9 лютого Верховна Рада України у другому читанні підтримала законопроект 4772. На більшість положень «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо добровільного приєднання територіальних громад» ті, хто вірили у децентралізацію чекали давно. Дехто з учасників політичного процесу у фінальному голосуванні показав своє справжнє ставлення до самоврядування.
O co chodzi? Або спочатку
Про необхідність схвалення законопроекту «про олійні плями» у весь голос виступали по десятому колу вже і експерти, і громадськість і, власне, представники органів місцевого самоврядування. Властиво, добровільне об'єднання навколо міст без виборів міських голів (з виборами лише частини депутатського корпусу від територій, які приєднуються), безумовно, буде великим кроком вперед. Такий механізм реально розблокує процеси створення об'єднаних громад навколо міст. До того ж, що без схвалення «олійної плями» більше двох третин об'єднаних громад, у яких вибори відбулися у 2016 році, не будуть визнані спроможними, тобто залишаться «об'єднаними селами». Саме ці аргументи мали би мобілізовувати депутатів усіх фракцій на позитивний результат голосування за законопроект 4772.
АЄОА або «особливості по-львівськи»
На етапі підготовки до другого читання у вкрай потрібному законопроекті з'явилася низка метаморфоз. Головна із них зачаїлася у вигляді поправки №52 (авторства народних депутатів Любомира Зубача і Миколи Федорука), яку врахував комітет при підготовці законопроекту до другого читання. Її зміст такий: доповнити перехідні положення Закону України «Про добровільне об'єднання громад» положенням , яке б зупиняло процеси добровільного об'єднання громад навколо міст чисельністю понад 200 тис. мешканців до врегулювання питання зі створенням міських агломерацій. І остання цитата: "До законодавчого врегулювання питання міських агломерацій положення цього Закону не поширюються на територіальні громади, адміністративний центр якої розташований на відстані 12 кілометрів від межі міста республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення з чисельністю населення понад 200 тисяч мешканців, а якщо межі міста не встановлені – на відстані 20 кілометрів від центру міста, крім випадків, коли до складу об’єднаної територіальної громади входить територіальна громада такого міста».
Звідкіля взялася ця суто «самопомочівська» за походженням поправка? Для цього слід заглибитися у львівські реалії літа-осені 2016 року. Вона була згенерована після того, як міська рада Львова повністю змарнувала час на консультації при напрацюванні змін до перспективних планів територій Львівської області прилеглих до Львова. Місто має межі з громадами Пустомитівського, Жовківського та Яворівського районів. "Нарізка" територій на плани перспективних громада проходила в режимі широких громадських обговорень, з прийняттям рішень сесіями районних рад. Пізніше рішення по них ухвалила Львівська обласна рада. Кому цікаво, як виглядають затверджені плани перспективних громад - Вам на малюнки нижче.
Перспективний план ОТГ Пустомитівського району. Клікніть, щоб збільшити
Перспективний план ОТГ Жовківського району. Клікніть, щоб збільшити
Перспективний план ОТГ Яворівського району. Клікніть, щоб збільшити
Але, навіть, це рішення можна корегувати, якби перемовини влади міста Львова почали б нарешті відбуватися в режимі нормального діалогу з відповідними прилеглими радами. Проте цим ніхто не займався ефективно і до проблеми зі сміттям, а зараз і поготів.
В результаті, замість того, щоб витрачати час на переговори з самоврядними органами навколишніх громад і виходити на моделі взаємодії в рамках чинного законодавства було вирішено пробувати вирішити питання «згори». При цьому, звісно, сьогодні ніхто не знає (а тепер вже й не знатиме) , яким мало би бути «законодавче врегулювання агломерацій» і найголовніше, - коли це мало б статися. Проте в разі імплементації цієї поправки ситуація з об'єднанням громад навколо міст, була б надійно «заморожена" до кращих часів. А зрештою, дійсно, - навіщо домовлятися, витрачати час і зусилля, якщо можна стриножити на рівні закону і показати - "куди подінетеся"
Експертне середовище, з яким довелося спілкуватися на цю тему цей підхід критикувало, проте не дуже голосно. Основна причина: всі знали позицію "Самопомочі" - відхилите нашу поправку, ми не голосуватимемо за закон в цілому. Розблокувати процес об'єднання у майже 200 майбутніх громадах ціною створення якогось штучного самоврядування іншого сорту біля обласних центрів - ось така була "ціна питання". Дехто з експертів відкрито визнавав, що ця поправка таки менше зло і сам закон вартує. Інші - поправку слід вилучати, а партія, яка виросла з місцевого самоврядування таки мусить підтримати настільки потрібний законопроект. Не зважайте, мовляв, на шантаж, куди ж і їм подітися.
Ось так склалися пазли на старті розгляду 4772 у другому читанні 9 лютого. Під час розгляду 52 поправку очікувано поставили на підтвердження і вона була провалена. Дякуючи зусиллям ведучого засіданння з другого разу було підтримано законопроект в цілому. Самоврядування в Україні залишилося повсюдним, як це записано в Конституції і Хартії. А от дехто "взяв і зробив" ось так:
Результати голосування фракції «Самопоміч» за законопроект 4772
Що маємо в результаті? Децентралізація таки рухатиметься далі, міста обласного значення, зі Львовом до речі включно, матимуть нові можливості об'єднання з прилеглими громадами в тому числі без проведення виборів. Тобто ще одну істотну перепону для розвитку успішних ОТГ в тому числі, навколо міст подолано A who is who для розвитку самоврядування тепер вкотре підтверджено.
P.S. Особлива подяка всім, хто вірив і боровся до кінця за ухвалення цього важливого законопроекту!