Цими днями відбувся черговий офіційний візит президента Володимира Зеленського до Сполучених Штатів. Хтось рахував, скільки таких візитів було за сім років каденції чинного глави української держави? Якщо збилися з рахунку, нагадаю: це вже 13-й. Причому 11 з них відбулися вже після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Візит українського президента до США – це завжди своєрідна лотерея: інколи вдається виграти джекпот, інколи – тільки залишитися при своїх, а інколи – втратити все. Варто лише порівняти феєричний виступ Зеленського на Капітолійському пагорбі у грудні 2022 року і ганебний провал в Овальному кабінеті в лютому 2025 року.
Так, за цей час Зеленський навчився, як треба поводитися в компанії Дональда Трампа, принаймні, чого в жодному разі не варто робити й казати. А ще, як варто бути вдягненим. Тож, сподіваємося, таких фатальних помилок, як раніше, уже не станеться. Тим паче, що останнім часом глава Білого дому дедалі позитивніше налаштований до України і її президента.
От і під час останнього візиту Трамп не скупився на похвали Зеленському, розповідав, як добре вони провели час удвох. «Для мене велика честь зустрітися з президентом України Зеленським. Було обговорено багато питань. Зустріч пройшла дуже добре», – написав американський президент у своїй соцмережі Truth Social про зустріч, яка відбулася 28 липня в тому ж Овальному кабінеті, де ще півтора року тому сталася та фатальна сварка. Він високо оцінив «дуже добрі стосунки», які він налагодив зі своїм українським колегою.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleЯка причина такої зміни Трампової налаштованості до України? Як стверджують експерти, аж ніяк не в тому, що американський лідер зрозумів підступну суть російського диктатора Владіміра Путіна чи усвідомив справедливість війни в обороні своєї батьківщини, яку веде Україна. Ні, ні і ще раз ні.
Пригадуєте, як минулого року Трамп закидав Зеленському, що в того «немає карт». Так-от, тепер він зрозумів, що карти в України таки є. А от той, у кого їх уже немає, – це Путін. Торік російський диктатор обіцяв Трампові легко завоювати решту Донбасу, поставити Україну на коліна, здобути феєричну перемогу. Але з усіх цих обіцянок вийшов повний пшик.
А от Україна довела своїми мітл- і діпстрайками, що здатна завдати ворогу болісних втрат і навіть зламати стратегічну ситуацію. Трамп любить ставити винятково на переможця. А переможцем нині себе показує Україна.
Нині Україна, а завтра?.. Так отож. Тому не варто надто тішитися нинішнім добрим ставленням Трампа, бо його настрій може змінитися на діаметрально протилежний упродовж доби (за яку він обіцяв залагодити мир в Україні).
А яка ситуація зі ставленням українців до Дональда Трампа? Ставлення радше негативне, аніж позитивне. Це й не дивно з огляду на те, що Трамп неодноразово відкрито висловлював своє захоплення російським диктатором Путіним. Повернувшись на посаду в січні 2025 року, він ініціював різкий розрив з проукраїнською політикою свого попередника Джо Байдена. Скоротив військову допомогу Україні, хоча зброя американського виробництва продовжує надходити до країни завдяки європейському фінансуванню. А обіцяний Конгресом пакет військової допомоги на суму 400 мільйонів доларів так і завис у повітрі.
Проте США продовжують надавати Україні розвіддані, які Київ використовує для завдання ударів безпілотниками середньої та великої дальності на території Росії. Вашингтон також досі застосовує болісні санкції проти Росії, зокрема щодо експорту російської нафти, хоча останнім часом Білий дім перманентно запроваджує винятки зі санкцій.
Тому негативну реакцію українського суспільства до Трампа цілком можна зрозуміти. Вона зафіксована в результатах соціологічного дослідження, проведеного американським виданням The Conversation за допомогою Київського міжнародного інституту соціології. Варто зауважити, що опитування на неокупованих територіях України проводилося ще наприкінці червня, тобто тоді, коли Трамп лише починав змінювати на краще своє ставлення до України. Але, як уже було сказано, настрій Трампа – величина змінна, а от настрій українців – відносна константа.
Отже, у комп’ютеризованому телефонному опитуванні взяв участь 1801 українець на підконтрольних уряду територіях України. Опитування проводилося з 9 до 26 червня 2026 року.
Результати засвідчили, що лише 17% опитаних українців вважають Трампа другом. Удвічі більше респондентів вважають його ворогом України. Майже чверть опитаних вважає, що він «і друг, і ворог», а приблизно така сама частка не визначилася зі своїм ставленням.
Висловили українці і своє ставлення про призначених Трампом переговорників для миротворчого процесу в російсько-українському конфлікті. Йдеться про президентського зятя Джареда Кушнера та президентського друга Стіва Віткоффа. Ми ж пам’ятаємо, що ці посланці демонстрували значно прихильніше ставлення до Росії, ніж до України, особливо Віткофф, який навіть навчав завсідників Кремля, як правильно спілкуватися з Трампом, щоб не залишити шансів Києву.
На запитання про ставлення до цієї переговорної парочки лише третина українців висловила певну довіру. Переважна більшість (57%) заявила, що не довіряє ні Кушнеру, ні Віткоффу. І лише мізерні два відсотки висловили високу довіру до американських перемовників.
А яке загалом ставлення українців до Америки й американців? Тут уже результати значно позитивніші. Опитування однозначно засвідчують, що українці досі вважають американців друзями: переважна більшість (73%) оцінює їх саме так. Лише 4% вважають їх ворогами, а 11% вказали, що це трохи так, трохи інак.
Що ж, це яскравий прояв довіри українців до американського народу, який контрастує з негативним ставленням до Трампа. Водночас це засвідчує, що пересічні українці здатні розрізняти політику чинного президента США і його радників та народ країни загалом. А це дає шанс на відновлення довіри й тіснішого партнерства на тлі реальних глобальних загроз.