В останньому номері DT.UA опублікована стаття Сергія Рахманіна під назвою "Вузол", присвячена можливому розвитку подій на Донбасі, у тому числі ймовірності початку широкомасштабної війни. Серед інших причин різкого фронтового загострення автор називає певну нейтралізацію Путіним тиску на Росію з боку західних держав. Рахманін зазначає, що Путін задоволений роботою своїх агентів у Греції, Іспанії, Португалії, Кіпрі, Угорщині, Словаччині, Польщі, Латвії.
Усе правильно з точки зору розгляду "фактору Заходу". Але коли ми говоримо про агентуру Путіна, то повинні розуміти, що найпотужніша агентура впливу Кремля знаходиться в Україні. Агентура - у прямому та переносному значеннях. Вона всюди - у політичній, економічній, банківській, інформаційній та інших сферах. І військовій. І правоохоронній. На високих посадах або формально без посад вони почувають себе досить комфортно і впливають на ключові державні процеси. "Знешкоджується" за великим рахунком переважно дріб'язок.
На жаль, про це останнім часом публічно зовсім мало говориться (про те, що робиться - й поготів щось казати). Але агентура російського впливу, на мій погляд, це чи не найбільша "Ахіллесова п'ята" України - як з точки зору збереження незалежності та суверенітету, так і з точки зору забезпечення демократичного розвитку. Після Революції Гідності були сподівання на серйозне вичищення агентів Кремля з України. Але потім цей процес якось загальмувався, а з часом і зовсім зупинився. Якщо зараз не спохватитися і не відновити цей процес по всім напрямкам, то для захоплення України Путіну з часом може й не знадобитися зовнішня військова агресія. Усе зробить його агентура всередині України. Як це вже було при Януковичі, коли ключові політичні, адміністративні, військові посади, а також посади в правоохоронних органах і спецслужбах віддавалися проросійським кадрам. Така історія не повинна повторитись.
Але тут знову постає питання політичної волі, від якої залежить спрямованість і дієвість спецслужб, вжиття відповідних політичних, правових, адміністративних, організаційних, кадрових заходів. На моє переконання, діюча влада в силу зрозумілих причин такої волі не виявить. До цього її може стимулювати лише широкий громадський рух. Я вже говорив про те, що влада України повинна відмовитись від послуг сумнівних (м'яко кажучи) посередників у стосунках з Росією та від будь-якого співробітництва з вочевидь проросійськими політичними силами - перефарбованими регіоналами. Далі має надійти відповідна вказівка спецслужбам і процес піде...