо у вас в кабінеті опиниться…
Це ви про Львів говорите?
Про Львів, про систему, за яку відповідаю. В кожній поліклініці, в кожному приймальному покої проведене практичне заняття з моделювання ситуації: у вас є підстави запідозрити інфікування корона вірусом – як ви будете діяти, кого ви покличете, як ви заізолюєте пацієнта, як ви будете його транспортувати? І якщо дозволите, я вам про це трошки розкажу.
Ви ж розказали. Я просто до того, що і зараз люди хворіють грипом чи не грипом...
Це називається ГРЗ – гостре респіраторне захворювання.
ГРЗ. А чому ви так впевнені, що у Львові вже нема коронавірусу чи в Україні загалом? У нас хтось проводить ці тести?
Для того, щоби занести захворілу особу в категорію «підозрілий щодо захворювання на коронавірус», потрібне поєднання хоча б однієї з двох груп ознак. Є клінічна група, клінічні симптоми – туди відноситься підвищена температура тіла, ускладнене дихання, нестача повітря і кашель. Хоча б один із цих симптомів. І, плюс, хоча б одна епідеміологічна ознака: повернення з країни, де зафіксований спалах коронавірусу; контакт з особою, в якої доказане це захворювання; і перебування в закладі охорони здоров’я, де лікувалася особа, хвора на коронавірус. Поєднання хоча б однієї цієї ознаки і цього симптому вже дає підстави занести людину в категорію «підозрілий щодо захворювання на коронавірус». І тоді з ним відбувається певний алгоритм дій.
Тобто в нас таких збігів поки що немає?
Поки що немає. Я вам скажу, що в нас було практичне відпрацювання, коли десь місяць тому в 9 ранку в управлінні охорони здоров’я пролунав дзвінок і батько повідомив, що «мій син вчора ввечері повернувся з Китаю. В нього є температура і ознаки респіраторного захворювання. Що робити?». Ми говоримо: «Почекайте, будь ласка, не виходьте з хати, ми зараз вам передзвонимо».
Ми узгодили всі наші дії – ну, чотири тижні тому ми ще не мали стільки інформації, як діяти, але зробили все правильно. Ми сконтактувалися із бригадою швидкої допомоги, люди приїхали в спеціальних захисних костюмах, забрали пацієнта, попередили інфекційну лікарню, перевезли цього пацієнта спецтранспортом, ізолювали в окремій палаті. Хоча зразу було видно, що не виглядає він на коронавірус – але він повернувся з Китаю, і тому ми за ним спостерігали.
Отака сама логіка дій передбачається і сьогодні. І власне таких пацієнтів треба обов’язково протестувати. От ми почали про тести з вами говорити – якщо ти попадаєш в категорію «підозрілий», тоді обов’язково треба взяти мазки з рота і носоглотки і скерувати в лабораторію нашого обласного лабораторного центру, який до кінця тижня (наскільки я розумію, це завтра) має отримати перші партії тестів для проведення діагностики коронавірусу.
А раніше, чотири тижні тому, як ви перевіряли?
Ви ж знаєте чудово, було із засобів масової інформації повідомлення МОЗ, що в Україні було всього-на-всього 30 тестів – і в разі потреби вони скеровувалися в регіони, де виникала ця потреба.
Тобто вам прислали один тест?
Тобто в даному випадку ми обмежилися клінічним спостереженням. Пацієнт через три дні повністю одужав і був виписаний зі стаціонару. Тому логіка дій має бути така: часто люди питають – «я хочу пройти обстеження на коронавірус». Не треба вам проходити обстеження на коронавірус, якщо у вас немає поєднання одного клінічного симптому і одного епідеміологічного. Якщо ви не виїжджали за межі країни, якщо у вас немає доказаного контакту з доказано захворілою людиною – вам тест не потрібен. Тест потрібен тільки тому, хто має поєднання цих ознак.
Тому лікарі готові, лікарі навчені, тренування проведені – і я сподіваюся, що при правильних професійних діях лікарів і свідомій позиції наших мешканців ця історія, навіть якщо з’явиться, буде локалізованою.
Таке ще цікаве питання. Ви, в принципі, основні рекомендації розказали, як намагатися уникнути. Мене цікавить: чоловікам варто перестати вітатися за руку, принаймні якийсь період?
