Останні вісім місяців Володимир Фридрак виконує обов’язки начальника управління «Служба у справах дітей» Львівської міської ради. Роботі з дітьми, які залишились без батьківської опіки, а також з сім’ями, що прийняли таких дітей, він віддав дев’ять років. Робота працівників Служби у справах дітей у Львові щоденна і складна, але не публічна.
Тож Володимир Фридрак розповів ZAXID.NET, чи можна прийняти в сім’ю дитину в час війни і чому не треба цього боятись.
Чи актуально говорити про дітей позбавлених батьківської опіки під час війни?
Дитині завжди потрібна любляча сім‘я. А під час війни це питання стало ще актуальнішим. Зростає кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Водночас зменшується кількість людей, готових забезпечити дитині сім'ю, оскільки побутує думка, що війна не найкращий час для цього. Проте ідеальних умов не буде ніколи, потрібно просто йти до своєї мети і подарувати сімейне щастя дитині, яка цього потребує. Дехто вважає, що в час війни процес створення прийомних сімей або усиновлення призупинився, але це не так.
Водночас в час війни посилюються ризики шахрайства.
Історії про десятки грудних дітей, які втратили батьків, а тепер перебувають у закладі та чекають на охочих прийняти їх у сім’ю з контактними номерами телефонів, мабуть, бачили усі. Здавалося треба лише зателефонувати і приїхати за дитиною. Подібних публікацій були сотні, вони активно поширювались соціальними мережами, нерідко через співчуття цим дітям і бажання їм допомогти. Але, щоб не потрапити в пастку до шахраїв потрібно пам’ятати, що посередницька діяльність з питань усиновлення в Україні заборонена. Тому розпочинайте свій шлях зі звернення в Службу у справах дітей за місцем проживання.
Наскільки стало більше дітей без батьківського піклування у Львові з часу широкомасштабного вторгнення?
Від початку агресії до управління надійшло 190 повідомлень про дітей, які залишились без батьківського піклування. У цей час до Львова переміщалися діти без супроводу дорослих, ми опрацьовуємо кожне таке повідомлення та стараємось повернути дітей в родини. Для цього розшукуємо їхніх близьких, родичів чи знайомих. Були діти, яким потрібна тимчасова опіка – їх батьки, або поранені, або не мали можливості прибути з ними до Львова. Через небайдужість львів’ян ми мали можливість тимчасово влаштовувати таких дітей в сім’ї. На жаль є діти, у яких батьки загинули, або їхнє місце перебування невідоме. Таких дітей зараз в управлінні 25, всі вони перебувають в безпечних місцях та отримують необхідну допомогу.
«Ми не чекаємо поки діти скажуть: ми не маємо в що вдягнутися»
Чому ви робите акцент саме на промоцію прийомної сім’ї?
Не всі знають, що існує чотири способи взяття дитину в сім’ю. Це усиновлення, про яке всі чули, але ще є три дуже ефективних формати: прийомна сім’я, опіка/піклування та дитячий будинок сімейного типу. Наприклад, на обліку в нашому управлінні перебуває 105 дітей, які можуть бути усиновлені, і 63 кандидати в усиновлювачі. Кандидати часто не наважуються усиновити дітей старшого віку, тому на мою думку, прийомна сім‘я є хорошим варіантом. У прийомній сім’ї дитина може повноцінно отримувати любов та батьківське тепло. А якісний соціальний супровід допоможе впоратись з різними побоюваннями батьків. Також одному з прийомних батьків зараховується стаж і він отримуватиме щомісячну грошову винагороду.
Що означає соціальний супровід на практиці?
На практиці це постійний контакт з прийомною сім‘єю та допомога у вирішенні усіх питань, пов’язаних з її функціонуванням.
Наскільки виплати покривають потреби прийомної сім’ї?
Питання грошей досить важливе, тому відповім конкретно. Розмір державної соціальної допомоги становить 2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, для дітей з інвалідністю – 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років, які навчаються у закладах загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення відповідних закладів освіти розмір державної соціальної допомоги становить 2,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи, для осіб з інвалідністю – 3,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Станом на сьогоднішній день це:
⁃ для дітей до 6 років 5502,5 грн (7703,5 грн для дітей з інвалідністю)
⁃ для дітей від 6 до 18 років 6860 грн (9604 грн для дітей з інвалідністю)
⁃ для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 6500 грн (9100 грн для осіб з інвалідністю).
Чи цього достатньо?
На перший погляд суми не вражають, але з досвіду можу сказати, що нерідко прийомні батьки та батьки-вихователі, навіть, відкладають гроші щомісячно і передають зібрану суму дітям, коли ті вибувають з під їх опіки.
У нас і в мирний час економіка нестабільна, а що станеться, якщо дохід прийомних батьків суттєво знизиться?
Це може створити проблеми з довлаштуванням дітей у прийомну сім‘ю.
Чи є зловживання, коли діти не отримують необхідної турботи, а їх просто використовують?
Наша Служба у Львові здійснює контроль за дотриманням прав прийомних дітей у сім‘ї. У комплексі із соціальним супроводом, який забезпечується Центром соціальних служб, ми створюємо можливість для швидкого виявлення зловживань та адекватно реагуємо на них. Якщо дитина у прийомній сім‘ї не отримуватиме необхідної турботи це буде підставою для розірвання договору з прийомними батьками та припиненням функціонування сім‘ї, як прийомної.
Чи багато таких зловживань у Львові?
Не багато. Батьки проходять якісне навчання, ми відповідально ставимось до відбору кандидатів і постійно моніторимо сім’ї. Наші працівники не чекають поки діти скажуть: ми не маємо в що вдягнутися.
