Проект змін до Закону про архівний фонд, підтриманий Верховною Радою, свідчить, що чинна влада прагне обмежити доступ до документів, які могли б компрометувати діяльність радянського режиму, вважає історик Руслан Забілий.
«Ця ситуація, на мою думку, показує, що влада не так прагне привести архівну справу до європейських стандартів, як заховати, закамуфлювати, обмежити доступ до тих документів, які можуть компрометувати діяльність радянського тоталітаризму - з огляду на те, хто зараз очолює Держкомархів (Ольга Гінзбург, член КПУ – ред.)», - зазначив Руслан Забілий у коментарі для ZAXID.NET 1 лютого.
Щодо змін в Закон про архівний фонд, запропонованих Держкомархівом і два тижні тому підтриманих Верховною Радою у першому читанні, то вони, за словами історика, відкривають шлях до нищення архівних документів, вік яких становить менше, ніж 60 років.
По-перше, за словами Руслана Забілого, законопроект містить положення про те, що не підлягають знищенню документи, які становлять культурну цінність, однак не вказано, якими саме є критерії цієї культурної цінності.
«Ще більше загрозливою серед підстав для знищення є «непоправна знищеність» документів. На мою думку, непоправно знищеним документом є той, який вже згорів. За сучасних технологій реставрації і відновлення документів вже є можливість відчитування інформації під ультрафіолетовим світлом і так далі. Папір – це носій інформації, і для історика, для архівіста, на мою думку, є завданням зберегти інформацію», - наголосив історик.
Як приклад роботи з понищеними документами Руслан Забілий навів опрацювання знищених документів «Штазі» у Німеччині, для чого доводиться відновлювати документи з маленьких клаптиків.
Нагадаємо, що 28 січня голова Державної архівної служби України Ольга Гінзбург висловила думку, що половину нині відкритих державних архівів України варто закрити.
Зазначимо також, що Руслан Забілий є директором львівського музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». У вересні 2010 року його затримали працівники СБУ, оскільки Руслан Забілий нібито збирався розголосити таємні документи; у Львові популярним було припущення, що СБУ таким чином переслідує істориків, що займаються дослідженням УПА.