Ви можете вітатися за руку, але мийте руки.
Після кожного…
Тому я в побуті, в житті говорю: «Друзі, я з вами отак привітаюся (піднімає з’єднані руки вгору). Радий вас всіх бачити, я вам потиснув руку».
Тобто варто на якийсь час обмежити.
Варто обмежити деякі речі. Я вам поясню, чому – і наші глядачі мають знати: вірус – він не літає, він осідає. Якщо переді мною тут була людина, яка інфікована, частинки слини цієї людини попадають на цей стіл. Після цього прийшов сюди я, помацав, мені ця інфекція причепилася до рук і я впродовж вашого ефіру доторкнувся до носа, рота – я вже інфікований. Тобто за таких обставин ця інфекція з рук чіпляється до слизових – і я можу бути інфікований.
Тому після кожного відвідування громадського транспорту, після відвідування магазинів (там, де берете продукти, перебираєте щось), після того, як ви хапаєтеся за поручні, якщо ви працюєте з паперами, які вам приносять люди, і невідомо, чмихали вони чи не чмихали, – якомога частіше мити руки. Причому мити руки проточною водою з милом, найліпше господарським милом або дитячим, впродовж 20–30 секунд ретельно намилюючи всі поверхні, міжпальцеві проміжки і ногтеві ложа. Мити руки.
Якщо у вас немає можливості часто мити руки, але є можливість придбати індивідуальний антисептик з дозатором, кинути його в кишеню… Відчуваєте, що руки забруднилися, багато працювали, торкалися – попирскайте 30 секунд спиртовмісним антисептиком або хлоргексидиновим антисептиком, ретельно «вимийте» руки. Немає цього – тримайте біля себе вологі серветки, бажано спиртовмісні, і вологими серветками змивайте побутовий бруд, бо з побутовим брудом рук чіпляється і інфекція.
Зрозуміло.
Раз ми зачепили цю тему, дозвольте мені все ж таки сказати, що є поняття кашльового етикету. Ми всі звикли кашляти, прикриваючи рот [долонею], і потім цією рукою вітатися. І якщо інфікований прикрився, а потім хтось потиснув його руку – він потім передав цю інфекцію. Тому так не робіть.
Користуйтеся хустинкою – її достатньо попрати, попрасувати, і вона буде дезінфікована. Нема хустинки – кашляйте в лікоть для того, щоби це не попало на долоні. До речі, про руки: пораховано кимось і опубліковано, що людина впродовж однієї години 23 рази торкається свого обличчя. Обмежте, по можливості, поправляння зачісок, колупання в вусі (вибачте).
Це ж часто несвідомо відбувається.
Це несвідомо – але тому мийте руки. Мийте руки – і ви обмежите можливість інфікування.
Зрозуміло, останнє питання. У країнах, де вже є багато хворих (зокрема це Китай і Італія), застосовується така форма, як карантин цілого міста. У Львові, хоча б теоретично, таке розглядають, щоб обмежити в’їзд-виїзд – за потреби, звичайно?
Дивіться, якщо ми будемо дисципліновані, а інфекція буде поширюватися і вражати у великій кількості – теоретично це можливо. Це рішення приймається на рівні держави. На якусь частину місто, на якусь – держава: приймається надзвичайний стан, обмежується пересування і вводяться карантинні заходи. Я сподіваюся, ми до цього не доживемо.
І остання інформація, якщо дозволите – мешканці мають це знати. Переді мною статистика щоденна захворюваності, смертності й одужання на коронавірус по всьому світі. Я мушу всіх заспокоїти: приріст щодня кількості захворілих зменшується, натомість приріст одужалих щодня збільшується.
Друзі мої, не бійтеся – люди одужують. Тільки вчасно зверніться до лікаря, і все буде у вас добре.
Добре, дякую. Наш час вичерпався. Нагадаю, що сьогодні в студії ZAXID.NET LIVE був начальник управління охорони здоров’я Львівської міськради Володимир Зуб. Мене звати Олег Онисько, побачимось. А з вами ми…
Тиснемо руки – і йдемо їх мити.
Так, ідемо після того мити руки.