Прихід до місцевої влади у трьох західноукраїнських областях ВО «Свобода» матиме негативний вплив на польсько-українські відносини так само, які і рішення польських сеймиків щодо історичних питань, вважає історик Василь Расевич.
«ВО «Свобода» сповідує етнічний націоналізм, який не те, що не вітається в сучасному світі – насправді він є пережитком і рудиментом. Ця політична сила і раніше практикувала реваншистську політику щодо сусідів і вела свою історичну політику шляхом коммеморації», - зазначив Расевич 26 березня під час конференції на тему "Сучасні проблеми та перспективи розвитку українсько-польських відносин" у Львівському історичному музеї.
Окрім того, історик звернув увагу і на історичну політику на місцевому рівні у Польщі. «Польські сеймики також приймають історичні рішення, якими радше мали б займатися історики і науковці, приймають рішення про трагедію на Волині періоду Другої світової війни, фактично даючи свої оцінки наперед і заганяючи істориків у прокрустове ложе їхніх дефініцій і їхніх визначень. Це справді дуже важлива проблема у сучасних польсько-українських відносинах», - наголосив він.
«Українці не є свідомі того, що, голосуючи за ВО «Свобода», відрізають Україні шлях до євроінтеграції», - додав Расевич.
З позицією Расевича погодився також історик Богдан Гудь, висловлюючи переконання, щодо чутки про надмірний націоналізм мешканців Західної України з’являються через те, що сам націоналізм штучно нагнітається «деякими політичними силами». За його словами, те, що ці політичні сили намагаються використовувати складну історію взаємостосунків між Польщею та Україною є дуже безвідповідальним.
Окрім того, Гудь нагадав слова Єжи Ґєдройця, за якими постійне копирсання в минулому є дуже шкідливим. «Історична пам’ять деяких народів починає нагадувати плиту, яка постійне заскакує, і про що б ми не говорили, вони повертаються до «волинської різні», а ми повертаємося до акції «Вісла». Мені це нагадує знаменитий вислів «Сам дурак», - зазначив він.
«Чому ми, славословлячи Андрея Шептицького, не пам’ятаємо його пасторського листа «Не вбий», де він засудив тих, хто брав участь у мордуванні поляків, євреїв і інших речах?» - додав Гудь.
Своєю чергою, історик Леонід Зашкільняк не погодився із тим, що регіональна політика може відігравати ключову роль в польсько-українських відносинах, оскільки ці відносини формують державні органи, а локальні лише її здійснюють. Також він наголосив на тому, що історична пам’ять у будь-якому випадку продовжує жити протягом 3-4 поколінь, і треба толерантно ставитися до тих, для кого вона важлива.
«Висновок такий, що треба ставитися до партнера так, як ми хотіли б, щоб він ставився до нас», - резюмував Зашкільняк.