Військова частина відмовилася звільнити солдата зі служби для догляду за сестрою із другою групою інвалідності внаслідок психічного розладу. Солдат не погодився з рішенням та виграв справу в суді. Львівський окружний адмінсуд зобов’язав частину звільнити позивача зі служби.
Як вказано у рішенні, яке оприлюднили у судовому реєстрі у квітні 2026 року, солдат восени 2025 року звернувся до командира військової частини із рапортом та додатковими документами для звільнення зі служби. Причиною є потреба у постійному догляді за рідною сестрою із другою групою інвалідності через психічний розлад. Військовий отримав відмову, після чого звернувся до суду.
За даними військової частини, висновок ЛКК був дійсний лише півроку, що «суперечить суть постійного догляду, який має бути безперервним», а доданий до рапорту акт обстеження сімейного стану не відповідає вимогам.
Цю справу розглянув суддя Андрій Ланкевич, який дослідив усі матеріали та аргументи сторін. З матеріалів справи відомо, що батьки позивача та його сестри померли, вона розлучилась із чоловіком, а її донька є неповнолітньою, тому не може доглядати матір.
У рішенні суду вказано, що солдат виконав усі три умови, визначені абз.14 п.3 ч.12 ст.26 Закону №2232-ХІІ. У нього є рідна сестра із другою групою інвалідності внаслідок психічного розладу, яка потребує постійного догляду, що підтверджено висновком ЛКК. У сестри також відсутні родичі, які можуть її доглядати, окрім позивача.
«Щодо аргументів відповідача про “строковість” висновку. Верховний Суд визначив, що поняття «постійний догляд» означає безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, без будь-якого часового обмеження та суцільним порядком. Однак цей правовий висновок стосується змісту самого догляду, а не строку дії документа, що його підтверджує. Строковість висновку ЛКК обумовлена медичними та організаційними причинами – необхідністю переогляду стану здоров’я особи з інвалідністю, а не свідчить про те, що потреба у догляді є тимчасовою», – вказано у рішенні суду.
Суддя визнав протиправною відмову військової частини звільнити солдата зі служби та зобов’язав ухвалити відповідне рішення. На рішення суду ще можна подати апеляцію.