«Середньостатистична українська сім‘я може стати прийомною»
Хто не може створити прийомну сім’ю?
Перелік підстав, які перешкоджають створенню прийомної сім'ї об'ємний, тому не буду його детально озвучувати. Я б радив особам, які виявили бажання прийняти дитину у свою сім‘ю, не надумувати собі перешкод, а звернутися до Служби у справах дітей і, витративши всього 10 хвилин, отримати відповіді на усі запитання.
Чи досяжні для середньої української сім'ї житлові умови, необхідні для прийняття дитини?
Середньостатистична українська сім‘я може стати прийомною. У помешканні мають бути наявні відповідні санітарно-гігієнічні та побутові умови. Це належний стан житлового приміщення, необхідна житлова площа, належний санітарний стан, наявність необхідних меблів, побутової техніки та інших предметів тривалого вжитку, наявності умов для проживання, виховання та розвитку дитини.
Скільки часу триває процес створення прийомної сім’ї? Наскільки він обтяжливий?
Процес створення прийомної сім‘ї є чітким та покроково описаний в законодавстві. Він займе досить багато часу і потребуватиме значних зусиль, проте, на мою думку, процес є адекватним відповідно до тієї відповідальності, яку люди на себе беруть. В значній мірі тривалість створення прийомної сім’ї чи усиновлення залежить від самих кандидатів і їхній готовності приймати дитину.
Який найпопулярніший міф про взяття дітей в прийомну сім’ю?
Міфів є багато і вони всі «класні», бо ґрунтуються на стереотипах людей, які формувались десятиліттями. Наприклад, думка про те, що дитина старшого віку є «зіпсованою». Через це вони мають найменше шансів потрапити в сім’ю. Але я постійно кажу, що через певні особливості поведінки дитини, яка виростала в закладі не варто ставити на ній хрест. Просто виховання такої дитини потребувати більше зусиль, але є люди, які готові допомагати в цьому. Це працівники нашого управління і Міського центру соціальних служб.
«Востаннє дитина зі Львова була усиновлена іноземцями у 2019 році»
Хто це, працівники Служби у справах дітей міста Львова?
Працівники управління є особливою категорією людей. Кожен випадок порушення прав дітей чи неналежного догляду за ними вони пропускають через себе. Це може витримати не кожна людина. Але наш колектив є доволі стабільним, а плинність кадрів не значна. Зважаючи на це новим працівникам легко долучитись до команди і перейняти досвід. Це позитивно відображається на результаті їх роботи. Я впевнений у професіоналізмі працівників управління, вони є дуже компетентні.
Що для вас є найважчим в процесі влаштування дитини в сім’ю?
Приходити до дитини з п’ятими кандидатами, які шукають дитину. І ось після чергової зустрічі дитина в тебе запитує: а ці тато і мама мене вже заберуть? Ці діти є дуже вразливими і завжди шукають у собі причину, коли їх не прийняли в сім’ю, а це їх травмує ще більше. Вони зневірюються і закриваються. Тому хотів би попросити людей, які хочуть прийняти дитину в сім’ю відповідально ставитись до знайомства з дитиною та дізнаватись від Служби у справах дітей максимально інформації до зустрічі з дитиною.
Як часто діти не вживаються в прийомній сім’ї?
Такі випадки є рідкістю. Проте усі ми люди зі своїми характерами і переконаннями, інколи в силу цього люди просто не можуть знайти спільну мову.
Батьки-усиновлювачі – це якісь особливі люди?
Ні, це звичайні люди, яких об’єднує спільна мета – дати можливість зростати у люблячій родині. Разом з тим це люди, яких окрім бажання прийняти дитину теж об’єднують спільні труднощі та виклики. Саме тому важливо, щоб усиновителі не залишались наодинці, а відвідували групи підтримки та підтримували зв’язки з іншими сім’ями. У нас у Львові такі групи існують.
Чи всиновлюють дітей зі Львова іноземці?
На загальнодержавному рівні пріоритетом є національне усиновлення. Наприклад, дитина, яка не досягла п’яти років не може бути усиновлена іноземцями, за винятками визначеними законом. А дитина, старше п’яти років, може бути усиновлена іноземцями, якщо понад рік перебуває на обліку в центральному виконавчої органи влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та не була усиновлена громадянами України.
Востаннє дитина зі Львова була усиновлена іноземцями у 2019 році. Україна здійснює постійний контроль за дотриманням прав усиновлених іноземцями дітей через консульські установи та дипломатичні представництва.
«Інформацію про дітей шукайте на офіційних ресурсах»
В інтернеті існують бази даних дітей, позбавлених батьківського піклування, наскільки їм можна довіряти?
Так, існують. Але інформацію про дітей, які потребують влаштування у сімейні форми виховання, необхідно шукати лише на перевірених офіційних ресурсах. Наприклад: офіційні сайти служб у справах дітей; сайт міністерства соціальної політики; сайти громадських організацій, які співпрацюють з органами державної влади та місцевого самоврядування.
Який відсоток дітей позбавлених батьківського піклування є сиротами при живих батьках?
На обліку в нашому управлінні перебуває 527 дітей, з них 192 дитини-сироти та 335 дітей, позбавлених батьківського піклування, тобто діти в яких є живі батьки.
Як складається доля дітей, коли вони стають дорослими?
Як правило, прийомні батьки та діти, після їх вибуття з прийомних сімей, зберігають теплі родинні стосунки і продовжують спілкування як у звичних сім’ях.