Влада Львівщини не відповідає на 6% запитів про публічну інформацію

17:23, 24 жовтня 2011

Органи публічної влади на Львівщині (РДА, міські та обласні ради) у 88% випадків надають вчасно відповіді на запити у межах закону про доступ до публічної інформації, 6% відповідей надають із запізненням, а на 6% запитів не відповідають взагалі.

Про це свідчать дані дослідження, яке провели у серпні-вересні цього року Центр громадської адвокатури, Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу, Івано-Франківський обласний осередок ВМГО «Демократичний Альянс», Станіславська правозахисна група щодо впровадження ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Про це 24 жовтня ZAXID.NET повідомили в Центрі громадської адвокатури.

Як зазначають експерти, більшість органів влади надали відповіді на запити щодо публічної інформації у останній, п’ятий робочий день, передбачений законодавством для надання відповіді. Водночас Жидачівська та Буська РДА надали відповіді наступного ж дня після скерування запиту.

Відповіді на інформаційні запити організаторів моніторингу надали 20 з 20 РДА області, сім з восьми міських рад (Дрогобицька міськрада не надала відповіді), 17 з 20 районних рад (Золочівська райрада скористалась можливістю відтермінувати відповідь на запит до 20 днів, Стрийська районна рада не надала відповіді, Сколівська районна рада стверджувала, що запиту не отримувала).

Загалом найвищий показник вчасного наданні відповідей у РДА Львівщини (95%) при невчасному 5%, серед районних рад 11% не надали відповідей взагалі, серед міських рад обласного значення 12% рад надали відповіді на запити із запізненням, 13% – не надали взагалі.

За результатами дослідження визначено, що ряд райрад не має веб-сайтів, а також далеко не на всіх Інтернет-ресурсах публічних органів влади в області створено окремі рубрики «Доступ до публічної інформації», де можна отримати інформацію про порядок подачі запиту, а також побачити звіти щодо роботи органу влади з такими запитами.

«Звіти щодо запитів оприлюднюються на веб-сайті у 40% випадків, що є високим показником невиконання вимог ЗУ «Про доступ до публічної інформації», – зазначають в Центрі громадської адвокатури.

Щодо обмеження у доступі до документів, законодавством визначено перелік інформації, яка призначена тільки для службового користування, однак визначено перелік інформації, яка загалом не підлягає обмеженню доступі.

Проте, як показують результати дослідження, «більшість органів публічної влади, по яких проводився моніторинг, «затвердили» «перелік інформації, що становить службову інформацію».

«65% органів публічної влади, що брали участь в моніторингу, такі «переліки» додали в свої акти щодо заходів впровадження ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Варто відзначити, що тут порушили норми ЗУ всі органи публічної влади», – кажуть організатори дослідження.