У селі Гряда Жовківського району, що за 12 км від Львова, власники свиноферми судяться за землю, яку виділили для будівництва житла учасникам війни на сході України. Місцева сільська рада виділила 25 таких ділянок. Втім, на них претендує свиноферма «АПП Гряда», яку організували, не питаючи дозволу у громади села.
У 2013 році затвердили генплан забудови села Гряда. Землі, які прилягали до меблевого комбінату, розподілили, частину з них мали віддати учасникам бойових дій. Проте невдовзі старі приміщення викупили нові власники та побудували свиноферму. Жодних дозволів у сільській раді господарі не брали. Наслідками діяльності агрокомплексу є забруднення навколишніх полів гноївкою та сморід на все село.
На запитання сільського голови Гряди Михайла Василини, охоронці відповідають, що тут проводять будівельні роботи і нікого на територію підприємства не пускають. Однак запах і рохкання свиней чути далеко.
Земля біля свиноферми – це єдині ділянки, на яких можна вести будівництво. Решта території – торфи. Однак «АПП Гряда» вважає 500-метрову територію навколо себе санітарно-захисною зоною і судиться за неї із сільською радою.
«У цій 500-метровій зоні передбачені квартали забудови. Квартал розбивався на 85 ділянок. 15 ділянок ми готові виділити для учасників АТО міста Львова та 10 учасникам АТО своїм, зі села», – розповів сільський голова Гряди Михайло Василина.
У власників свиноферми свої аргументи. «Покажіть, будь ласка, документи, де ця земля є введена в межі населеного пункту. Вона є поза межами населеного пункту. Я за те, щоб бійці АТО мали земельні ділянки, але це має бути зроблено лише у правовому полі», – пояснив свою позицію власник свиноферми «АПП Гряда» Мирон Остапчак.
Зрештою, і бійці ділянок біля свиноферми не хочуть брати, оскільки жити там неможливо. «Деяким хлопцям у Жовківському районі виділили землю, а от ми досі не можемо отримати. Там і нема, що отримувати. Виходить, наші земельні ділянки біля свинарника, який усе навколо загадив», – зазначив солдат 24-ї залізної бригади Андрій Максимов.
Не може отримати земельних соток і Тетяна Тимчишин, у якої брат загинув під Зеленопіллям: «Думаю, що тих 10 сотиків для хлопців наша держава могла б знайти, для кожного».
Якщо земельне питання не вирішать, то бійці готові до рішучих дій.