Майже 350 тисяч сімей в Україні отримали по-новому пільги на оплату житлово-комунальних послуг, запроваджені з першого травня цього року. При цьому очільник Кабміну Арсеній Яценюк робить широкі жести, обіцяючи подальше спрощення процедури отримання субсидій. Однак на практиці не все так гладко, як на словах.
Нещодавно парламент ухвалив зміни до чинного закону про надання субсидій, які викликали сварку між депутатами та урядовцями. Депутати вважають, що максимально спростили процедуру для пенсіонерів та інвалідів, натомість урядовці впевнені, що зміни працювати і не будуть, а частина пенсіонерів та інвалідів може залишитися без субсидій взагалі.
Вершина абсурду чи полегшення?
Чергове ламання списів між урядовцями і парламентарями спричинили зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо нарахування субсидій пенсіонерам та інвалідам). Ініціаторами закону на півтори сторінки друкованого тексту виявилися понад 20 парламентарів на чолі з лідером радикалів Олегом Ляшком.
Згідно з поправками до частини третьої статті 5 цього закону, субсидії для непрацюючих пенсіонерів та непрацюючих інвалідів, які зареєстровані у житловому приміщенні (будинку) і склад сім'ї яких складається лише з таких осіб пропонують нараховувати без звернення громадянина на підставі відомостей від Пенсійного фонду України та інших органів державної влади і органів місцевого самоврядування.
Натомість для непрацюючих пенсіонерів та непрацюючих інвалідів, які зареєстровані у житловому приміщенні (будинку) і до складу сім'ї яких входять інші особи, субсидії пропонують надавати за зверненням громадянина на підставі довідок про доходи осіб, зареєстрованих у відповідному помешканні.
Працюючі інваліди та пенсіонери також мають звертатися за субсидіями, подаючи довідки про доходи, незалежно від того, чи живуть вони самі, чи з іншими членами сім’ї.
Після ухвалення закону міністр соціальної політики Павло Розенко написав обурений пост на своїй сторінці у мережі «Фейсбук», в якому назвав закон «вершиною абсурду», оскільки він, на його думку, ускладнює або й зовсім позбавляє інвалідів та пенсіонерів можливість отримати субсидію.
За його словами, йдеться про те, що уряд раніше скасував збір довідок для отримання субсидій, а парламент відновлює цей механізм.
У коментарі ZAXID.NET Павло Розенко зазначив, що закон обмежує право людей на отримання субсидії і в такому вигляді працювати не буде.
«Проблема тут як раз в тому, що депутати "думають", що "мав би працювати", а я точно знаю, що не лише не працюватиме, а й ускладнюватиме можливість для людей отримати субсидію. Так як написаний закон – це реальне обмеження права людини на отримання субсидії, бо вона має зібрати довідки з усіх місць отримання доходів: з Пенсійного фонду, з роботи, із соціальних служб і так далі» -- сказав міністр соціальної політики.
Пізніше чиновник оповів, що наступного дня після голосування до нього телефонували народні депутати і питали, що саме вони проголосували та пропонували попрацювати над механізмами реалізації змін до закону.
«Передзвонюють. Вибачаються. Кажуть, що недодивилися та погарячкували. Активізувалися різко комітети: запрошують, пропонують "розробляти механізми реалізації законопроекту". Ось одне лише питання виникає: а чому "механізми реалізації" не можна було погодити ДО моменту голосування? Які механізми можна шукати в законі, який де-факто позбавляє пенсіонерів, інвалідів та членів їхніх родин права на отримання субсидій?», – написав Павло Розенко.
На його переконання, Верховна Рада мала би сама відкликати цей законопроект. «Важко робити прогнози. Хотілося б щоби депутати самі виправили свої помилки» -- зазначив міністр соціальної політики України.
У відповідь на ці закиди очільниця парламентського комітету з питань соціальної політики Людмила Денісова відповіла міністру на своїй сторінці у «Фейсбуці», що цей документ не спростив, а «запровадив новий і простий порядок отримання субсидії для родин, в яких є пенсіонери та інваліди».
Депутат підкреслила, що інформацію про непрацюючих самотніх пенсіонерів та інвалідів можна знайти у Пенсійному фонді та органах виконавчої влади, адже з квітня цього року працюючим пенсіонерам обмежили виплату пенсій. На її переконання, ці категорії належать до найменш захищених у суспільстві і їм держава повинна допомагати передовсім.
Денісова наголосила, що твердження Мінсоцполітики про скасований збір довідок для подання заяви і декларації про доходи для оформлення субсидії є «відвертою неправдою та самообманом», адже охочі отримати субсидії все одно мусять збирати документи для заповнення декларацій про доходи, зокрема, й довідки про доходи з місця праці чи навчання та самостійно вираховувати податок з фізичних осіб від загальної суми, як того вимагає декларація.
«У зв’язку з таким заплутаним механізмом дій, громадяни роблять помилки при заповненні декларації та, як наслідок, позбавляються права отримувати субсидії або ж зобов’язані повернути у подвійному розмірі суму субсидій, яка їм була нарахована. Тепер же, людям не потрібно буде робити всі ці «махінації», а просто подати довідку про доходи. Все інше зроблять працівники органів влади» -- вважає народний депутат Денісова.
Вона висловила сподівання, що президент підпише цей закон , бо через кількаразове підвищення вартості комунальних послуг понад 14 мільйонів громадян України потребують допомоги від держави.
Перший мільйон
За даними уряду, для отримання нових субсидій звернулися 925 тисяч сімей, майже третина цих заяв задоволена. Середній розмір субсидії становить 335 гривень.
На Львівщині ця сума суттєва менша. Як повідомила ZAXID.NET заступник директора департаменту соціального захисту Львівської ОДА Оксана Яковець, середня сума житлових субсидій на Львівщині становить 200 гривень.
За даними головного управління статистики у Львівській області, найбільші суми субсидій – понад 500 грн – нараховували в Жовківському районі та Бориславі, а найменша у Золочівському та Мостиському районах – 50 грн. До цього варто додати, що середні нарахування за комунальні послуги перевищили 600 гривень. При цьому, понад половина виданих субсидій припадає на домогосподарства, де проживає одна особа.
Серед населених пунктів за числом звернень лідером є Львів – із понад 80 тисяч звернень до 18 тисяч припадає на сім’ї з обласного центру. «У розрізі районів лідером є місто Львів, бо це мегаполіс і тут всі ці послуги присутні в комплексі – газ, опалення, гаряча вода і тд. Щодо районів, то ситуація різна. До прикладу, в Старому Самборі є 1200 звернень за субсидіями, у той час як у Бориславі всього 800», – розповіла ZAXID.NET Оксана Яковець.
Чиновниця зазначила, що департамент не веде статистики відмов у наданні субсидій, але такі випадки є. За її словами, вони переважно пов’язані з тим, що минулого року заявники отримували дохід чи здійснювали покупки на суми понад 50 тисяч гривень. Зі слів Оксани Яковець, зафіксовано випадок, коли у субсидії було відмовлено на підставі того, що заявник минулого року отримав страхову виплату за ремонт автомобіля, що потрапив у ДТП на суму, що перевищує вказаний у законі ліміт.
Оксана Яковець вважає, що число претендентів на отримання пільг збільшуватиметься, попри зміни у законодавстві. Якщо наприкінці минулого опалювального сезону пільги на Львівщині отримували майже 60 тисяч сімей, то вже зараз заяви подали понад 80 тисяч сімей. А з осені ця цифра щонайменше подвоїться, прогнозує заступник департаменту соціального захисту ЛОДА.